Куликович Антон Юрійович — PhD (к.ю.н.), лікар-психіатр, психотерапевт, який пройшов 11-річну практичну школу вітчизняної психіатрії та 4-річну практичну й наукову школу зарубіжної психіатрії. Має низку наукових статей і публікацій.
Досвід лікування понад 3 тисяч пацієнтів в індивідуальній терапії та понад 5 тисяч пацієнтів у стаціонарній лікарській практиці лежить в основі його професійного підходу. Автор спеціалізованих лекційних програм, що підвищують рівень розуміння проблематики у сфері процесів, які впливають на людину та людство загалом.
ДІАЛОГ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ З ПСИХІАТРОМ
Наскільки для вас важливий результат під час роботи з пацієнтами, і як його вимірюють?
У процесі досягнення результату людина дізнається дуже багато про себе, про навколишній світ, відкриває рамки для нових можливостей, набуває здатності відчувати радість, якої вже давно не відчувала.
І зі стану зневіри та відчаю, в якому зараз живе майже кожен перший-ліпший, виходить у чисті позитивні почуття, які будь-яка людина здатна відчувати 90% часу.
А який відсоток населення, на вашу думку, досяг такого позитивного стану?
Ух… Це ти мене просто до стінки притиснув! Відсоток вкрай мінімальний… Мені простіше відповісти на запитання, яка головна таємниця Всесвіту… Єдине, що можна сказати хорошого з цього приводу, — у нашому суспільстві набагато менше брехунів, які оголосять, що вони досягли цього стану, на відміну від жителів інших країн, де заведено брехати на цю тему. На Заході люди маскують незадоволеність успіхами в кар’єрному зростанні, матеріальними благами, тоді як на Сході люди хвалитимуться своїм відлюдництвом.
Ви працюєте переважно з тяжко хворими людьми?
80% відсотків людей, які до мене ходять, — це звичайні люди, які прагнуть стати ще кращими, ще щасливішими, ще успішнішими.
Існує думка, що психіатрія — це для шизофреніків. Чим вона може бути корисна звичайній психічно здоровій людині?
Моя допомога таким людям пропонується у формі наставництва. На першому сеансі ми беремо «торт», де кожен сегмент відповідає за сферу життя. Потім ми чесно прописуємо від нуля до ста задоволеність кожною сферою. Після чого ставимо мету — досягти 70–80% у кожній із них.
Тут узагалі не йдеться про важко психічно хворих. Весь цей проєкт спрямований на серйозну роботу над собою, яка передбачає досягнення результату. Геть не кожну людину я приймаю в цей проєкт, оскільки не всі готові докладати такий обсяг зусиль.
Тобто психіатр не може виконати всю роботу за пацієнта?
Виконати всю роботу за тебе може тільки чаклун, а не психіатр. Завдяки моїй компетенції я даю людині гарантію того, що за певний термін ми досягнемо поставленої мети. Дуже часто роботу проводять не тільки з однією людиною.
Подібні курси практикуються також із топ-менеджерами компаній, за рахунок чого можна вирішити безліч проблем. І, з мого досвіду, ідеальних компаній, яким би не була корисна подібна практика, не буває.
Антон, ви одного разу сказали, що в момент дорослішання фізична сепарація від батьків є цілком необхідною стадією на шляху дорослішання дитини. Не в усіх є матеріальна можливість переїхати від батьків. Як тут бути?
У всіх є можливість. Винайняти квартиру можна відносно недорого. Виникає «ефект порожнього холодильника». Тільки це перетворює хлопчика на чоловіка.
Часто люди кажуть: «Будь собою». Як стати собою справжнім?
Тут краще промовчати. Немає швидкої відповіді на запитання «Як стати собою?» Зазвичай поради на кшталт «Будь собою» — це домінантно-тиранічні поради. «Будь собою, й ані кроку вбік!» Упродовж усього життя можна відкривати себе справжнього в якихось нових аспектах та почуттях. Такий пошук — це дуже гідно і на це потрібні роки.
А як ви ставитеся до присвячення свого життя певній справі, як до інструменту для пошуку себе? Наприклад, як музиканти.
Я взагалі з глибокою повагою ставлюся до людей, які щиро готові сказати, що вони всім серцем віддані своїй справі. Важливо також розуміти те, який вплив ваша справа матиме на навколишній світ. Існує дуже багато музики, якої краще б не було зовсім.
Музика про ненависть, про помсту. Бувають люди, котрі ображені на весь світ, на все людство. Вони починають транслювати ці почуття через музику. Прочитавши тексти деяких пісень, там можна знайти лише ненависть до інших людей.
Якщо така музика відгукується людям, які її слухають, отже, у ній є щось хороше?
Річ у тому, що люди ненавидять самі себе. Тому їм близька така музика і вони отримують від цього мазохістичний кайф. Дуже важливо розуміти, як у моральному плані твоя справа впливає на людей. Я за соціально відповідальну творчість, тобто за Чисту.
Часто люди приходять до таких сфер, як психіатрія, внаслідок подолання особистих травм. Як у вас з’явився інтерес до цього?
У мене немає супергеройської історії, як у Людини-павука, якого вкусив павук у лабораторії. Я просто з юнацьких років був зацікавлений у цьому напрямі й почав ходити на різні психологічні тренінги з особистісного зростання.
Але коли я, здобувши освіту психіатра, потрапив в інтернатуру, я зрозумів, яке сміття підносили мені раніше. І згодом у мене виникло глибоке бажання займатися цією справою серйозно. Психіатрія несе Знання з великої літери. Це мудрість розуміння життя. Усе про розуміння. Насамперед і в останню чергу.
Ви вважаєте, що кожна людина може стати психіатром за належної освіти?
Ні. Для цього потрібне покликання. Має бути глибоке почуття любові та натхнення до цієї справи. Рівня психіатра, який прописує медикаменти хворим, можна досягти будь-кому, але стати творцем судилося не кожному.
У ЧОМУ Ж ВІДМІННІСТЬ
Психіатрія — цілісна медична система знань про душу людини, що дає змогу вирішувати завдання будь-якої складності.
Психіатр:
- Завжди лікар, який пройшов 6 років навчання в медичній академії та 2 роки психіатричної інтернатури.
- Величезний досвід роботи в пеклі психіатричних лікарень.
- Юридичне право та юридична відповідальність. Усі необхідні для надання терапевтичної допомоги державні дипломи, сертифікати й ліцензії.
- Моральне право допомагати іншим, бо допомагати мають лише фахівці.
- Займається психікою як хворих, так і здорових людей.
Психіатри бувають 2 спеціалізацій:
- Вузькопрофільна, фармакологічна. Тобто лікують тільки тяжкохворих і тільки медикаментозно.
- Повноцінна. Психіатр + психотерапевт. Мається на увазі вміння надавати допомогу як медикаментозно, так і словом, залежно від індивідуальної ситуації.
Клінічна психологія — діагностична абетка психіатрії без терапевтичного потенціалу. Клінічні психологи — наші помічники в умовах психіатричних лікарень.
Психотерапія — загальна назва безлічі методів, що допомагають людині словом.
Психотерапевт:
- Не завжди є лікарем.
- Можна стати за кілька місяців, пройшовши практично будь-які курси.
- Відсутність відповідальності.
- Інколи трапляються блискучі самородки.
Психологія — загальна назва групи сучасних підходів до здійснення впливу на психіку людини. З’явилася як окрема від психіатрії дисципліна в «епоху маркетингу».
Психолог:
- Без медичної освіти.
- Можна стати за кілька місяців, пройшовши практично будь-які курси.
- Відсутність відповідальності.
- Можна стати, закінчивши факультет психології, й отримати юридичне право тестувати людей.
- Відсутність терапевтичного потенціалу.
*Лікувати може тільки лікар. Будьте пильними, друзі!
Що ви можете сказати з приводу реакції ненависті в бік Росії?
Реакція ненависті — це відповідь людей, доведених до відчаю. До краю, за яким уже смерть. Чи є вона природною при цьому? Частково.
Бо в даному випадку ненависть є наслідком бажання людей жити, витративши всі свої ресурси на досягнення миру за будь-яку ціну. Але, з іншого боку, ця реакція свідчить про глибоку безпорадність і безсилля.
Тож моя рекомендація: взяти всю свою енергію ненависті, страху і спрямувати її на власне виживання та виживання близьких людей. Недарма мудреці з різних кінців планети, особливо східні, говорять про те, що любов врятує світ.
Любов виключає ненависть. Коли ми замінюємо ненависть любов’ю, ми повертаємо вектор наших енергій у бік високих вібрацій.
Таким чином, люди будуть у воєнний час набагато продуктивнішими порівняно з канібалами, які жадають крові та помсти. У такому стані ви нікому не допоможете й самі не врятуєте себе.
Які поради ви можете дати людям під час війни, щоб зберегти спокій і уникнути тривоги?
Уникнути тривоги у воєнний час неможливо і не потрібно. Енергію страху й тривоги потрібно перенаправляти. Рекомендую айкідо. У голові має бути мета, яка за межами війни.
Наприклад, процвітання або щасливе життя в родині. І ця мета має бути у вас перед очима. Тоді ви будете поширювати енергію любові, а не ненависті.
Скажіть, який зв’язок між фізичним здоров’ям людини та її емоційним станом?
Психіатрія — про норму, де норма — це золота середина. Піклуватися про своє тіло, звичайно ж, нормально. Людський організм — це найскладніший механізм у Всесвіті, що складається з тіла, психіки й духу.
Психіатрія займається єдністю цих трьох частин людини. Відповідно, стежити за тілом важливо. Але, зациклюючись надмірно на здоровому способі життя, на спорті, людина застрягає в гордині та манії себелюбства, а це егоцентризм.
Чому це приваблює людей?
Бо людина компенсує свої страхи, тривоги та невирішені психічні проблеми фанатизмом, пов’язаним із тілом. Тому стежити за тілом без фанатизму — це норма.
У нашому суспільстві шанують та ідеалізують відомих особистостей, які досягли успіху в спорті та інших сферах. Багато з цих людей нещасні, й рівень наркозалежності, самогубств у цих верствах суспільства вкрай високий. Чого не вистачає таким людям? Адже начебто вони домоглися всього, чому тільки можна позаздрити. Наприклад, випадок чемпіона світу з боксу Тайсона Ф’юрі, який впав у важку депресію і хотів накласти на себе руки відразу після того, як завоював титул чемпіона світу.
Коли ми заздримо людям, ми бачимо лише верхівку айсберга. Спорт і щастя — паралельні прямі, вони не перетинаються. Щастя — це найвища потреба. Переведи з англійської слово «бокс» (Box).
Коробка.
Чому саме так? Бо в коробці два роздраконених скорпіони один на одного кидаються. Раніше в Японії, коли цінувався інтелект, айкідо було тим видом бойових мистецтв, яким займалися самураї та генерали. А товкли пики один одному солдати й раби. Люди витрачають усе своє життя з малих років, щоб на них повісили медальку. І врешті-решт до чого це веде? До розчарування, бо людина, яка має здатність думати, починає ставити собі запитання: «І що у підсумку?»
Я пам’ятаю, що у вас дуже негативна оцінка сучасних методів психології. Можете навести приклад того, як відвідування психологів може нашкодити людині?
Давай я дам таку відповідь: для тебе час цінний?
Так.
За 10-бальною шкалою на скільки?
На 10.
Чудово. А тепер уяви, що два роки твого життя просто забрали в тебе. І не просто помножили на 0, а ще й заповнили їх поверхневими відомостями. Для людини з розумом має бути зрозуміло, що наш світ має глибину.
У тебе є таке відчуття, що сенс життя — це не просто розмножуватися, спати та їсти? Для багатьох людей це, на жаль, саме так.
І є фахівці, які будуть людині доносити, що саме в цьому й криється сенс життя — смачно поїсти, гарно виспатися, десь попрацювати і зробити дітей.
Ви хочете сказати, що людина, яка прийшла до психолога з депресією, може погіршити таким чином свій стан?
Як ти гадаєш, у чому найбільша небезпека депресії?
Ризик суїциду.
Саме так. У середньому від 3 до 15 років хворий на депресію рухається до суїциду. Якщо ж втручається некваліфікований фахівець, то цей термін може бути скорочений удвічі. Це називається вбивати людей. Хворих на депресію маса. Статистика страшна. Депресія — це пригніченість емоцій.
А чи є якась загальна причина депресії, яка присутня у всіх хворих?
На мою думку, депресія викликана нечистим сумлінням. Але це стосується тільки дорослих людей.
А 18 років — це, як на вас, уже дорослий вік?
У нашій культурі дітям приблизно років до 25. Бо наша культура не вимагає від хлопців і дівчат дорослих умінь із раннього віку. У культурі африканських народів 10-річні хлопчаки були вже чоловіками.
Вони могли й будинок побудувати, і слона самотужки завалити. Бо якщо ти не подорослішав до цього віку, тебе тигр у джунглях зжере. А в нас що? А в нас комп’ютерні ігри до 45 років.
Ви бачите цю зміну в нашому суспільстві як деградацію? Адже в нашому суспільстві інтелект цінується набагато більше.
Природні стародавні культури насамперед завжди були людиноорієнтованими всупереч голлівудській пропаганді, яка виставляє їхніх представників примітивними канібалами.
Чому у них життя людини завжди було основною цінністю? Питання виживання й народження здорового потомства залежало на 100% від фізичного і, особливо, від психічного здоров’я соціуму.
Сучасна техногенна культура тільки бреше, що людина цінна. Насправді людина цінна лише як товар у суспільстві невгамовного споживання, де на верхівці ієрархії сидить справжній канібал.
Ви до цього сказали, що депресія — це хвороба нечистого сумління. А чи бувають геть безсовісні люди, які не можуть впасти у депресію?
Тотально безсовісна людина — це сенс і прагнення дуже багатьох успішних людей — досягти такого стану, коли тебе нічого не турбує, і ти можеш коїти все, що ти хочеш, переступаючи через кого завгодно, і коли тобі просто на все начхати. Але ж це вже не людина!
Людина цілком позбавлена сумління позбавлена й людяності. І тоді виникає запитання: «А що тебе робить людиною?» Перебування у депресії може змусити прислухатися до своєї совісті, та важливо, щоб людина швидко виходила з цього стану.
Завжди важливою є золота середина, і що стосується совісті зокрема. В одному крайньому випадку ми маємо тотально безсовісну людину, яка ще й пишається цим. В іншому крайньому випадку людина також безсовісна, але намагається приховати це.
У цій крайності та людина, яку називають лицеміром. Такі люди створюють враження святих, вони можуть займатися благодійністю і вдавати, що їхні моральні якості дуже високі.
Це марнославство, яке маскується під благодійність. Зараз скрізь цього повно. Це є лицемірством, адже щоб допомагати іншим людям, потрібно спочатку допомогти собі.
Тільки ставши майстром з легкої атлетики, я маю право викладати легку атлетику іншим людям, але не навпаки. У першій крайності багато бізнесменів, а в другій крайності багато дружин бізнесменів.
Гадаю, можна додати, що до другої крайності також потрапляють майже всі церковнослужителі.
Так. Абсолютно вірно.
Часто люди вважають, що бути совісним — це означає бути слабким. Слабкість і сумління мають між собою щось спільне? І чому їх плутають?
Сумління — це якість, що відрізняє людину від канібала. Це доля сильної людини, готової на постійній основі виправляти свої помилки та бути моральною загалом.
Ви застосовуєте жорсткі методи в роботі зі своїми пацієнтами?
Так, звісно, коли це доречно. Я не добрий. Я вважаю, що доброта не відрізняється від фальші та лицемірства. Доброта і зло — це дві нездорові крайнощі. Найжорсткіший метод, який я застосовую до своїх пацієнтів, — це «послухай-но правду».
І це часом буває жорсткіше, ніж дати ляпаса. Це застосовується лише з тими, хто вже дозрів. Більшість психічних захворювань існують через те, що людина живе в тотальній брехні щодо себе.
А як ви дізнаєтеся, що людина дозріла для цього?
У першому випадку, якщо вона сама цього просить. А іноді це доречно, коли людина сп’яніла від брехні, і допоможе їй тільки це. Наприклад, чоловік п’є півлітра вина щовечора. У нього є син 6 років, якого він теж привчив із ним пити щовечора.
Дитину споюють із ранніх років. Алкоголь руйнує її мозок. Цього тата потрібно було протверезити терміново. І за фактом, подібні речі відбуваються в багатьох родинах.
Просто ніхто не копає вглиб, просто все приховується, маскується. А за 10 років усе руйнується, розсипається, і люди біжать по допомогу.
І якщо весь світ, як ви кажете, має психічні відхилення, то як можна жити в такому світі?
Потрібно бути маяком у цьому світі, і, можливо, я тебе надихну бути ним.
У чому роль такого маяка?
Бути людяним і бути світочем у темряві.
Світлини надано Антоном Куликовичем
