Александр Вигер
Письменник та поет
Liberal Arts
3 хв. на читання

АСЕКСУАЛЬНИЙ ДОСВІД: Пізнаючи Через Слова Олександра Вігера

АСЕКСУАЛЬНИЙ ДОСВІД: Пізнаючи Через Слова Олександра Вігера
Поділитись матеріалом
Джерело фото: mywed.com
 

Основні типи орієнтації — гетеросексуальність, гомосексуальність, бісексуальність та асексуальність. Про останню часто забувають.

Асексуальність — це унікальний феномен, який дедалі активніше обговорюється в суспільстві останніми роками. За різними оцінками, асексуали становлять близько 1% населення, хоча точні цифри можуть варіюватися. Вчені розглядають асексуальність як одну з орієнтацій, визнаючи її легітимність та важливість у розумінні людської сексуальності.

Дослідження, що включають опитування спільноти асексуалів у 2015 році, показують, що лише невелика частина (близько 5%) асексуалів звертається до психотерапевтів з причин, пов’язаних з їхньою орієнтацією. Це підкреслює, що асексуальність — природний аспект людської сексуальності, а не психологічний стан.

В оповіданні Олександра Вігера «Все було добре» зі збірки «Театр тіней» герої розкривають перипетії асексуальних стосунків. Запрошуємо вас зануритися в оповідання, яке відкриває нові горизонти сприйняття й розуміння асексуальності.

 

Все було добре. Таких милих та ввічливих хлопців вона ще не зустрічала. З ним було легко й весело. Одна заковика: він жодного разу за досить тривалий період їхніх зустрічей не натякав на фізичний контакт. Не те щоб вона особливо хотіла, навпаки, але така підкреслена пристойність трохи насторожувала. Уява на порожньому місці малювала смішні й лякаючі картинки.

Вона не знала, як запитати в нього про таке, звинуватити нібито нема за що. Ідеального варіанту не існувало. Жити в невідомості було важче, ніж сказати дурість. На новій зустрічі вона, так і не підібравши слушного моменту, спитала, чому він до неї не чіпляється.

— Я асексуал.

Вона була здивована, це слово було не з її світу, незрозуміло було, чи не жартує він.

— Чому ти раніше не говорив?

— Ти не питала.

— Ти маєш рацію.

— Не хотілося забігати вперед.

— Ти взагалі не відчуваєш потягу?

— Вкрай рідко і доволі слабкий, можна не брати до уваги, це не впливає на життя.

— Ви взагалі не займаєтеся коханням?

— Іноді можна, більше для партнера або народження дітей, але краще не частити.

— Тобто ти не хочеш мене?

— Ні. Але хочу бути з тобою.

Коли вона усвідомила, що він не жартує, то відчула таке полегшення, ніби скинула з себе величезний рюкзак на вершині гори. Тисячолітній страх, що живе в жінках, змінився довірою, яку не здатна була б відкрити найсильніша любов. Ніби хижак, нехай навіть приручений, почав їсти траву.

Вона не заперечувала проти сексу, та навколо нього для чоловіків крутилося занадто багато чого, закадрове життя, яке ховалося за найромантичнішим побаченням. І тепер усе, що він говорить і робить, не для того, аби затягнути її в ліжко, усе мало значення саме по собі. Над нею ніби підняли важку ковдру, і вона побачила сліпуче яскраве світло та змогла глибоко вдихнути.

У певному сенсі він її переграв. Відібрав у неї важіль, який вона не збиралася використовувати, і тепер уже їй потрібно буде його вмовляти. Той випадок, коли трохи програти було приємно.

Це ще не було кохання, але щось несподіване й неймовірне, і поруч із ним вона вже линула над землею.

 

ПОСТСКРИПТУМ

 

Прапор асексуалів було створено 2010 року. Чорні, сірі, білі та фіолетові смуги, що чергуються, символізують різноманітність і визнання асексуальності як легітимної орієнтації.

 

АСЕКСУАЛЬНИЙ ДОСВІД: Пізнаючи Через Слова Олександра Вігера

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: