Борис Бурда
Журналіст, письменник, бард. Власник «Діамантової сови» інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»
Liberal Arts
6 хв. на читання

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Поділитись матеріалом
Фріц Паульсен. В агентстві з працевлаштування, 1881

 

Сьогодні ми звикли, що кожна смерть — це трагедія. Втім так було далеко не завжди. У Середні віки, наприклад, на дитину не дивилися як на унікальну особистість, смерть якої є непоправною втратою для родини.

Бідність, голод, антисанітарія та відсутність заборони на дітовбивство призводили до того, що більшість дітей помирала впродовж перших місяців життя. До 9 років доживало трохи більше 40%.

Давайте спочатку з’ясуємо, що було однією з основних причин дитячої смертності?

Однією з головних причин дитячої смертності була нестача молока.

 

І після цього дамо відповідь на запитання: «Хто й яким чином допоміг людству вирішити цю проблему?»

Юстус Лібіх — великий німецький хімік, один із батьків органічної хімії, який вигадав штучне харчування.

 

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ: НЕСТАЧА МОЛОКА І ДИТЯЧА СМЕРТНІСТЬ

 

У перші місяці життя дитина інтенсивно розвивається, і їй життєво необхідна енергія материнського молока, 27% якої витрачається лише на зростання. Тому природа подбала про те, щоби немовля отримувало її в достатній кількості. Згідно з сучасними дослідженнями, тільки у 3 з 1000 матерів не утворюється достатньо грудного молока. Однак ще на початку XVIII століття нестача материнського молока вбивала до чотирьох дітей із десяти.

 

КРАЩЕ ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ

 

З початку кайнозойської ери вони відібрали у динозаврів титул «царів природи». Вони живуть на всіх континентах, крім Антарктиди (хоча у великій кількості плавають біля її берегів), саме до них належить найбільша у світі істота, їхній представник опинився в космосі за три роки до Гагаріна. Хоча й сам Гагарін до них належить — власне, як ви і я: це ссавці!

Ідея годувати молоде покоління спеціальною їжею, яку виробляють пристосовані для цього організми матерів, виявилася дуже вдалою. Якість їжі гарантована, фальсифікувати її нема кому, на смак начебто ніхто й ніколи не скаржиться, та й ємностей для перенесення не потрібно — вони завжди з собою.

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Андреа Соларіо. Мадонна із зеленою подушкою. Близько 1507 року, Лувр / wikipedia.org

 

Однак будь-яка вигода оподатковується, і це не ми з вами вигадали. Для пташеняти їстівна купа різних черв’ячків — якого батьки спіймають і принесуть, той і годиться. Що маленька ящірка чи крокодильчик упіймає і зжере, те й піде на користь. А ось у ссавців до певного віку все, крім материнського молока, не є корисним. У нас також…

А чи є у цьому якась складність? Адже материнського молока має вистачати… Виявляється, що є, до того ж чимала. Молоко може зникнути — від захворювання чи навіть психічної травми. Молока може не вистачати — до появи можливості харчуватися різноманітною їжею немовля у такої матері може й не дожити. Що ж робити?

 

СПРАВА НЕ ЛИШЕ У МОЛОЦІ…

 

Іноді й молоко матері є, а годувати не виходить. Ви гадаєте, декретні відпустки були споконвіку? Народила робітниця якоїсь мануфактури — максимум за тиждень до верстата. Народила селянка — у такий самий термін марш на полі орати, косити та сіяти. Дитину — із собою, залишати біля верстата або під кущиком. Захоче — виживе…

Це вже не кажучи про те, що в деяких країнах популярними були забобони, згідно з якими дитину не можна було годувати грудьми, поки її не охрестять. А в маленькому поселенні церкви зазвичай немає — цим воно від великого села й відрізняється. Або чекай, доки священик приїде, або біжи до нього, причому бігти іноді далеко. Чи дочекається малюк належного обряду? Якщо пощастить…

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Еверт Пітерс. У фруктовому саду, 1912 / wikioo.org

 

Чим намагалися замінити грудне молоко? Від розпачу чого тільки не витвориш — пхали дитині у рота ганчірку з розжованим хлібом. Іноді цю ганчірку на додачу змочували в молоці, цукровій воді або олії. Подумайте самі, наскільки це було корисно дитині, навіть якщо промовчати про мікроби — тоді навіть слова такого не знали, а мікробам однаково…

Хлібом і молоком не обмежувалися — виходячи зі свого досвіду, могли дати дитині те, що й у батьків сприяло гарному настрою. У слов’янських народів дітей намагалися напувати брагою, у Франції немовлятам давали розведене вино, аби краще спалося. Одна з героїнь Діккенса просто випивала за обідом чотири склянки портвейну — бо була матір’ю, що годує…

 

МАТЕРІ-ДУБЛЕРКИ

 

Дитинчатам ссавців, зокрема й дітям, необов’язково годуватись саме материнським молоком — молоко іншої жінки теж підійде. Цим часто-густо користувалися пані багаті та знатні — вони вважали, що від годування грудьми бюст у них стає не таким гарним, як був, і, якщо могли собі це дозволити, наймали жінок-годувальниць.

Жінки з вищого суспільства відбирали годувальниць дуже ретельно — вважалося, що немовля, вигодоване якісним молоком, має більше шансів вирости не лише здоровим, а й високоморальним і порядним. Годувальниць-блондинок або, боже борони, рудих багато хто не схвалював — була думка, що найякісніше молоко дають саме брюнетки.

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Людовік XIV та його нянька, дама Лонге де ла Жиродьєр. Перший відомий портрет Людовіка XIV, якому тоді було кілька місяців, на руках його няні, Елізабет Ансель, дами де ла Жиродьєр. Автори: Анрі та Шарль Бобрен / wikipedia.org

 

Фейхтвангер у романі «Лиси у винограднику» пише, що пошуком годувальниці для дитини Марії-Антуанетти займалася особисто її мати, імператриця Марія-Терезія, яка вимагала шукати в селі, бо в Парижі звичаї не ті. Пишуть, що її звали мадам Пуатрін, але це, скоріше за все, перемудрили перекладачі з німецької, які не знали французької («пуатрін» французькою — «груди»).

Ще у XVII столітті годувальниць в Європі реєстрували у спеціальних бюро. Закони вимагали від цих бюро медичного огляду годувальниць. Крім того, їм суворо заборонялося одночасно вигодовувати більше однієї дитини. Взагалі це можливо (виживали ж двійні і трійні!), але ці бюро воліли перестрахуватися…

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

МОЛОКО, ТА НЕ ТЕ

 

Грудне молоко, якого не вистачало, намагалися замінити молоком свійських тварин. Головним чином коров’ячим — його досить багато, і подібність очевидна. Іноді використовували молоко ослиць, яке здавалося схожим на жіноче молоко візуально. Брали й козяче (його вважають корисним дітям і зараз). А ось вівця та буйволиця як годувальниці не годилися.

Першою соскою для коров’ячого молока був коров’ячий же ріг із просвердленою дірочкою, яку затикали замшею або відрізаним коров’ячим соском. Іноді використовували ложечку на довгій ручці, кінчик якої виготовлявся у формі соска. А 1845 року американець Пратт винайшов геніальну річ — гумову соску, популярність якої не падає з роками.

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Сторінка з каталогу дитячих сосок Bachelet, 1920 рік / histoire-du-biberon.com

 

Іноді молоко підігрівали, часто розводили водою і додавали для кращого засвоювання мед або цукор. Це підтвердив перший у світі хімічний аналіз коров’ячого молока, зроблений Йоганном Францем Симоном у 1838 році, — білків у ньому більше, а вуглеводів менше, ніж у жіночому, тому вода та цукор наближали склад цього сурогату до оригіналу.

Примітним є метод вирішення — не емпіричний, а науковий, хімічний аналіз із наступним синтезом продукту, найбільше схожого за хімічними властивостями. Наступний крок явно повинен був зробити хімік, причому дуже обдарований, — важливість питання не викликала сумнівів, дитяча смертність була жахливою! А тепер настав час відповісти на поставлене на початку нашої розмови питання:

Хто й яким чином допоміг людству вирішити проблему нестачі грудного молока?

 

ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ: 

Юстус Лібіх — великий німецький хімік, один із батьків органічної хімії. Йому й карти в руки! Багато його відкриттів зроблено в галузі виробництва харчових продуктів. Зміг він упоратися і з проблемою нестачі грудного молока. Завдяки придуманому ним штучному дитячому харчуванню мільйони немовлят залишилися живими!

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Юстус фон Лібіх — німецький вчений, який зробив вагомий внесок у розвиток органічної хімії, один із засновників агрохімії та творців системи хімічної освіти / wikipedia.org

 

ЇЖА — ТАКОЖ НАУКА

 

Багато робіт цього визначного вченого пов’язані з харчуванням. Саме він, наприклад, допоміг підвищити рентабельність тваринництва в Латинській Америці та Австралії, де тварин розводили для одержання шкіри, а м’ясо часом викидали. Він придумав «м’ясний екстракт Лібіха», який допомагав це м’ясо використовувати, предтечу популярних бульйонних кубиків.

Саме Лібіх в 1860 році розробив їжу для немовлят, досить схожу з жіночим молоком. До неї входили пшеничне борошно, вигадане п’ятьма роками раніше сухе молоко, солодовий порошок та двовуглекислий калій. Він зумів налагодити промислове виробництво цієї їжі, і менше ніж за 10 років її можна було купити навіть у США лише по долару за упаковку.

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Марка з Юстусом фон Лібіхом та його м’ясним екстрактом. Пошта Німеччини / wikipedia.org

 

Незабаром після цього свій варіант штучної їжі для немовлят запропонував один швейцарський фармацевт. Кажуть, що він намішав його для недоношеної дитини однієї зі своїх робітниць, а та вижила і росла як на дріжджах. Своєю фірмовою маркою він зробив зображення гнізда. Гніздо німецькою — «нест», від його прізвища Нестле. Хто його тепер не знає?

Наразі дитяче харчування випускається у всьому світі, тепер його тисяча різновидів. Кажуть, що природне вигодовування все одно краще — цілком можливо, технологія, яку природа налагоджувала мільйони років, має бути досконалішою за розроблену людиною, та ще й менше двохсот років тому. Але скільки життів вона врятувала — неможливо порахувати…

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Анрі Нестле. Засновник компанії Nestlé. Авторське право: Nestlé (S.P.N.) / flickr.com

 

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

 

Спеціальні пляшечки для немовлят були ще за бронзової доби. В Англії знайшли такі пляшечки (з глини та бронзи), вік яких перевищує 3000 років.

У низці країн піти в декретну відпустку може не мати, а батько. Начебто нещодавно цим правом скористався сам Марк Цукерберг… Проте без дитячого харчування це було б дуже важко.

Винаходи Лібіха та Нестле майже знищили професію годувальниці. А зараз вона повертається — американська компанія Ambrosia Labs скуповує в Камбоджі жіноче молоко, перевіряє і продає в Штатах по сто доларів за літр. А якщо подешевшає?

 

БОРИС БУРДА: як хімік урятував життя мільйонам дітей?
Пляшечка для дитячого годування, 1841 рік / babybottle-museum.co.uk

 

Захоплюватися штучним вигодовуванням поки що не варто — є дані, що інтелект дітей, вигодованих материнським молоком, на три відсотки вищий, ніж у «штучників». Це якщо така можливість є. А якщо ні? Тому суміші потрібні, і навіть дуже.

У когось ще повертається язик заявляти, що представники «чистої», академічної науки не вигадують нічого корисного для пересічної людини. Одного Лібіха було б достатньо, аби спростувати цю сумнівну тезу. І взагалі, наука єдина, і нема чого її ділити…

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: