Science
Фізичні навантаження впливають на розумові здібності людини та відіграють найважливішу роль у розвитку інтелекту. Ця неочевидна істина була відома ще в Стародавній Греції. У ХХ столітті вчені перевідкрили її заново: тренування здатні покращувати пам’ять і концентрацію уваги
У світі існує величезна кількість найнеймовірніших симбіозів. Ми розповімо про один із них — «дружбу» людини та одноклітинного організму Toxoplasma gondii. Ви любите котів? Ви надзвичайно сміливі, зовні привабливі та впевнені у собі? Вам подобається французька кухня? Вірогідно, що всім цим ви зобов’язані саме йому — маленькому, але дуже хитрому паразиту Toxoplasma gondii
Коли нідерландський філософ, історик і культуролог Йоган Гейзінга писав свою знамениту книжку «Homo ludens: досвід визначення ігрового елемента культури», він, звісно, припускав, що насамперед вона не сподобається марксистам. Виходило, що з мавпи людину створила зовсім не праця, а гра. Століття комп’ютерних технологій трансформувало ігрову поведінку людей. У якому напрямку сьогодні розвивається «людина, що грає»?
Згідно з дослідженнями, ініційованими Фондом Білла Гейтса, починаючи з 2064 року чисельність людей почне скорочуватися. Страх перед надлишковим населенням планети може змінитися страхом зникнення людини як біологічного виду. Могильну яму їй продовжують рити соціальна деградація і технічний прогрес. Наша розповідь про двох вершників Апокаліпсису, яких ще не знали біблійні автори, — пластик та стрес
Люди, про яких сьогодні йтиметься, — найнезвичайніші у світі. Їхні відчуття такі дивовижні й настільки багатші за наші, що роблять їх не просто особливими в соціумі, а й надають їм додаткові можливості для самореалізації. Ці люди схильні до рідкісного психофізіологічного феномену, який називають синестезією. То що ж особливого в житті тих, хто бачить алфавіт як колірну гаму і сприймає симфонію композитора як картину художника?
Дослідники впевнені, що спогади людей пов’язані з нейронними мережами і що мозок шукає ці спогади так само, як пошукові системи відстежують інформацію в інтернеті. Науковці сподіваються, що ці результати можуть бути використані як дорожня карта для оцінки здоров’я пам’яті та мозку людини
Цього року Нобелівську премію з літератури присуджено людині, про яку варто розповісти докладніше. Норвежець Юн Фоссе пише дивною мовою. Нині він вважається чи не живим класиком, візитівкою норвезької літератури. Але так було далеко не завжди…
Яку роль у житті одного з лауреатів із хімії відіграв троцькіст єврейського походження, котрого переслідували гітлерівці? Як «фальстарт» Нобелівського комітету зірвав букмекерам ставки? І чому жінка-лауреат прийняла представників комітету за телефонних маніяків?
Нобелівська премія найчастіше присуджується чоловікам. Головну нагороду в галузі науки вручають уже 112 років поспіль, і серед її лауреатів лише 6% жінок. 2023 рік не став винятком — чоловіків серед учених, як і раніше, більшість. Але не поспішатимемо…
Здавалося б, що може бути спільного у людини, яка збирає поштові марки, та Чарльза Дарвіна? А в того, хто колекціонує монети, та Ейнштейна? Дослідники кажуть, що будь-яка колекція — це щось на кшталт гарему: модель володіння та компенсаторний фактор сексуальності. Але колекціонера й науковця ріднить не лише це. Маючи систематизуюче мислення, вони творять свій всесвіт, позбавляючи його хаосу. Саме пристрасть до колекціонування багато в чому сформувала образ сучасної науки
Невже у кожного з нас не лише особистий наручний годинник, а й свій власний внутрішній секундомір, згідно з яким ми сприймаємо плин часу? Розібратися у цих взаєминах з часом допоможуть американський філософ Вільям Джеймс, науковий співробітник Мюнхенського університету Людвіга та Максиміліана, і Клодія Хеммонд — психолог з Бостонського коледжу в Лондоні, автор книги-бестселера «Спотворений час»
Як виглядатиме українське суспільство, багато в чому залежить від розуміння демографічних процесів, що відбуваються в Україні та за її межами, політичних рішень та зміни поведінки громадян. Про це ми говорили з ученим-демографом Еллою Лібановою