ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Чому невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання?» (Частина II)
Євген Шаповалов. Рух одинадцять, 2014
Відштовхуючись від висловлювання Чарльза Дарвіна, що міститься у заголовку цієї статті, соціальні психологи Джастін Крюгер та Девід Даннінг сформулювали свій знаменитий парадокс. Ми продовжуємо нашу розповідь про їхню гіпотезу, згідно з якою некомпетентна людина просто ніколи не зрозуміє компетентну… На жаль, вона навіть не зможе усвідомити межі свого невігластва.
Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчувають впевненість, дурні, а ті, хто мають хоч якусь уяву і розуміння, сповнені сумнівів і нерішучості
Бертран Рассел
ІЛЮЗОРНА ПЕРЕВАГА
Досліджувати це явище Даннінгу й Крюгеру допомогла низка досліджень, які вони провели в лабораторії. У ході одного з них студенти отримали питання в галузі граматики, логіки та гумору, після чого вчені запропонували кожному з піддослідних дати оцінку своєму загальному балу, а потім припустити, яким є їхній рейтинг у порівнянні з іншими студентами. Результати були такими: ті, хто набрав найнижчі бали, суттєво переоцінили свої здобутки.
З цією «ілюзією впевненості» ми часто стикаємося у повсякденному житті. Даннінг і Крюгер провели експеримент і за межами лабораторії, на стрільбищі, де питання були до аматорів зброї щодо його безпеки. Як і в попередньому випадку, ті, хто дав мінімум правильних відповідей, свої знання про вогнепальну зброю переоцінили.
Ефект Даннінга — Крюгера також можна спостерігати при самооцінці людьми й інших своїх здібностей. Візьмемо, наприклад, шоу талантів на телебаченні. Ми часто бачимо шок на обличчях конкурсантів, що не пройшли прослуховування та яким судді поставили неправильну, на їхню думку, оцінку. І ці конкурсанти щиро не усвідомлюють, що їхня ілюзорна перевага і є головною помилкою.
Таким чином, ефект Даннінга — Крюгера у свідомості мас став інструментом якогось розшарування — люди недостатньо компетентні бачать помилки та впертість інших, але не помічають (через таку ж упертість) свої помилки.
І вони ж створюють хибне уявлення про два типи людей: перші — такі самі, як вони (вміють визнавати свої помилки, просто в даний момент не помиляються), і другі — ті, що точно помиляються, але свої помилки визнати не в змозі.
До некомпетентності часто додається зарозумілість — таким людям важко визнати компетентність інших, і вони зазвичай навіть зневажають її. Можна сказати, що цей ефект можна застосувати до всіх сфер життя — професійної, соціальної та побутової.
Про ефект Даннінга — Крюгера варто пам’ятати завжди, коли буде вивчено нову тему і результати оцінюватиме компетентний фахівець.
Завжди ставте собі запитання: «Чи ви достатньо обізнані, щоб оцінювати свої знання та знання інших людей?» Скажімо, не варто розповідати лікарю, яке лікування він повинен вам призначити. Якщо сумніваєтеся у його компетенції, просто зверніться до іншого фахівця.
ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА У ПОЛІТИЦІ
Як же працює ефект Даннінга — Крюгера у питаннях знання політики та поточних подій? В одному дослідженні розглядалося, як ефект може вплинути на дискусії. Воно показало, що люди, які геть не знаються на політиці, впевнено висловлювали свої думки. І ці думки цілком могли мати як короткострокові, так і довгострокові наслідки для життя суспільства.
Ось приклади таких дій «політиків» та «експертів»:
- обмін в особистих групах соціальних мереж політичними поглядами як фактами;
- опір будь-яким контраргументам, які можуть не збігатися з їхніми політичними переконаннями;
- оцінка політичних знань інших на підставі їх власних ідей та переконань;
- віра у стереотипи про тих, хто не має таких самих політичних переконань;
- небажання слухати чи обговорювати політику зі справжніми політичними експертами;
- володіння сильними політичними упередженнями чи бажання подвоювати їх, особливо під час спілкування з людьми, які не поділяють ті ж погляди;
- поширення дезінформації, яка може мати небезпечні наслідки.
У 2008 році економіст Робін Хенсон зазначив, що ефект Даннінга — Крюгера найчастіше проявляється перед виборами, коли опоненти більше скидаються на бовдурів, ніж на політиків.
ІНТЕРНЕТ І НОБЕЛЕВСЬКИЙ ЛАУРЕАТ
Що ж думають науковці про цей ефект? Надамо слово Джо П’єру, доктору медицини з Каліфорнійського університету:
В очах громадськості експертиза мертва, бо інтернет демократизував думку настільки, що кожен вважає свою власну точку зору настільки ж достовірною або точною, як і точка зору експертів.
І хоча наукові експерти, як і раніше, нерідко сумніваються у собі, багато хто з нас схильний надто довіряти ефекту Даннінга — Крюгера. А ось науковий метод вчить перевіряти гіпотези та формувати переконання на основі доказів та повторних спостережень.
Про це якраз і говорить Адам Рісс, астрофізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2011 року:
Я завжди дуже вірив у науковий метод, якого мене вчили: ви проводите експеримент для перевірки гіпотези, і якщо дані не збігаються (і ви можете підтвердити дані), ви маєте переглянути гіпотезу. Це те, що відрізняє науку від інших сфер і робить її здатнішою пояснити світ природи, ніж релігія чи політика, в яких ви дотримуєтесь своїх переконань. На жаль, це може звести з розуму мою дружину, бо я люблю перевіряти вдома безліч гіпотез, які мені, ймовірно, слід прийняти на віру!
То чому ж описуваний ефект отримав саме Шнобелівську, а не Нобелівську премію? Справа в тому, що, мабуть, немає в ньому якоїсь родзинки. Та й якоїсь надунікальності теж немає.
Це просто зайве нагадування, що люди недосконалі — вони весь час наступають на ті самі граблі. Хоча раз за разом, на новому технологічному витку, вони стають все більше витонченими та просунутими.
ХХХ
А ви готові читати й гідно оцінювати публікації нашого видання? Тож пам’ятайте: що більше ви їх читатимете і обговорюватимете, то вищим стане рівень вашої компетентності!