Liberal Arts
5 хв. на читання

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Чому невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання?» (Частина II)

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Чому невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання?» (Частина II)
Поділитись матеріалом
Євген Шаповалов. Рух одинадцять, 2014

 

Читати частину I

 

Відштовхуючись від висловлювання Чарльза Дарвіна, що міститься у заголовку цієї статті, соціальні психологи Джастін Крюгер та Девід Даннінг сформулювали свій знаменитий парадокс. Ми продовжуємо нашу розповідь про їхню гіпотезу, згідно з якою некомпетентна людина просто ніколи не зрозуміє компетентну… На жаль, вона навіть не зможе усвідомити межі свого невігластва.

 

Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчувають впевненість, дурні, а ті, хто мають хоч якусь уяву і розуміння, сповнені сумнівів і нерішучості

 

Бертран Рассел

 

 

ІЛЮЗОРНА ПЕРЕВАГА

 

Досліджувати це явище Даннінгу й Крюгеру допомогла низка досліджень, які вони провели в лабораторії. У ході одного з них студенти отримали питання в галузі граматики, логіки та гумору, після чого вчені запропонували кожному з піддослідних дати оцінку своєму загальному балу, а потім припустити, яким  є їхній рейтинг у порівнянні з іншими студентами. Результати були такими: ті, хто набрав найнижчі бали, суттєво переоцінили свої здобутки.

З цією «ілюзією впевненості» ми часто стикаємося у повсякденному житті. Даннінг і Крюгер провели експеримент і за межами лабораторії, на стрільбищі, де питання були до аматорів зброї щодо його безпеки. Як і в попередньому випадку, ті, хто дав мінімум правильних відповідей, свої знання про вогнепальну зброю переоцінили.

Ефект Даннінга — Крюгера також можна спостерігати при самооцінці людьми й інших своїх здібностей. Візьмемо, наприклад, шоу талантів на телебаченні. Ми часто бачимо шок на обличчях конкурсантів, що не пройшли прослуховування та яким судді поставили неправильну, на їхню думку, оцінку. І ці конкурсанти щиро не усвідомлюють, що їхня ілюзорна перевага і є головною помилкою.

Таким чином, ефект Даннінга — Крюгера у свідомості мас став інструментом якогось розшарування — люди недостатньо компетентні бачать помилки та впертість інших, але не помічають (через таку ж упертість) свої помилки.

 

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Чому невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання?» (Частина II)
Крива Даннінга — Крюгера / wikipedia.org

 

І вони ж створюють хибне уявлення про два типи людей: перші — такі самі, як вони (вміють визнавати свої помилки, просто в даний момент не помиляються), і другі — ті, що точно помиляються, але свої помилки визнати не в змозі.

До некомпетентності часто додається зарозумілість — таким людям важко визнати компетентність інших, і вони зазвичай навіть зневажають її. Можна сказати, що цей ефект можна застосувати до всіх сфер життя — професійної, соціальної та побутової.

Про ефект Даннінга — Крюгера варто пам’ятати завжди, коли буде вивчено нову тему і результати оцінюватиме компетентний фахівець.

Завжди ставте собі запитання: «Чи ви достатньо обізнані, щоб оцінювати свої знання та знання інших людей?» Скажімо, не варто розповідати лікарю, яке лікування він повинен вам призначити. Якщо сумніваєтеся у його компетенції, просто зверніться до іншого фахівця.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА У ПОЛІТИЦІ

 

Як же працює ефект Даннінга — Крюгера у питаннях знання політики та поточних подій? В одному дослідженні розглядалося, як ефект може вплинути на дискусії. Воно показало, що люди, які геть не знаються на політиці, впевнено висловлювали свої думки. І ці думки цілком могли мати як короткострокові, так і довгострокові наслідки для життя суспільства.

Ось приклади таких дій «політиків» та «експертів»:

  • обмін в особистих групах соціальних мереж політичними поглядами як фактами;
  • опір будь-яким контраргументам, які можуть не збігатися з їхніми політичними переконаннями;
  • оцінка політичних знань інших на підставі їх власних ідей та переконань;
  • віра у стереотипи про тих, хто не має таких самих політичних переконань;
  • небажання слухати чи обговорювати політику зі справжніми політичними експертами;
  • володіння сильними політичними упередженнями чи бажання подвоювати їх, особливо під час спілкування з людьми, які не поділяють ті ж погляди;
  • поширення дезінформації, яка може мати небезпечні наслідки.

У 2008 році економіст Робін Хенсон зазначив, що ефект Даннінга — Крюгера найчастіше проявляється перед виборами, коли опоненти більше скидаються на бовдурів, ніж на політиків.

 

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Чому невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання?» (Частина II)
Робін Дейл Хенсон — доцент економіки в Університеті Джорджа Мейсона та науковий співробітник Інституту майбутнього людства Оксфордського університету / lifeboat.com

 

ІНТЕРНЕТ І НОБЕЛЕВСЬКИЙ ЛАУРЕАТ

 

Що ж думають науковці про цей ефект? Надамо слово Джо П’єру, доктору медицини з Каліфорнійського університету:

 

В очах громадськості експертиза мертва, бо інтернет демократизував думку настільки, що кожен вважає свою власну точку зору настільки ж достовірною або точною, як і точка зору експертів.

 

І хоча наукові експерти, як і раніше, нерідко сумніваються у собі, багато хто з нас схильний надто довіряти ефекту Даннінга — Крюгера. А ось науковий метод вчить перевіряти гіпотези та формувати переконання на основі доказів та повторних спостережень.

Про це якраз і говорить Адам Рісс, астрофізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2011 року:

Я завжди дуже вірив у науковий метод, якого мене вчили: ви проводите експеримент для перевірки гіпотези, і якщо дані не збігаються (і ви можете підтвердити дані), ви маєте переглянути гіпотезу. Це те, що відрізняє науку від інших сфер і робить її здатнішою пояснити світ природи, ніж релігія чи політика, в яких ви дотримуєтесь своїх переконань. На жаль, це може звести з розуму мою дружину, бо я люблю перевіряти вдома безліч гіпотез, які мені, ймовірно, слід прийняти на віру!

 

То чому ж описуваний ефект отримав саме Шнобелівську, а не Нобелівську премію? Справа в тому, що, мабуть, немає в ньому якоїсь родзинки. Та й якоїсь надунікальності теж немає.

Це просто зайве нагадування, що люди недосконалі — вони весь час наступають на ті самі граблі. Хоча раз за разом, на новому технологічному витку, вони стають все більше витонченими та просунутими.

 

ХХХ

 

А ви готові читати й гідно оцінювати публікації нашого видання? Тож пам’ятайте: що більше ви їх читатимете і обговорюватимете, то вищим стане рівень вашої компетентності!

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: