ДАВОС-2023: очима Олексія Жмеренецького, члена офіційної делегації від України на ВЕФ, народного депутата України, співголови міжфракційного об’єднання «Стратегічний форсайт»
Олексій Жмеренецький, член офіційної делегації від України на ВЕФ, народний депутат України, співголова міжфракційного об’єднання «Стратегічний форсайт»
Головні тези цьогорічного Давосу — невідворотність кліматичної катастрофи, загострення війни в Україні, фейкономіка від Chat GPT та зростання соціальної нерівності у світі.
До Давосу я поїхав із трьома задачами. По-перше, це якомога швидше визнання нелегітимності перебування Росії в ООН і Радбезі. Ми з колегами організували й виступали у Давосі в окремій панельній дискусії на цю тему за участі світових «зірок» в галузі міжнародного права Томаса Гранта, Джона Гербста та Джеффрі Найса.
Меседж, у першу чергу до країн Заходу, був чіткий і однозначний: хочете розблокувати Раду Безпеки та Міжнародний кримінальний Суд (ICC), щоб засудити Путіна і ввести більш дієві санкції, — визнайте свою помилку 33-річної давнини, коли Росії дозволили зайняти місце СРСР за мовчазною згодою, порушивши Статут ООН.
По-друге, розширення кола міжнародних партнерів для форсайт-досліджень, які ми здійснюємо на базі парламентського об’єднання «Стратегічний форсайт України». Цей проєкт має на меті вивчення різних сценаріїв майбутнього у співпраці з міжнародними інституціями — Програмою розвитку ООН, Парламентом Великобританії, Європарламентом і Єврокомісією. До кінця лютого ми презентуємо результати дослідження, тому в Давосі хотілось дізнатися думку фахових учасників щодо ключових інсайтів.
По-третє, це заглиблення у глобальний міжгалузевий контекст. Чим сьогодні живе світ? Які головні виклики стоять перед нами? Яке місце України у майбутньому світі? Ці питання важливі не тільки для мене як для футуролога і політика, а й для кожного з нас. Тому нижче ділюся своїми спостереженнями на ВЕФ.
УКРАЇНА НЕ НА ПЕРШОМУ МІСЦІ: ГОЛОВНІ РИЗИКИ, ЩО ЧЕКАЮТЬ СВІТ
Варто пам’ятати, що Всесвітній економічний форум — це не лише конференція у Давосі, це величезний аналітичний центр, що проводить дослідження. Головний продукт центру — Global Risk Report, що являє собою дослідження ключових ризиків, які чекають світ у короткостроковій і довгостроковій перспективі. Звіт публікується напередодні форуму та задає структуру і контекст дискусій в Давосі.
Цьогорічне дослідження ставить на перший план у найближчі роки проблему підвищення вартості життя, тобто зростання цін та падіння платоспроможності населення. Далі йдуть природні катаклізми, геоекономічна конфронтація, провал політики пом’якшення наслідків зміни клімату, соціальне розшарування і поляризація суспільства.
Цікаво, що у першій десятці ризиків відсутня загроза міждержавних війн, а застосування зброї масового ураження і терористичні атаки взагалі знаходяться у третьому десятку ризиків. Домінуюча тема цього та минулих років — зміна клімату і суміжні наслідки.
Водночас війна Росії проти України згадується на перших же сторінках Global Risk Report як головна форс-мажорна причина шкоди глобальній економіці, що вразила світ, не давши йому оговтатись після пандемії коронавірусу. Тому у завершенні війни зацікавлені усі, але в першу чергу — як усунення фактору економічних проблем.
Тобто перемога України у війні є принциповою лише для неї самої, в той час, як більшість країн світу влаштував би мир без повернення Криму і навіть регіонів, захоплених з початку повномасштабного вторгнення. Адже із війною тісно пов’язаний ТОП-3 ризиків геоекономічної конфронтації — це санкції, ембарго, закриття ринків, здорожчання ресурсів та ускладнення логістики, що поодинці та разом економічно дуже невигідно.
Що стосується змін клімату, цьогоріч у Давосі спостерігався перехід від закликів не допустити негативних сценаріїв потепління до обговорення шляхів пом’якшення наслідків та адаптації до вже невідворотних змін. Критичність моменту ставить питання руба: хто конкретно буде за все це платити? Держави прискорюють програми «озеленення» економік, а до бізнесу висуваються все більш жорсткі технологічні вимоги, впроваджуються екологічні податки.
Ті бідні країни Африки та Азії, які найбільше страждають від зміни клімату і не мають ресурсів для адаптації, вимагають глобальної справедливості — щоб фінансування для вирішення їх проблем надходило від багатих країн. Цю вимогу вони аргументують логікою, що історично причиною змін клімату є у першу чергу викиди вуглецю саме від заможних держав.
СВІТОВІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ
У технологічному вимірі на цьогорічному ВЕФ домінували теми штучного інтелекту та децентралізованих мереж, зокрема технологій на кшталт ChatGPT та блокчейну.
Блокчейн і криптовалюти давно стали традиційною складовою Давосу, а цьогоріч багато уваги було приділено посиленню регуляції та контролю за галуззю з боку глобальних і західних інституцій та інтеграції технології до традиційної інфраструктури — банківська сфера, логістика, інвестиції, енергетика. Часи хайпу та «дикого Заходу» в цій галузі минули.
Щодо штучного інтелекту на перший план вже не теоретично, а практично виходять питання ризиків, які він породжує тут і зараз. А саме — підробка екзаменаційних та наукових робіт, порушення авторського права в контенті, фальсифікація аудіовізуальних матеріалів в політиці тощо. ШІ пов’язують із майбутнім збільшенням нерівності, концентрацією цифрової влади, дезінформацією, змінами на ринку праці.
Дуже цікаво, що на перший план економічного форуму вийшла соціальна проблематика — криза вартості життя, соціальне розшарування та поляризація населення, безробіття на фоні зростаючої нерівності. Все це вже не може ігноруватись бізнесом, адже має конкретне політичне вираження — прихід до влади популістів крайнього спектра чи пов’язаних з авторитарними режимами сил, масові протести та нестабільність.
В кінцевому підсумку все це критично впливає на бізнес та геоекономіку в цілому. Проте, на відміну від декарбонізації, у питанні штучного інтелекту Захід досі демонструє замало конкретики та рішучості. Відсутнє чітке розуміння, що робити із цими проблемами на фундаментальному рівні.
Загалом атмосфера Давосу була помірно оптимістичною, у світі очікується незначне відновлення економіки. Європа впевнено йде шляхом перебудови своєї енергетики, стаючи незалежною від російських енергоносіїв. Україна впевнено тримається у лідерах серед згадувань спікерів та звучить в оптимістичному контексті, світ вірить і бажає нашої перемоги. А передчуття лютнево-березневого загострення війни, яке яскраво відчувалось на форумі, особливо підштовхувало світових лідерів говорити й діяти задля прискорення збройної підтримки України.
Матеріал підготовлений у партнерстві з КМЕФ