Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Leadership&Management
5 хв. на читання

ГОЛДА МЕЇР: «Бути чи не бути — це не питання компромісу. Або ти будеш, або ні»

ГОЛДА МЕЇР: «Бути чи не бути — це не питання компромісу. Або ти будеш, або ні»
Поділитись матеріалом
Світлина: Гаррі Демпстер / jewishboston.com

 

«Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не дуже багато простору для компромісу». Цю фразу останнім часом дуже часто цитують в Україні. Її вимовила народжена в Києві прем’єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр.

17 березня 1969 року вона стала прем’єр-міністром на Святій землі. 70-річна Голда Меїр очолила уряд у період між двома збройними конфліктами — Шестиденною війною та Війною Судного дня.

Вона стояла біля витоків народження держави, підписувала Декларацію незалежності Ізраїлю, стала першим міністром праці та соціального страхування, першою жінкою-міністром закордонних справ, а також першим послом Ізраїлю в СРСР. Загалом Голда Меїр прослужила в ізраїльському уряді понад 30 років.

 

МАЙСТЕРНІСТЬ ДИПЛОМАТІЇ

 

Це про неї англійський аристократ і військовий, секретар Британської військової ради Альберт Спенсер сказав: «Голда Меїр — це найобдарованіша жінка, яку я коли-небудь зустрічав. Подібно до містера Черчилля, вона знаходить просте рішення будь-якої проблеми». Дідуся принцеси Діани надзвичайно вразив дипломатичний дар члена групи Давида Бен-Гуріона, яка боролася за встановлення незалежної єврейської держави.

 

Політичний лідер, котрий не вагається перед тим, як втягнути свій народ у війну, не має права бути лідером

 

Голда Меїр

 

Голду Меїр було призначено номінальним главою уряду, коли її соратники після арешту відбували термін у в’язниці. Саме тоді в Палестину здійснював свій легендарний рейс корабель Exodus. Він перевозив на борту близько 4700 євреїв із Північної Європи. Ці люди, які вижили під час Голокосту, не мали легальних документів для імміграції в Палестину.

Судно було заблоковано британськими есмінцями у нейтральних водах. Голда Меїр ступила на борт цього корабля, звернувшись до британців: «Ви всі можете приєднатися до нас». І дипломати королівства не знайшли, що їй відповісти.

 

ГОЛДА МЕЇР: «Бути чи не бути — це не питання компромісу. Або ти будеш, або ні»
Голда Меїр на обкладинці журналу Time. Фото: Burt Glinn — Magnum Photos / time.com

 

Відомий також її діалог з американським державним діячем, дипломатом та експертом у галузі міжнародних відносин Генрі Кіссінджером. Голда Меїр намагалася переконати його зробити інтереси Ізраїлю пріоритетними.

Кіссінджер відповів досить сухим листом: «Я хочу проінформувати Вас про те, що, по-перше, я — громадянин США, по-друге — державний секретар, а тільки по-третє — я єврей». На що Голда безапеляційно відповіла: «Ми тут, в Ізраїлі, читаємо справа наліво

Так, її дипломатичному таланту аплодували Джон Кеннеді й нинішній президент США Джо Байден. А Голда Меїр лише запрошувала сильних світу цього на чашку кави з її фірмовим яблучним пирогом. Сьогодні вузьке коло людей, які вирішують долю країни, в ізраїльській політиці так само називають мітбахон — кухнею.

 

Я зрозуміла, що в конфлікті між обов’язком і найзаповітнішими бажаннями обов’язок для мене важливіший

 

Голда Меїр

 

СМІЛИВІ РІШЕННЯ

 

«Ми не могли дозволити собі розкіш песимізму, тому ми будували зовсім інші розрахунки, які базувалися на тому, що у всіх нас була така сильна воля до життя, яку навіть не можна було зрозуміти за межами Ізраїлю. Якщо ми не хотіли, аби нас зіштовхнули в море, нам залишалося тільки перемогти. І тому ми перемогли», — читаємо в біографії Голди Меїр, оформленій у книгу «Моє життя».

У ній вона в подробицях розповіла про важливі етапи становлення держави Ізраїль і складнощі політичного життя тих років. Ця цитата — її відповідь на висловлювання міністра оборони США Джеймса Форрестола.

Після того як 1947 року Генеральна асамблея ООН нарешті проголосувала за поділ Палестини і незалежність Ізраїлю, він попередив: «45 мільйонів арабів збираються викинути 250 тисяч євреїв просто в океан».

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ГОЛДА МЕЇР: «Бути чи не бути — це не питання компромісу. Або ти будеш, або ні»
Обкладинка книги «Моє життя» / grenka.ua

 

У молодої держави не було коштів, але були мільйони ворогів. Не було особливого вибору, але було прагнення вижити. І була Голда Меїр з її мотивуючою фразою: «У нас була секретна зброя — відсутність альтернативи».

Незабаром король Йорданії Абдалла заявив, що араби готові пожертвувати десятою частиною своїх синів, аби забрати в євреїв цей клаптик землі. Щоб попередити війну, що насувається, Голда Меїр вирішила за всяку ціну зустрітися з королем.

«Це було найбільше нахабство з мого боку, але я знала, що ми повинні перемогти», — напише вона у своїй автобіографії. А соратникам вона скаже таке: «Я готова піти в пекло, якщо це дасть шанс врятувати життя хоча б одного єврейського солдата».

 

Я можу чесно сказати, що мене ніколи не цікавив успіх. Якщо я усвідомлювала, що роблю правильно, я робила все, що від мене залежить, незважаючи на можливий результат

 

Голда Меїр

 

Далі події розгорталися, як у детективі. Єврейська жінка Голда Меїр одяглася в абайю та самовільно перетнула кордон. Шофер-араб, який погодився її доставити, злякавшись наслідків, висадив її десь у пустелі.

Зустріч все ж відбулася, і його ясновельможність Абдалла був змушений говорити з нею, запитуючи, звідки у Голди Меїр такий поспіх і навіщо їй незалежна держава? «Я не вважаю, що дві тисячі років можна сприймати як великий поспіх», — із впевненою усмішкою відповіла вона.

 

ГОЛДА МЕЇР: «Бути чи не бути — це не питання компромісу. Або ти будеш, або ні»
Голда Меїр під час огляду жіночих військових частин. Тель-Авів, 22 жовтня 1970 р. / wysokieobcasy.pl

 

«Бути чи не бути — це не питання компромісу. Або ти будеш, або ні». Фрази Голди Меїр, однієї з найодіозніших політичних фігур середини ХХ століття, першої жінки-прем’єр-міністра на Близькому Сході та третьої жінки у світі, яка змогла домогтися такої високої посади, давно пішли в народ.

Повернувши євреям їхню історичну батьківщину, вона залишилася для нас киянкою, у якої нашій державі є чого повчитися.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: