Борис Бурда
Журналіст, письменник, бард. Володар «Діамантової сови» інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»
Liberal Arts
5 хв. на читання

БОРИС БУРДА: як читати, не бачачи тексту

Максим Фрундин. Руки и глаза, 2020
Поділитись матеріалом
Максим Фрундін. Руки та очі, 2020 / Facebook, «Сіль-соль»

 

УВАГА — ПИТАННЯ!

 

Міністр внутрішніх справ Великобританії з 2001 по 2004 рік Девід Бланкетт категорично відмовляється займатися хатніми справами на кухні або в саду, стверджуючи, що для нього це подібно до катаракти. Чому він так вважає?

 

УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!

 

Девід Бланкетт — сліпий. Загрубіння подушечок пальців і, відповідно, втрата їхньої чутливості може перешкодити йому читати шрифтом Брайля.

 

ВЕЛИКІ НЕЗРЯЧІ

 

90% всієї отримуваної людиною інформації приходить до неї за допомогою зору. Чи можна взагалі вижити, не маючи цього найважливішого інформаційного каналу? Ми вже знаємо відповідь на це запитання — так, можна. Проте людина при цьому буде геть утисненою, приреченою на жалюгідне існування, та й то із чужою допомогою. Не зовсім…

Складно сказати, що є по-справжньому реальним у біографії творця «Іліади» та «Одіссеї» Гомера, але вважається, ніби він був сліпий. Його життя настільки погано нам відоме, що дозволяє припустити і те, що він був зрячим, і те, що його не було взагалі, проте сліпих оповідачів тоді, та й пізніше, справді вистачало — цілком можливо, що й Гомер був одним із них?

А ось відомий римський політик Аппій Клавдій Цек (слово «цек» саме означає «сліпий»), творець знаменитої Апієвої дороги, що збереглася краще, ніж тротуари багатьох наших міст, укладені на 2500 років пізніше, осліп у старості, проте вже сліпим зміг переконати римський сенат не поступатись епірському цареві Пірру, який напав на Рим. Це й привело Рим до перемоги.

 

Чезаре Маккари. Аппий Клавдий Слепой в сопровождении сенаторов в Курии, между 1882 и 1888 годами
Чезаре Маккарі. Аппій Клавдій Сліпий в супроводі сенаторів у Курії, між 1882 та 1888 роками / wikimedia.org

 

Пам’ятаєте роман «Золоте теля»? Там цілий розділ називається «Гомер, Мільтон та Паніковський». Це не просто так: класик англійської літератури Джон Мільтон написав свої головні поеми «Втрачений рай» та «Повернений рай», вже повністю засліпнувши. До речі, зараз Мільтон удостоївся тієї ж рідкісної почесті, що й Гомер, — їхніми іменами названо кратери на Меркурії.

Чимало незрячих досягло значних успіхів і в наш час — одразу згадуються, наприклад, відомі усьому світу музиканти, як-от Рей Чарльз і Стів Вандер. Наприкінці життя осліп і Микола Лобачевський, але зміг надиктувати учням свою останню наукову працю «Пангеометрія». Загалом осліплий втрачає багато, та далеко не все, і може досягти слави.

 

ГАЮЇ

 

Нині незрячим дітям легше адаптуватися у суспільстві — для них існують спеціальні школи. А де і коли з’явилася така перша школа? Виявляється, у Парижі, у 1784 році. І заснувала її людина зряча, вельми шанована і благополучна, за власним гарячим бажанням, без жодної допомоги держави чи суспільства, повністю на власні кошти.

Син бідного ткача Валентин Гаюї мав феноменальні лінгвістичні здібності і ще замолоду вивчив основні мови Європи, найважливіші стародавні і навіть кілька східних мов. Він отримав посаду перекладача у Міністерстві закордонних справ, вдало одружився, всі пророкували йому швидку кар’єру… Проте щось пішло не так.

Побачивши на паперті сліпого хлопчика-жебрака Франсуа де Лезюєра, він зглянувся на нещасну дитину, забрав до себе додому і почав навчати, на ходу вигадуючи методики для цього. Потім Гаюї підібрав на вулицях ще 11 сліпих дітей-жебраків і відкрив для них у своєму будинку школу під назвою «Майстерня трудящих сліпих», утримуючи їх усіх за власний кошт.

 

Жак Жозеф Эмиль Бадью де ла Троншер. Статуя Валентина Гаюи во дворе Национального института слепой молодежи. Бульвар Инвалидов Париж, 1859
Жак Жозеф Еміль Бадью де ла Троншер. Статуя Валентина Гаюї на подвір’ї Національного інституту сліпої молоді. Бульвар інвалідів, Париж, 1859/ wikimedia.org

 

Аби навчити своїх вихованців читати, він вигадав перший у світі шрифт для сліпих, який назвав «уніціалом», — рельєфні літери, видавлені в цупкому папері. Цим шрифтом він надрукував перші у світі книги для сліпих. Слава про небувале відкриття досягла навіть далекої Росії, і в 1803 році Олександр I запросив Гаюї відкрити в Петербурзі свою школу.

Російська бюрократія, як завжди, вирішила знищити все докорінно і доповіла нагору, що це не потрібно, бо в Росії немає сліпих дітей. Але в першій же богадільні їх виявилося стільки, що номер у них не пройшов, і в 1807 цар особисто затвердив штат, статут і бюджет школи, якою Гаюї з успіхом керував до 1817 року, отримавши за свої старання орден св. Володимира.

У 72 роки він повернувся на спокій у рідну Францію і помер через 5 років у великій славі та повазі. Проте зручності його рельєфно-лінійного уніціалу були недостатні, вчитися читання з його допомогою було дуже важко… Безсумнівно, був потрібен наступний крок, і хоча Гаюї не зробив його особисто, його роль у ньому величезна — цього досяг один із учнів його школи.

 

БРАЙЛЬ

 

У три роки Луї Брайль пошкодив око шилом, робочим інструментом свого батька (чи то шевця, чи то шорника). Запалення, що почалося, перейшло на інше око, і до п’яти років він повністю осліп. На щастя, батьки змогли влаштувати хлопчика в школу для сліпих, засновану Гаюї, і його там навчили багато чого — не лише плетіння та ткацтва, а й музики.

Капітан артилерії Шарль Барб’є винайшов за наказом Наполеона «нічну абетку» — спосіб запису повідомлень, що дозволяє читати і писати їх безшумно і в темряві. Барбіє вирішив, що це може працювати не тільки на нічних стрільбищах, і домігся дозволу доповісти про свій метод у тій самій Національній школі для сліпих дітей, де навчався 12-річний Брайль.

Дітям одразу сподобалася його система — вона була зручніша за уніціал Гаюї. Та її основою служила матриця 6х6, і Брайль одразу ж запропонував її зменшити. Барб’є не прийняв всерйоз вигадку 12-річного малюка, але Брайлю його ідея запала в душу і він кілька років працював над її удосконаленням. У 1829 році Луї доповів керівництву школи про результат.

Його ідея була вкрай проста: літера зображувалася матрицею із двох вертикальних рядів по три крапки. Деякі знаки були хіба що перекладом регістру — попередженням, що далі піде велика літера чи цифра. Керівництво школи спочатку говорило, що для зрячих викладачів ця система є незручною, проте сліпі швидко її освоїли і почали впроваджувати.

 

БОРИС БУРДА: як читати, не бачачи тексту
Луї Брайль — французький педагог і винахідник системи читання та письма, названої на його честь шрифтом Брайля, призначеної для використання людьми з порушеннями зору. Його система застосовується у всьому світі і залишається практично незмінною до цього дня / wikipedia.org

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

УСПІХ

 

Система Брайля була далеко не єдиною. Низку систем запису текстів для незрячих розробили ще у XVI столітті (цим займався, зокрема, знаменитий математик Джироламо Кардано). XIX століття запропонувало безліч таких пристроїв, деякі з них, на кшталт «Нью-Йоркського точкового алфавіту» Вільяма Уейта, навіть успішно конкурували із системою Брайля.

Був поширений і англійський алфавіт для сліпих Вільяма Муна — він базувався на стандартному латинському алфавіті і теж мав певні переваги. А Девід Макбіт і Роберт Мілн створили свій цілком конкурентоспроможний варіант на підставі кіпу — вузликового письма інків: адже вузлики не потрібно бачити, їх можна розпізнавати й на дотик!

Проте алфавіт Брайля у підсумку обіграв усіх конкурентів, тому що був більш зручний, простий для вивчення та підтримувався авторитетом першого у світі навчального закладу для сліпих. Брайль, який був ще й музикантом, для навчання музики незрячих придумав спосіб записувати ноти за допомогою своєї абетки, чим ще більше розширив сферу її застосування.

На жаль, довге життя Брайлю не судилося — він помер, коли йому виповнилося лише 43 роки. Його поховали в рідному місті Куврі, а через сто років після смерті перепоховали в паризькому Пантеоні. Надгробні написи там видовбані просто у стіні, але на могилі Брайля є й додаткова табличка — самі розумієте, яким шрифтом.

 

БОРИС БУРДА: як читати, не бачачи тексту
Слово «⠏⠗⠑⠍⠊⠑⠗» (фр. premier — «перший»), що вибите на поручнях муніципального архіву Марселя у Франції / wikipedia.org

 

РОЗВИТОК

 

Але й після Брайля його чудовий винахід змінювався та доповнювався. 1892 року директор Іллінойського інституту з навчання сліпих Френк Холл придумав друкарську машинку для друкування шрифтом Брайля. Побачивши її, легко здогадатися, навіщо вона — у ній лише шість клавіш, на кожну крапку із шеститочкової матриці своя клавіша.

А викладач математики Луї Антуан, втративши зір після поранення на фронтах Першої світової, розробив спосіб записувати за допомогою шрифту Брайля математичні тексти і навіть зміг написати та захистити докторську дисертацію, використовуючи свій винахід. З’явилися також алфавіти Брайля для різних мов світу, включаючи східні.

З 1837 року, коли за наполяганням самого Брайля було видано першу книгу його шрифтом — «Коротка історія Франції», кількість надрукованих шрифтом Брайля книг, звісно ж, зросла, і у великих бібліотеках неодмінно є відділ для зберігання та видачі таких книг. А нещодавно з’явилися спеціальні принтери, що можуть надрукувати шрифтом Брайля будь-який текст.

Вже 1960 року понад половина сліпих дітей шкільного віку в США вміли читати тексти, записані шрифтом Брайля, нині цей відсоток, певно, ще вищий. Отже, знамениту фразу Брайля про сліпих: «В їхній свідомості треба запалити свічку, яка висвітлить все їх подальше життя» не варто вважати надто гордовитою та амбітною — що він обіцяв, те й зробив.

 

Украинский алфавит шрифтом Брайля
Українська абетка шрифтом Брайля / rcbu.org.ua

 

ЦІКАВІ ДЕТАЛІ

 

Кажуть, що у предтечі Брайля Валентина Гаюї сама ідея навчання сліпих виникла, коли він кинув монетку маленькому сліпому жебраку і той, щойно доторкнувшись до неї, визначив її достоїнство…

Розповідають, ніби батько маленького Луї Брайля вирізав для нього дерев’яний ігровий кубик, грані якого були позначені крапками від однієї до шести. Чи не звідти його шеститочкова основна матриця?

У розробках іспанського виноробного бренду «Лазарус Вайнс» беруть участь сліпі — із втратою зору інші почуття загострюються. Тому написи на етикетках цих вин дублюються шрифтом Брайля.

Користь від уміння читати по Брайлю може бути досить несподіваною. В одному оповіданні описується людина, котра завдяки вмінню читати шрифт Брайля швидко знаходила у будь-якої жінки «точку G», що посилює сексуальні відчуття.

Пам’ятаєте, як виглядає таблиця для перевірки зору? У першому її рядку є дві дуже великі літери — Ш і Б. Натяк на те, що як не можеш прочитати цього ряду, тобі допоможе лише ШБ — Шрифт Брайля? Довести це не можу, та збіг, звичайно, дивовижний…

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: