Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
6 хв. на читання

ГНІВ УБИВАЄ СЕРЦЕ: медики обґрунтували релігійну заборону на «сильні емоції»

ГНІВ УБИВАЄ СЕРЦЕ: медики обґрунтували релігійну заборону на «сильні емоції»
Поділитись матеріалом
Василь Ковач. СШН 28, 2024 / Facebook, «Сіль-соль»

 

Команда американських медиків із Колумбійського університету (Нью-Йорк) дійшла висновку, що почуття гніву справді може становити для людини смертельну загрозу, оскільки радикальним чином порушує роботу кровоносних судин і підвищує ризик серцевих захворювань. Зокрема, спалахи гніву підвищують ймовірність інфаркту та інсульту. Причому навіть у абсолютно не схильних до них людей. Таким чином, наука знайшла цілком раціональне обґрунтування «заборони на гнів» у світових релігіях.

 

ШКІДЛИВИМ Є НАВІТЬ КОРОТКОЧАСНИЙ ГНІВ

 

П ід час дослідження науковці провели серію експериментів за участю 280 добровольців — жителів Нью-Йорка (вік найстаршого учасника становив 74 роки, середній вік учасників — 26 років). Усі вони пройшли попередній відбір, що включав обстеження, яке не виявило в них жодних серцевих захворювань або ж наявності істотних причин для їх виникнення.

Далі фахівці вирішили з’ясувати, яким чином гнів здатний впливати на людей, що ведуть здоровий спосіб життя. Згідно з їхніми даними, навіть короткі спалахи люті виявилися не такими вже нешкідливими. Ви роздратовані, бо встали не з тієї ноги, застрягли в автомобільному заторі, вас вилаяли на вулиці, до вас чіпляється начальник на роботі… У всіх цих випадках, відчуваючи навіть короткочасний гнів, ви завдаєте шкоди своєму здоров’ю.

За словами одного з авторів дослідження, професора медицини Колумбійського університету доктора Даїчі Сімбо, стан гніву, безперечно, викликає дисфункцію кровоносних судин. І механізм цього явища вченим не зовсім зрозумілий.

Отже, бажаючи простежити, як саме гнів впливає на організм випробовуваних, їх попросили на півгодини «розслабитися» — ні з ким не говорити, не користуватися смартфоном, тобто не проявляти когнітивну та фізичну активність.

Спочатку всім вимірювали тиск у випадковому порядку, а потім запропонували виконання низки 8-хвилинних завдань. Наприклад, згадати ситуацію, яка в минулому викликала тривогу або гнів. Деяким було запропоновано для прочитання депресивні тексти, що викликають смуток. Одне із завдань було емоційно нейтральним — його виконання передбачало звичайний рахунок до 100.

 

НАЙБІЛЬШ РУЙНІВНА ЕМОЦІЯ

 

Через певні часові інтервали під час виконання цих завдань у випробовуваних брали зразки крові, вимірювали тиск і реакцію судин. Науковці з’ясували, що протягом перших 40 хвилин пережитий у процесі спогадів гнів негативно впливав на еластичність судин — у їхньому розширенні починав відбуватися збій. Саме у ці 40 хвилин людина, яка гнівається, була максимально схильною до ризику серцевого нападу або інсульту. Після закінчення цього часу небезпека йшла на спад.

Показовим є те, що інші емоції не чинили настільки руйнівної дії на серцево-судинну систему. Ні тривога, ні смуток, ні, звичайно, емоційно нейтральний стан подібних потрясінь в організмі не викликали. Доктор Сімбо вказує на те, що негативний вплив гніву на здоров’я судин не обмежується проблемами з розширенням або звуженням.

Дослідження виявило у людей, які гніваються, пошкодження на клітинному рівні, а також зниження здатності організму до відновлення. Крім того, доктор Сімбо підкреслює, що існує кумулятивний ефект від кожного нового нападу гніву, який посилює наслідки від попереднього. Що частіше ви гніваєтеся, то більше вам варто турбуватися про серйозну шкоду — несприятливий вплив на кровоносні судини може стати хронічним.

 

«СИНДРОМ РОЗБИТОГО СЕРЦЯ»

 

Коментуючи результати експериментів своїх колег, доктор Гленн Левін, професор з Медичного коледжу Бейлора (Г’юстон), зазначив, що це дослідження чудово доповнює дані про те, як психічне благополуччя може впливати на серцево-судинну систему.

Останнім часом таких даних стає дедалі більше. Вони свідчать про те, що саме сильні, надмірні емоції мають вкрай негативний вплив на організм. Зокрема, сильний сум здатен запустити механізм кардіоміопатії такоцубо.

Синдром такоцубо, або «синдром розбитого серця», вперше був описаний японськими медиками ще 1990 року. У перекладі з японської слово «такоцубо» означає «горщик для лову восьминогів». Саме його нагадала японським лікарям форма, яку через розширення та слабку скоротливість набуває серце при цьому захворюванні.

Симптоми такоцубо, спричиненого емоційним стресом, схожі на гострий інфаркт міокарда й можуть привести до загибелі людини. Проте вбити людину здатна не тільки сильна негативна, а й позитивна емоція — наприклад, надмірна радість. Такого висновку дійшло Європейське товариство кардіологів, провівши повний систематичний опис випадків «синдрому розбитого серця».

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

«СИНДРОМ ЩАСЛИВОГО СЕРЦЯ»

 

Проаналізувавши їх, дослідники дійшли несподіваного висновку: щастя, як і печаль, теж може розбивати серця. Так було виявлено й описано ще один синдром — «синдром щасливого серця». Науковці застерігають нас від будь-якого надмірного прояву емоцій.

Бо заняття, які провокують стрес, як-от перегляд футбольного матчу, зовсім не є нешкідливими. У надмірно емоційного вболівальника вони цілком можуть завершитися аритмією або серцевим нападом.

Як же позбутися негативного впливу гніву? Спочатку потрібно визнати проблему, а не заперечувати її. Це перший крок до того, щоб ви почали контролювати гнів, а не гнів контролював вас. Навчитися керувати гнівом, означає — мінімізувати його шкоду, не дозволяючи йому накопичуватися, «застоюватися» всередині вас.

Доктор Сімбо впевнений, що дослідження про вплив гніву на організм, проведені його командою, стануть додатковим стимулом для людей, які постійно гніваються, звернутися до поведінкової терапії. Несприятливому впливу люті на кровоносні судини можна ефективно протистояти за допомогою фізичних вправ або ліків.

Та не забуваймо і про те, що в християнстві, буддизмі й ісламі накопичено тисячолітній досвід боротьби з гнівом. Він свідчить про те, що, дбаючи про благополуччя вашого емоційного і морального життя, ви тим самим бережете здоров’я та подовжуєте своє життя фізично.

 

СВІТОВІ РЕЛІГІЇ ПРО ГНІВ

 

Існують популярні психологічні концепції, які доводять, що краще виплескувати негативні емоції, а не тримати їх у собі. Наприклад, якщо ви відчуваєте гнів, краще проявити його, аніж дозволити йому зруйнувати вас зсередини. Але і наука, й релігія свідчать про інше: неважливо, проявляєте ви свій гнів чи ні — він у будь-якому разі вам шкодить.

Єдиний вихід — навчитися не гніватися взагалі. Для чого, власне кажучи, й розроблено різного роду духовно-релігійні практики. Шиїтська енциклопедія хадисів «Біхар аль-анвар» наводить слова пророка Мухаммеда: «Гнів — це палаюче вугіллячко, кинуте з боку шайтана».

Насправді навіть у світових релігіях заборона на гнів має під собою цілком фізіологічні обґрунтування. Наприклад, Преподобний Єфрем Сирин вказує на те, що «гнівливий втрачає мир і здоров’я, бо тіло в нього безперестанку тане, і душа сумує, і плоть виснажується».

Цьому уявленню відповідають і слова Будди Гаутами: «Ти будеш покараний не за свій гнів; ти будеш покараний своїм гнівом». Отже, йдеться не лише про душу й посмертну долю. Людина, що гнівається, завдає шкоди своєму тілу тут і зараз, безпосередньо в момент прояву гніву.

Заборона на гнів у всіх світових релігіях тісно пов’язана з турботою про здоров’я і довголіття. І в цьому сучасна наука є з ними солідарною.

 

Оригінальне дослідження: Translational Research of the Acute Effects of Negative Emotions on Vascular Endothelial Health: Findings From a Randomized Controlled Study

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: