ФЕНОМЕН БААДЕРА — МАЙНХОФ: відкрий для себе нове старе — і воно тебе дістане!
Євген Шаповалов. Трипільська культура (фрагмент), проєкт «Україна Оберіг», 2022
Вам потрапив на очі сингл нового рок-гурту, а йому, виявляється, вже майже 60 років. Або сподобався фільм, про який раніше ніколи не чули, а він вийшов на екрани 30 років тому.
«Ну то й що?» — скажете ви… А те, що буквально за кілька днів ви натикаєтеся на згадку про них на кожному кроці. Ви, випадково, не збожеволіли? Та ні. Просто ви зіткнулися з феноменом Баадера — Майнхоф…
А якщо періодично поглядатимете на годинник протягом короткого (хоча вам здається, дуже тривалого) проміжку, там буде висвічуватися один і той же час. Ось такі приколи у цього феномена.
ПЕРШОВІДКРИВАЧ ІЗ ДИВАЦТВАМИ
Феномени або ефекти зазвичай називають іменами тих, хто їх вигадав чи відкрив. За логікою виходить, що Баадер і Майнхоф — вчені, які брали участь у цьому відкритті. Але це за логікою. Тут все інакше.
1994-го в одній американській щоденній газеті було опубліковано досить незвичайний лист. Читач повідомив про якийсь дивний ефект, який стався з ним: він написав, що як тільки дізнався про старе німецьке терористичне угруповання Red Army Fraction (Фракція Червоної армії), яке діяло у ФРН у 1968–1998 рр., то протягом того ж дня прочитав про нього ще кілька разів в інших місцях.
Хоча, здавалося б, така локальна історія… Лідерами того угруповання були Андреас Баадер та Ульріка Майнхоф.
ПОВТОРНЕ ВІДКРИТТЯ ЕФЕКТУ
Чи не дивно: один випадковий читач зазнав на собі ефекту, назвав його на честь терористів, і всі це підхопили? Навіть ми зараз обговорюємо це.
Але виявляється, що ефект відкритий був повторно через 11 років, у 2005 році, професором лінгвістики Стенфордського університету Арнольдом Цвікі і був названий ілюзією частоти.
Професор уперше написав про це в контексті сприйняття лінгвістами того, наскільки поширені певні моделі мови, і розділив цей феномен на два різні процеси:
• Вибіркова увага — коли концентруєшся на чомусь одному, відсіваючи все, що здається марним і нецікавим. Яскравий приклад — із футболу. Коли вам здається, що арбітр постійно свистить не на користь вашої команди і частіше показує гравцям вашої команди жовті картки. А от уболівальники суперника думатимуть так само, тільки про свою команду.
• Упередженість підтвердження — коли інтерпретуєш будь-яку подію і збіг так, як вигідно лише тобі і співпадає виключно з твоєю точкою зору. Приклад: ви поспішайте на поїзд і сідайте в таксі. Попереду пробка, за навігатором їхати годину, а ваш поїзд відправляється трохи раніше, ніж через годину. Шанс запізнитися є. І ви вирішуєте вийти біля найближчого метро, аби доїхати до вокзалу швидше. І приїжджаєте вчасно.
Кажете собі: «Наступного разу поїду тільки на метро!» Однак, можливо, і на таксі ви дісталися б до вокзалу вчасно, ще й з більшим комфортом.
ТУРБОТА НАШОГО МОЗКУ ПРО НАС САМИХ
У житті часто ви не надаєте значення словам і фразам, які вам не цікаві. Однак якщо прочитаєте про щось і дуже зацікавитеся, можливо, зациклюватиметеся саме на цьому, ігноруючи все інше.
Наш мозок часом дбає про нас без нашого відома. Скажімо, ви не спите приблизно 16, а то й більше годин на добу. Подумайте про кількість вхідних даних, що обрушуються на вас безперервно за цей час.
Так от, аби голова не луснула через надлишок інформації, мозок навчився помічати тільки те, що вважає важливим і потрібним саме зараз. Тобто мозок користується вибірковою увагою.
І якщо одна й та сама інформація з’являється два, три або більше разів, мозок автоматично вважає її найважливішою. Ми підсвідомо шукаємо збіги та шаблони, а коли знаходимо — загострюємо на них увагу.
РОБОТА ЕФЕКТУ В РЕКЛАМІ ТА PR
Звісно, таку реакцію мозку давно підхопили рекламники та маркетологи. Коли ви чуєте про якийсь бренд з різних джерел, бачите рекламу на ТБ або машину, що проїжджає, з логотипом цього бренду, натикаєтеся на пости блогера з цією продукцією, це суттєво підвищує шанси, що ви купите саме даний товар.
Або ж PR-кампанія відкриття виставки. В цьому випадку буде максимально багато статей та постів в авторитетних джерелах, і вам може здатися, що про виставку говорять усі довкола. І навіть більше, ніж усі.
Таким чином, щоби залучити феномен для роботи в рекламі та PR, важливо змусити споживача «правильно і вчасно» зустрітися з потрібними відомостями про продукт, зустрітися багаторазово і в короткий проміжок часу.
ШКОДА ВІД ІЛЮЗІЇ ЧАСТОТИ
Феномен Баадера — Майнхоф (він же ілюзія частоти) — що це: просте нав’язування чи сигнал до дії? Інформація, що ллється в наші вуха та очі з усіх боків, за великим рахунком, не має особливої цінності. Це лише ілюзія, обман, вигадка, але ця ілюзія може змусити людину емоційну відразу повірити у присутність містики.
Дослідники феномена Баадера — Майнхоф вважають, що він впливає на спонтанне ухвалення рішень. Це може бути й так: кілька днів поспіль вам чомусь на різних вулицях зустрічаються люди з ананасами, ви бачите ананаси на фотографіях, у рекламних роликах, на банерах, у телепередачах розмови ведуться найчастіше про ананаси.
І ось, самі того не усвідомлюючи, ви виходите з продуктового магазину (на вхідних дверях якого красується ананас) з двома ананасами в руках, навіть не згадавши, що не любите цей фрукт з дитинства.
А хто у цьому винен? Ну звісно ж, ваш мозок. Він швидко реагує на інформацію, що надходить, але не завжди встигає її обробити як слід і перевірити ще раз. Ось тому все й завершується покупкою непотрібного вам ананаса. «Подарую друзям!» — вирішуєте ви, коли нарешті «включаєте» мозок.
Це лише нечесна гра підсвідомості. Адже збіги, що навіть часто зустрічаються, можуть бути просто збігами. І нічим іншим.
А ЩО КАЖЕ НАУКА?
Повернімося до психічних процесів, позначених у формулюванні Арнольда Цвікі. І подивимося, як працює наша свідомість.
• Перший процес, вибіркова увага, спрацьовує, щойно наш розум стикається з новою інформацією — чи то словом, чи ідеєю, назвою, чи поняттям. Коли ми вперше реєструємо її, то підсвідомо починаємо її шукати, поки вона ще «свіжа», а все тому, що людський мозок дуже добре розпізнає закономірності.
Іншими словами: мозок сам шукає повторення і прагне їх знайти, навіть коли це призводить до плутанини і хибних уявлень свідомості.
• Друга дія, що посилює ефект і ще більше переконує нас у втручанні долі у справи людини, упередженість підтвердження, — це схильність людей віддавати пріоритет тій інформації, яка підкріплює їх світогляд, що підтверджує їхнє розуміння світу і тим самим надає їм вагомості.
І тут геть неважливо, правдива інформація чи ні, бо істина — поняття суб’єктивне, а ось мозок збирає інформацію та шукає повторення вибірково, інтерпретуючи їх відповідно до особистих уподобань людини та її досвіду.
В ПОЛОНІ У ФЕНОМЕНА
Феномен Баадера — Майнхоф цілком реальний, ми його ловимо майже щодня. Начебто незначні події повторюються з разючою частотою, і розум чомусь вважає, що думки можуть змінювати послідовність цих подій.
Що це: доля, колективна свідомість чи зумовлені збіги? Наука впевнено каже: «Ні!», але відчуття чогось фатального залишається.
Можливо, дорогий читачу, після прочитання цієї статті ілюзія частоти (вона ж феномен Баадера — Майнхоф) переслідуватиме тебе всюди. А може, й не стане. Ми вже чітко знаємо, що жодної особливої цінності тут немає. Достатньо пам’ятати про те, що збіги — це лише вибірковість роботи нашого мозку.
І якщо тобі здалося, що ми десь повторилися (ти ж шукав збіги) — чудово: саме так феномен і працює…
Статті на тему:
- ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Я знаю, що знаю набагато більше, ніж знаю насправді» (Частина I)
- СИНДРОМ САМОЗВАНЦЯ: «Я шахрай, і дайте мені спокій…» (Частина I)