Борис Бурда
Журналіст, письменник, бард. Володар «Діамантової сови» інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»
Liberal Arts
6 хв. на читання

АХ, КОХАННЯ: Генріх II, Катерина Медічі та три її сини-королі

АХ, КОХАННЯ: Генріх II, Катерина Медічі та три її сини-королі
Поділитись матеріалом
Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Photoshop

 

Хто правив Францією майже всю другу половину XVI століття? Неповноцінні сини Генріха II. Франциск II, що ледве тримався на ногах, геть нездатний керувати країною. Карл IX, який змінив його, посів престол у десять років і залишив світ у двадцять чотири, безглуздий, запальний та збудливий. І вже на закуску — Генріх III, за свою непридатну для продовження династії орієнтацію прозваний «принцом Содому».

Хто ж стояв за спиною трьох братів-невдах ? Загалом, цілком зрозуміло, хто. Маленька та слабка жінка ледь півтора метра заввишки — Катерина Медічі, королева-мати.

Прізвище Медічі говорить про походження від успішних флорентійських купців, навіть не дворян — хіба їм про трон мріяти? Проте її дідом був сам римський папа, а папська онука вже є цілком рівною другому синові Франциска I, і чотирнадцятирічна Катерина 1561 року вирушає до свого ровесника-нареченого.

Щоб прижитися на новому місці, Катерина проявляє свою головну перевагу — чуття на незвичайне й нове. Принцеса невисока — але хіба чоботарі Італії не найкращі в Європі? Вперше за тисячу років наречена з’являється перед нареченим і новою ріднею у взутті на підборах! Катерина згадує античні секрети або, точніше, винаходить високі підбори наново.

Це лише початок привезених Катериною нововведень, і одне з них стає національною гордістю Франції — вона радикально змінює французьку кулінарію. Катерина привезла з собою чотириста кухарів із Флоренції, які й навчили диких франків готувати так, щоб перед Італією було не соромно. А крім цього, кожного з 34 днів весілля на стіл подавали новий різновид морозива, страви, яка в середньовічній Європі була майже невідомою.

Треба визнати, що карти Катерині доля здала перед шлюбом досить кепські. Маленька, гладка, руда, з виряченими очима — не дуже допоможуть навіть високі підбори. Самій їй чоловік сподобався, і вона його, вочевидь, полюбила від щирого серця. Та от із любов’ю навзаєм не вийшло — незабаром молоденький Генріх закохався у Діану де Пуатьє, яка була старша за нього майже на два десятиліття. Як могла з нею конкурувати розумна, але непоказна Катерина? Вона знаходить ще одне нестандартне рішення — стає близькою подругою могутньої фаворитки.

Свої стосунки при французькому дворі принцеса вибудувала успішно. Чоловік цінує її поблажливість до його слабкостей і такт, Діана вважає її меншим злом, свекор захоплюється її розумом і тим, що вона бере участь навіть в улюбленій королівській розвазі — полюванні.

 

Генрих II и Екатерина Медичи в окружении их семьи, вторая половина XVI века
Генріх II та Катерина Медічі в оточенні їхньої родини, друга половина XVI століття / wikipedia.org

 

Заради пристойності жінки в ті часи їздили верхи, тільки звісивши ноги на один бік сідла, що було вкрай незручно. А Катерина запровадила у Франції звичай сидіти на коні, як тоді казали, на кшталт амазонок, і, щоб під час верхової їзди навіть випадково не порушувалися пристойності, Катерина робить ще один сенсаційний винахід — панталони.

Усе начебто добре, але минають роки, а спадкоємця немає. До певного моменту наявність у Катерини сина була не такою важливою для держави — все одно престол успадковує не її чоловік Генріх, другий син Франциска I, а його старший брат Франсуа. Але в серпні 1536 року він раптово помирає. Чоловік Катерини несподівано стає спадкоємним принцом, а вона — майбутньою королевою Франції.

Тепер спадкоємець потрібен ще дужче. Від розлучення Катерину рятує лише невичерпна винахідливість — подейкують, що допоміг медик короля Жан Фернель, який начебто порадив пози у сексі, що підвищують імовірність зачаття. І ось на одинадцятому році шлюбу Катерина все ж таки народжує сина, вирішивши питання престолонаслідування.

Це був тільки початок — за дванадцять років вона народила десятьох, до того ж семеро вижили (на ті часи непоганий показник!), та ще й чотирьох чоловічої статі — здавалося, що династії Валуа нема про що турбуватися. Хто ж знав, що троє синів Катерини зійдуть на трон, але жоден із них не матиме законного сина…

Помирає Франциск I. Катерина стає королевою, сумлінно народжує дітей та чекає. Щоправда, одного разу вона не витримала — на запитання Діани «Чим ви зараз зайняті?» відповіла, що вивчає історію Франції і звідти дізналася, що завжди французькими королями керували повії. Однак цей конфлікт не стала поглиблювати ні та ні інша — нічого особливого, трапляється.

Принагідно Катерина тішить двір і знать новими вигадками — на одному з бенкетів вона дивує короля гарною виделочкою з трьома зубцями та ручкою зі слонової кістки. Ймовірно, успіху виделки допомогла мода — якраз з’явилися пишні мереживні коміри, а для  людини, що носить таке, виделка зручніша, ніж ложка.

Та й не лише за виделку заслужила Катерина подяку від французького сервісу. Адже саме вона зробила модними скло з Венеції і посуд з міста Фаенца, який через деякий час стали називати фаянсом.

Ба більше, раніше на стіл одразу несли все, чим багаті, — і суп, і м’ясо, і рибу, і солодощі: що хочеш, те й їж. А за її порадою страви почали подавати по черзі, і наприкінці — десерт, якого раніше у Франції не було. Вона збирала сили й чекала свого часу.

Він настає несподівано — на лицарському турнірі Генріх II зажадав від капітана своєї гвардії Габріеля де Монтгомері, аби він із ним бився. Той намагався відмовитися, проте король наполягав. Спис капітана встромився королю в око.

Його силкувалися врятувати такі знаменитості, як творець анатомії Андреас Везалій і геній хірургії Амбруаз Паре, але він помер після десятиденної жахливої агонії.

Його син Франциск II у 15 років став королем, не маючи практично нічого, необхідного для цієї посади, — ні розуму, ні рішучості, ні здоров’я. Звісно, він кинувся в обійми до матусі, благаючи її правити замість нього.

 

Франсуа Клуэ. Портрет Франциска II, короля Франции, 1558
Франсуа Клуе. Портрет Франциска II, короля Франції, 1558 / wikipedia.org

 

Незважаючи на всі складнощі їхніх стосунків, Катерина сумує за чоловіком по-справжньому. Вона у жалобі, але замість білого кольору, який традиційно був траурним у королів Франції, її одяг був чорним. Це її нововведення виявляється настільки доречним, що доживає й до нашого часу.

А королева, яка ніколи й не вирізнялася особливою красою, після смерті коханого чоловіка ховає себе як жінку. І це при середньовічному французькому дворі, порівняно з яким навіть звичаї, заведені у середовищі хіпі, могли здатися вікторіанськими! Схоже, що вона справді кохала його…

Не минає й двох років, як її неофіційна влада над країною набуває цілком офіційного характеру — хворобливий Франциск II не затримується на білому світі. Наступний за віком, десятирічний Карл IX, посідає престол, і Катерина стає регенткою, тобто офіційним правителем держави. Назвати часи її правління спокійними не можна аж ніяк. Війні між католиками та гугенотами намагається запобігти лише придворна партія «політиків».

Хто ж керував цими людьми? Та сама ж королева! Як ревна католичка, вона все ж таки не була переконана, що з гугенотами ніяк не вийде домовитися. Скажімо, з такими, як Генріх Наваррський, людина обдарована, велелюбна та яскрава, яка ще в ранньому дитинстві встигла змінити віру двічі — спочатку з гугенота на католика, а потім навпаки.

Описувати всі перипетії боротьби католиків та гугенотів при Карлі IX — завдання солідної наукової праці. Згадаю хіба що про вельми незвичайну армію, яку Катерина поставила під свої прапори.

У ті роки цей колектив прозвали «летючим ескадроном», і до нього входило понад двісті фрейлін королеви — привабливих, сексуальних та велелюбних. Їхні численні коханці занадто багато базікали, і найцінніші відомості доходили до королеви.

Чого Катерина їм не дозволяла, так це вагітніти: хто ж тоді працювати буде? Для цього вона використала свої таланти, створюючи для своїх красунечок дієві контрацептиви та навіть запровадила таке досягнення цивілізації, як презерватив.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Вона вигадала корсет і сама розробляла нові види помади, радше для себе (у неї були бліді губи), але й для «летючого ескадрону» залишалося. Подейкували, що для ворогів вона вміла робити й отруєну помаду, проте це нічим не доведено.

Катерина вирішила приручити Генріха Наваррського, а для цього обрала перевірений століттями засіб — видала за нього заміж свою доньку Маргариту. Весілля відбулося якраз перед Варфоломіївською ніччю… Але навіщо ж королева взагалі відійшла від помірної політики та підготувала таке жахіття? Чи є в цьому хоч якась логіка?

Мабуть, існує одна причина — авторитет Катерини почав падати навіть у сина-короля. Про це повідомляли й трудівниці «летючого ескадрону», а також підтверджувала відроджена нею технологія античного володаря Сіракуз Діонісія — хитромудрі отвори, пробиті у стінах замку, щоб підглядати та підслуховувати.

Лідер гугенотів адмірал Коліньї швидко став для короля мало не головним порадником — цього Катерина стерпіти не могла! Від жахливих подробиць убивства самого Коліньї та смерті п’ятизначної кількості протестантів, убитих переважно холодною зброєю — ножами простого люду, — я вас позбавлю.

Чи вважав Карл IX себе переможцем? Вочевидь, ні: його становище радше погіршилося, наявний раніше баланс між радикальними католиками та протестантами було порушено. Генріх Наваррський, хоча й врятувався, був змушений втретє у житті змінити віру, перейшовши в католицизм. А питання престолонаслідування раптово різко загострилося — Карл IX, що був знесилений і втратив будь-яку надію, помер від туберкульозу. Останніми його словами були «О матінко моя…» — він звик звертатися до неї за будь-яких складнощів.

 

Франсуа Клуэ. Портрет Карла IX, короля Франции, 1572
Франсуа Клуе. Портрет Карла IX, короля Франції, 1572 / wikipedia.org

 

Генріх III, її останній син, обраний на той час польським королем, отримавши звістку від Катерини, негайно втік із польського трону на більш привабливий французький. Улюбленець матері, він править, керуючись її порадами і з задоволенням звалюючи на неї складніші справи. Вона ж працює ніби каторжна, намагаючись хоч щось зробити з країною, що розвалюється, в якій немає ні грошей, ні згоди.

Окрема подяка їй від сучасної музики — саме створена за її особистою ініціативою 1581 року вистава «Комедійний балет королеви» стала першоджерелом сучасного балету. Навіть у картковій грі вона зробила революцію, першою запропонувавши вкривати зворотний бік карт дрібним одноманітним візерунком, на якому було б дуже важко робити непомітні позначки. А скільки людей залишилися живі та здорові завдяки завезеному до Франції саме нею звичаю мити руки перед вживанням їжі — неможливо порахувати.

Головний кризовий менеджер королівства, вона завжди опинялася там, де важко. Але не встежила, як ультракатолик Генріх Гіз здався королю навіть небезпечнішим за Генріха Наваррського, і він зробив фатальну помилку — не порадившись із матір’ю, організував його підле вбивство, не менш мерзенне, ніж Варфоломіївська ніч. Тепер його ненавидять практично всі.

Розуміння повної безнадійності ситуації, що виникла, підриває навіть залізне здоров’я Катерини. 1589 року вона помирає від абсцесу легень, а в державі такий хаос, що її навіть ховають ледь не в загальній могилі, а її рештки переносять до фамільного склепу тільки 1610 року.

Катерині пощастило — вона не дожила до повної загибелі її роду. За півроку монах-фанатик Жак Клеман заколов Генріха III, і той перед смертю ще встиг благословити на царювання законного спадкоємця — Генріха Наваррського (правда ж, добре, що Катерина не встигла цього побачити?).

Чиїм же шляхом пішов Генріх, аби вгамувати пристрасті й об’єднати країну? Та наміченим ще Катериною — відмовившись від спроб знищити католиків або протестантів, знайшовши цілком задовільний компроміс між ними, видавши знаменитий Нантський едикт, перший у світі закон про віротерпимість. Тож не будемо оцінювати її однозначно… Мабуть, найкраще з цим завданням впорався паризький літописець Л’Етуаль, епітафією якого я й закінчу цю розповідь.

 

Тут спочиває королева — і диявол, і ангел,
Гідна осудів та похвал:
Вона підтримувала державу — і та занепала;
Вона уклала безліч угод
і влаштувала чимало суперечок;
Вона дала світові трьох королів та п’ять громадянських воєн,
Будувала замки й руйнувала міста,
Ухвалила багато хороших законів та поганих едиктів.
Побажай же їй, перехожий, Пекла і Раю

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: