Пошук
Світу відомо досить багато мегалітів — споруд із величезного каміння. Навіть на далекому острові Пасхи є свої мегалітичні скульптури — найбільша важить 86 тонн. Хто їх міг вирубати з каменю, дотягнути до місця встановлення та поставити там, крім іншопланетян? Звісно, вони — більше нема кому! Ви кажете, немає доказів? То хто ж це зробив? І як із цим розібратися?
Мохандас Карамчанда Ґанді — так звучить повне ім’я людини, яка увійшла в історію ХХ століття як Махатма Ґанді. Воно асоціюється насамперед із концепцією сатьяграхи — «прагнення до істини», що стала ідеологією ненасильницького опору. Ґанді заслужено носить прізвисько Махатма — «велика душа». Однак видатний проповідник пацифізму запам’ятався як складна людина, невільна від помилок та протиріч. То яким же насправді був Махатма Ґанді за межами сформованого про нього міфу?
Це подружжя може перевернути багато наших уявлень про чоловіка, якого практично скрізь вважали майже еталоном, скажімо так, недостатньо серйозного ставлення до жінки. Щоправда, у свій другий шлюб він вступив зовсім не легковажним підлітком, а чоловіком, який перетнув сорокап’ятирічний рубіж (водночас дружина навіть була на три роки старшою), — вистачило часу і мудрості набратися
Значення письменницької спадщини Акутаґави, яка стала для японської літератури основоположною, надало їй нового вигляду та окреслило контури розвитку на все XX століття. Рюноске зі старту літературної кар’єри був надзвичайно популярним автором, і тому не дивно, що найпрестижніша літературна премія Японії для дебютантів — це премія Акутаґави і нагороджують нею письменників, які роблять перші кроки в літературі
Разом із мамою та сином прибули до Херсона й стикнулися з іншою реальністю. Чоловікові так і не дозволили переїхати до Радянського Союзу, а її польський професорський диплом не визнали, бо не знала історію комуністичної партії та ідей марксизму-ленінізму. Замість науки — стала викладати математичний аналіз й астрономію в Херсонському педінституті. Спала мало, працювала по сімнадцять годин на добу, а ще постійно оглядалася, щоб часом не заарештували за дворянське минуле та не охрестили ворогом народу. Водночас готувала до захисту кандидатську дисертацію…
У світі існує величезна кількість найнеймовірніших симбіозів. Ми розповімо про один із них — «дружбу» людини та одноклітинного організму Toxoplasma gondii. Ви любите котів? Ви надзвичайно сміливі, зовні привабливі та впевнені у собі? Вам подобається французька кухня? Вірогідно, що всім цим ви зобов’язані саме йому — маленькому, але дуже хитрому паразиту Toxoplasma gondii
«Для мене дуже важливо, щоби люди, які беруть участь у публічних процесах «скасування», розуміли не тільки що їм не подобається, а й яку відповідальність вони за це несуть», — Анна Давиденко, PR-агентка, celebrity marketing manager
Творча біографія Лілієна склалася вдало: його супроводжував грандіозний успіх, було проведено безліч виставок, він мав можливість подорожувати й зустрічатися з цікавими людьми свого часу. Однак після смерті художника настало забуття. Тепер час повернути ім’я митця на його батьківщину
Коли нідерландський філософ, історик і культуролог Йоган Гейзінга писав свою знамениту книжку «Homo ludens: досвід визначення ігрового елемента культури», він, звісно, припускав, що насамперед вона не сподобається марксистам. Виходило, що з мавпи людину створила зовсім не праця, а гра. Століття комп’ютерних технологій трансформувало ігрову поведінку людей. У якому напрямку сьогодні розвивається «людина, що грає»?
Архітектор Соломон Біман спроєктував для промисловця Джорджа Пульмана містечко, в якому Пульман оселив своїх робітників, і зажадав, щоб воно носило його ім’я. Пульман запропонував начебто абсолютно рівноправну угоду між ними щодо назви — і отримав усе, що хотів. Як він запропонував назвати місто?
Наприкінці XVII століття запорошеними дорогами Японії від селища до селища чимчикував втомлений подорожній. Неодноразово слуги феодалів, землями яких він пересувався, проганяли його, бо мандрівник скидався на жебрака. Але жоден з японських вельмож не удостоївся тієї посмертної слави, яку здобула ця непримітна людина — великий японський поет Мацуо Басьо
Один поет зі Сходу правильно сказав: «Якщо ти вистрілиш у минуле з пістолета, майбутнє вистрілить у тебе з гармати». Знайшовся бізнесмен, який нещодавно викупив те, що ще залишилося від чудового палацу Жевуських — Лянцкоронських, території, на якій колись був парк і все, що до цього належить. Для чого? У нинішньому стані від нього ніякої користі немає! Але в тому-то й річ, що нинішній стан ненормальний і має змінитися на нормальний