Борис Бурда
Журналіст, письменник, бард. Володар «Діамантової сови» інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»

БОРИС БУРДА: як позбавити сигнал перешкод?

БОРИС БУРДА: як позбавити сигнал перешкод?
Наталія Пастушенко. Нічне радіо, 2023 / Facebook, «Сіль-соль»

 

УВАГА — ПИТАННЯ!

 

Спосіб передачі команд радіокерованим торпедам, придуманий на початку Другої світової війни, використовував набір із 88 частот. Чим займалися його винахідники, коли їм на думку спала ця ідея?

 

УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!

 

Хеді Ламарр та Джордж Антейл грали у чотири руки на піаніно — у ньому якраз 88 клавіш.

 

ПРЕДОК ТОРПЕД

 

Вважається, що саме слово «торпеда», яке означає саморухливий снаряд для завдання удару по ворожих кораблях, з’явилося на стику XVIII–XIX століть і походить від відомого ще латинянам мешканця Середземного моря, електричного ската, який латиною і називався «торпедо». Але ця зброя, безсумнівно, мала попередника з майже 2000-річним стажем.

Ще на початку нашої ери, в Китаї за часів легендарного Троєцарства, знаменита битва біля Червоної скелі, нещодавно прославлена в пишному китайському фільмі, призвела до повного знищення величезного флоту Цао Цао, полководця однієї з протиборчих сторін. Це зробили брандери — кораблі-самогубці, які підпалювали та спрямовували на ворогів.

У давнину брандери були досить ефективною зброєю. 1676 року в порту Палермо французькі брандери знищили іспано-голландську ескадру. У 1770 році при Чесмі один-єдиний російський брандер (ще три нічого не досягли) підпалив зчеплені турецькі кораблі, і вони всі згоріли. Матроси з брандерів перед зіткненням рятувалися у шлюпках.

Успішно використовували брандери навіть під час Другої світової війни. У 1942 році англійці направили застарілий есмінець «Кемпбелтаун» таранити ворота найбільшого німецького плавучого доку. Корабель застряг у воротах, у хаосі сутички його команда встигла бігти на катерах, німці почали оглядати корабель… і рвонула вибухівка, знищивши і док, і тих цікавих.

 

Есмінець «Кемпбелтаун» на переобладнанні / wikipedia.org

 

САМІ ТОРПЕДИ

 

Принциповим недоліком брандерів була необхідність рятувати їхні екіпажі: Європа — не Японія, там камікадзе знайти складно. Був навіть спосіб боротьби з брандерами — знищити артилерійським вогнем не сам брандер, а причеплені до нього шлюпки, в яких рятувалася команда. Якщо вони бачили, що врятуватися їм нема на чому, то зазвичай розверталися і відпливали назад.

Логічним способом поліпшити становище було створення аналога брандера, що досягає мети взагалі без екіпажу, — він може бути меншим і простішим. Головне питання в тому, щоби він влучив у ціль, оскільки екіпажу, який би його направив, на ньому не буде. Першою торпедою вистрілили по кораблю у 1877 році, а вперше потопили нею корабель лише через рік — до цього всі промазували.

Почали намагатися наводити торпеду на ціль — були магнітні торпеди, що наводяться на масу металу, та акустичні, що знаходять ціль за шумом гвинтів. Але це пасивні системи — випустив торпеду і чекай, може, кудись потрапить… Були спроби активного наведення за допомогою кабелю, що тягнеться за торпедою, але це ненадійно. А чи не спробувати наводити їх по радіо?

До часів Другої світової вигадати систему наведення торпеди по радіосигналу стало не так складно, проте була одна істотна перешкода. Що зробити, щоб супротивник не заглушив перешкодами такий сигнал? Визначити його частоту неважко, а далі роби, що хочеш. Можна просто поставити перешкоди, а можна й керування такою торпедою перехопити. Як із цим упоратися?

 

ЦЬОГО НЕ МОЖЕ БУТИ?

 

Цікаво, чи погодився би хоч один фахівець-зброяр поставити цент проти тисячі доларів за те, що цю проблему вирішить не маститий учений і не талановитий інженер, а жінка, яка не має взагалі спеціальної технічної освіти, та ще й дуже гарна? Зазвичай усі вважають, що гарні жінки не вирішують проблем, а створюють їх… А от і не завжди!

Хедвіг Єва Марія Кіслер народилася 1914 року у Відні. Її батьки були євреями, що хрестилися, батько керував банком, мати була піаністкою. До речі, батько приїхав до Відня зі Львова, тож вона частково наша землячка! Незважаючи на те що її родина була більше ніж благополучною, у 16 ​​років дівчина пішла з дому, вступила до акторської школи і почала жити цілком самостійно.

Вже 1930 року вона дебютувала в кіно. Це не дивно для актриси, яку великий режисер Макс Рейнхардт назвав тоді найкрасивішою жінкою в Європі. Але слава, що обрушилася на неї, після головної ролі в чехословацько-австрійському фільмі режисера Густава Махати «Екстаз» була просто жахливою — причому в різних сенсах цього багатозначного слова.

Вона не була першою актрисою, що з’явилася в кіно оголеною, — австралійка Аннет Келлерман зробила це ще 1915 року. Але десятихвилинне купання в озері голяка тоді шокувало всіх (зараз би ніхто й уваги не звернув!). Крім того, вона не тільки демонструвала на екрані секс, а й імітувала оргазм (для чого в потрібний момент зйомки її кололи шпилькою!). Скандал!

 

Афіша фільму «Екстаз» Густава Махати / themoviedb.org

 

ШЛЮБ ІЗ БРАКОМ

 

Незабаром після цього вона вийшла заміж за багатого торговця зброєю Фріца Мандля. Той ставився до еротичної слави молодої дружини, м’яко кажучи, негативно — аж до того, що скуповував копії уславленого фільму і знищував їх. Нікчемне заняття — пропустиш одну копію, а з неї зроблять ще тисячу. До речі, знайти зараз цей фільм у Мережі — хвилинна справа.

До того ж він, теж хрещений єврей, як і його дружина, проте страшно сказати, симпатизував фашизму і торгував зброєю з Італією. Муссоліні і навіть Гітлер бували у Мандля на прийомах. Скінчилося для нього це, до речі, погано — він пособачився з Герингом і дивом залишився живим, накивавши п’ятами аж до Аргентини. Дружина, звісно, його не схвалювала, але що вона могла вдіяти?

Цілком можливо, що Хеді спілкувалася з фахівцями на заводах, що належать чоловікові, і отримала якісь відомості, які стали в нагоді у роботі над її винаходом. Але всі розмови про те, що вона просто присвоїла чужі ідеї, досить смішні. Якби це було так, поясніть, чому самі ці фахівці не зробили такого корисного винаходу?

А шлюб завершився так: улітку 1937 року її терпіння вичерпалося, і вона просто втекла від чоловіка за обставин, які самі могли б стати сюжетом пригодницького фільму — напоїла покоївку снодійним і втекла у вкраденому в неї одязі, прихопивши із собою неабияку кількість коштовностей. Вона була готова надалі розраховувати лише на свої здібності.

Незабаром актриса перебралася до США, підписавши прямо на лайнері «Нормандія» контракт із Луїсом Майєром, одним із засновників студії MGM. За його порадою, щоб не відлякати пуританську публіку Америки своєю скандальною славою, вона взяла псевдонім на честь колишньої симпатії Майєра, яка померла від наркоманії. Тепер зватимемо її новим ім’ям — Хеді Ламарр.

 

Хеді Ламарр — американська кіноактриса та винахідник австрійського походження. Кінозірка золотого віку Голлівуду. Була названа однією з найбільших кіноакторок усіх часів / wikipedia.org

 

ЧИМ МОЖНА ЗАЙНЯТИСЯ У ГОЛЛІВУДІ

 

У кіно ролі для неї знаходилися легко. Спочатку з мінімальною кількістю реплік — таки було чути акцент, проте мова — справа наживна. Її статус швидко піднявся до «зоряного», аж до дрібниць — лише законних шлюбів у її біографії було шість, це не говорячи про романи. Її коханими були і другий багатій Америки Говард Хьюз, і навіть Джон Кеннеді.

Втім, сама Хеді вважала, що кінозіркою бути неважко. Вона казала: «Будь-яка дівчина може бути чарівною; все, що ти маєш для цього робити, — стояти смирно і поводитися безглуздо». Важко, чи що? Можете спробувати… Але що нам голлівудські зірки? Нам цікаво саме те, чим Хеді Ламарр від них відрізнялася, і настільки сильно, що таку іншу я й не згадаю…

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Їй було геть не байдуже, що діється у світі. Коли вона почула, що німці потопили торпедою корабель з евакуйованими людьми і загинуло 77 дітей, вона не змогла цього забути — безперервно думала, що ж зробити, аби торпеди кораблів союзників були кращими за німецькі. Цими думками вона ділилася й зі своїм другом та колегою, композитором Джорджем Антейлом.

Здогадка прийшла, коли вони грали на піаніно в чотири руки. Ворог може заглушити частоту сигналу, що управляє торпедою? Але ж кожна нота звучить на своїй частоті! Що, як синхронно змінювати частоту сигналу на передавачі та приймачі так само швидко, як змінюються ноти? Скажімо, барабаном для керування механічним піаніно — на ньому 88 клавіш, всі не перехопиш!

 

НЕ РОБІТЬ ВИНАХОДИ, КРАЩЕ ЦІЛУЙТЕСЯ!

 

Хеді Ламарр подала ідею, Джордж Антейл оформив креслення, і згодом вони отримали справжній патент США № 2,292,387 на «Систему секретних повідомлень». Наживатися на цьому вони не мали наміру — запропонували ВМФ США цей патент абсолютно безкоштовно. Але вояки не змогли повірити у винахід кінозірки та композитора — куди, мовляв, цим цивільним!

Звичайно, ніхто їм не сказав: «Віднесіть ці папірці туди, де ви їх взяли!» Прийняли, подякували, обіцяли, що подумають, як їх застосувати, і не обдурили — справді використали на початку 60-х, лише 20 років минуло… А Хеді сказали, що вона може принести армії негайну користь, якщо візьме участь у кампанії з продажу облігацій військової позики.

 

Патент № 2,292,387 на «Систему секретних повідомлень», виданий Хеді Кіслер Маркей (за прізвищем другого чоловіка) та Джорджу Антейлу / hi-tech.ua

 

Вона, звісно, погодилася, і невдовзі вся країна дізналася, що той, хто купить облігації військової позики на $25 000, здобуде поцілунок Хеді Ламарр! Кампанія мала успіх — армія заробила на ній $7 000 000 — за такої ціни поцілунку знадобилося поцілувати 280 щедрих жертводавців, якщо не більше, адже це чистий прибуток, і накладних витрат теж вистачало!

А кожен військовий корабель коштував кілька мільйонів — якби торпеди, що наводяться за методом Хеді Ламарр, потопили б кілька кораблів країн «осі», прибуток був би значно більшим! Хоча, можливо, військові не такі вже й винні — механічні деталі схеми працювали ненадійно, треба було дочекатися можливості реалізації ідеї за допомогою електроніки.

 

ЯК ДОЧЕКАТИСЯ ВИЗНАННЯ

 

З віком кар’єри кінодів, на жаль, закінчуються з цілком зрозумілих причин. Для Хеді Ламарр це сталося раніше, ніж для багатьох, характер у неї був важкий, а це кар’єрі мало сприяє. Остання її поява на екрані датується 1958 роком, а це означає, що їй був лише 41 рік — інші грають ще десятиліттями! А в неї повернутися на екран не вийшло.

Подальше її життя, на жаль, було помітне для громадськості в основному за скандалами. Вся Америка стежила зі сторінок газет за судовим процесом за звинуваченням її в крадіжці у магазині самообслуговування пари черевиків, що коштує менше ста доларів. Щоправда, в суді її повністю виправдали (розумні та дорогі адвокати багато можуть), але гарною рекламою це не було.

Не менш скандальним був вихід її біографії з передбачуваною назвою «Екстаз», написаної найнятими письменниками. Щось вони надто перестаралися — після виходу книги Ламарр заявила, що описані у книзі події «вигадані, хибні, вульгарні, скандальні, пасквільні та непристойні», і подала на них до суду, але програла справу. Теж не прикрашає…

Судилася вона і 84-річною, зажадавши від розробників відомої програми Corel Draw за своє зображення на коробках із програмою $15 000 000. Ті не хотіли платити та прибирати зображення, заявивши, що їхній художник просто намалював на комп’ютері гарну жінку, а що схоже — ну, так вийшло… Суд присудив їй $ 250 000, але дозволив використовувати цю картинку 5 років.

 

Хеді Ламарр у 1979 році / karavan.ua

 

СПРАВЖНЄ ВИЗНАННЯ

 

А тим часом різко зросли апаратні можливості реалізації її ідеї. І раптом виявилося, що без запатентованої нею технології не можуть обійтися вкрай корисні та затребувані новації — насамперед технологія зв’язку з інтернетом Wi-Fi, без якої багато хто просто життя не мислить. Уявіть, що вона зникла, і подумайте, що буде…

Не менш затребувані ідеї Хеді Ламарр в такій потужній бездротовій системі, як Bluetooth, без якої теж важко уявити собі сучасне життя. Це вже не кажучи про те, що обидва загальновживані стандарти мобільного зв’язку — GPS і CDMA — без цих ідей теж ніяк не можуть обійтися. Тож без здогадки Хеді Ламарр світ був би зовсім іншим.

Як часто буває, сама винахідниця не встигла зрозуміти значення свого винаходу. Лише 1997 року некомерційна організація «Фонд електронних рубежів» нагородила її за нього, але вона навіть не прийшла на церемонію — лише надіслала голосове вітання. А в 2000 році Хеді Ламарр померла в будинку для людей похилого віку, і все подальше відбувалося вже без неї.

А відбувалося чимало. У Німеччині, Швейцарії та Австрії 9 квітня, день її народження, оголосили Днем винахідника саме на її честь. У 2014 році її та Джорджа Антейла ввели до Зали слави винахідників США. З 2018 року в столиці Австрії присуджують премію Хеді Ламарр жінкам, які помітно вплинули на розвиток цифрових технологій..

Будемо ж вдячні Хеді Ламарр за те, що вона навчила нас багато чого — не лише стійкого до перешкод способу зв’язку, а й важливіших речей. Насамперед того, що придумати щось нове та корисне може будь-хто, і ні від віку, ні від статі, ні від наявності диплома це не залежить. Правильно говорили римляни:

 

Spiritus flat, ubi vult — «Дух віє, де хоче»

 

І КРІМ ЦЬОГО

 

«Нью-Йорк Таймс» ще під час війни писала про її винахід: «Її відкриття настільки важливе для національної оборони, що офіційні особи не даватимуть дозволу на публікацію про його деталі»

Луїс Майєр вирішив протиставити Хеді Ламарр голлівудським блондинкам і досяг успіху — в моду увійшли брюнетки з проділом посередині, як у неї.

На голлівудській Алеї слави є зірка, присвячена Хеді Ламарр.

Винахід Хеді Ламарр, про який тут розказано, не єдиний. Ще раніше вона вигадала розчинні кубики, що утворюють прохолодний напій зі смаком кока-коли, — так би мовити, «просто додай води!».

У сучасній пресі Хеді Ламарр часто називають «леді Блютус». Могли б називати і «леді ​​Вайфай» — чому ні?

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: