ХУДОЖНИКИ У ПАНІЦІ: як нейромережі перетворюють світ мистецтва
Джозеф Ейерле. Дівчина з Трієста (фрагмент). Картина заснована на композиції картини Рафаеля «Форнаріна» / wikimedia.org
Чи хотіли б ви, потрапивши на лаву підсудних, щоби ваші права захищав штучний інтелект? Це може здатися жартом, але ми з вами живемо в дуже дивовижний час: остання версія однієї з найпопулярніших нейромереж ChatGPT і справді змогла пройти тест на отримання адвокатської ліцензії в США.
Існує безліч типів штучного інтелекту, одним із яких є нейронна мережа. Сьогодні ми детальніше розглянемо її феноменальні можливості в різних галузях, у тому числі живопису, і з’ясуємо, чи не позбудуться сучасні художники свого заробітку.
Розвиток ШІ має таке саме фундаментальне значення, як створення мікропроцесора, персонального комп’ютера, інтернету та мобільного телефону. Штучний інтелект змінить те, як люди працюють, навчаються, подорожують, отримують медичну допомогу та спілкуються один з одним. Цілі галузі промисловості переорієнтуються під нього. Підприємства відрізнятимуться тим, наскільки добре вони його використовують
Білл Гейтс
ЩО ТАКЕ НЕЙРОМЕРЕЖА?
Нейронна мережа, чи нейромережа — це один із методів роботи штучного інтелекту, який навчає комп’ютери аналізувати інформацію за принципом роботи людського мозку.
Найбільше враження справляє не тільки швидкість пошуку рішення для тих чи інших проблем, а й швидкість навчання нейромережі в абсолютно новій для неї сфері.
Один із творців всесвітньо відомої компанії Microsoft Білл Гейтс в особистому блозі опублікував статтю з гучним заголовком «Епоха штучного інтелекту почалася», де поділився своїм баченням того, як швидко розвивається штучний інтелект:
«За своє життя я бачив дві демонстрації технологій, які вразили мене як революційні. Перший раз це було в 1980 році, коли мені представили графічний інтерфейс користувача — предтечу всіх сучасних операційних систем, включаючи Windows.
Другий великий сюрприз стався минулого року. Я зустрічався з командою Open AI з 2016 року і був вражений постійним прогресом. У середині 2022 року я був настільки натхненний їхньою роботою, що поставив перед ними завдання: навчити штучний інтелект складати іспит з біології підвищеного рівня. Я гадав, що це завдання займе їх на два-три роки. Вони впоралися із завданням усього лише за кілька місяців».
Результат був приголомшливий — нейромережа відповіла правильно на 59 із 60 тестових питань іспиту AP Bio, а також впоралася з усіма відкритими питаннями. Запрошений незалежний експерт у галузі біології перевірив відповіді нейромережі та був вражений точністю й чіткістю отриманих результатів.
Однак на цьому феноменальність нейромереж не закінчується.
ХУДОЖНИКИ В ПАНІЦІ
ШІ вже у багатьох галузях починає нарівні конкурувати, а здебільшого повністю перевершує людські можливості. Але як бути із мистецтвом? Невже й там машина перевершить геніальність митців? Багато художників серйозно стурбовані проблемою використання ШІ для малювання.
Кілька місяців тому пройшов великий страйк на одному з найпопулярніших інтернет-ресурсів Artstation, де виставляють свої картини художники з усього світу. Учасники протесту вимагали ставити спеціальні позначки на роботах, створених нейромережею. Вони аргументували це тим, що використання ШІ дискредитує їхню працю і відбирає дохід, який отримується від продажів картин.
Художників можна зрозуміти, адже для того, щоби навчитися навичок живопису і створити щось унікальне та прекрасне, вони витрачають роки, а штучний інтелект може зробити це за кілька хвилин або годин, залежно від складності поставленого завдання. Проте більшість експертів та вчених у сфері штучного інтелекту запевняють, що нейромережі — це поки що лише інструмент, який в умілих руках художника може прискорити створення та покращити якість картин, а питання про відсторонення художника та його праці залишається відкритим.
ЧИ ЗМОЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗАМІНИТИ ХУДОЖНИКІВ?
Якби ангели зайнялися письменством, їх було б неможливо читати. Бездоганна чистота перетравлюється насилу, оскільки вона несумісна з натхненням
Еміль Мішель Чоран
ШІ, безумовно, може створювати витвори мистецтва, музику та інші творчі продукти, які вражають та є візуально привабливими. Однак йому не вистачає креативності, інтуїції та емоційної глибини, якими володіють люди-творці.
ШІ обмежений тим, на що його запрограмували, тоді як людина може використати свій власний досвід, емоції та унікальні перспективи для створення чогось справді оригінального.
Крім того, мистецтво є відображенням людського досвіду та суспільства, а ШІ не має такої здатності до співпереживання чи соціального усвідомлення, як люди.
Мистецтво завжди є формою самовираження творчої людини, яке глибоко пов’язане з людськими емоціями і переживаннями.
Проте ШІ може стати цінним інструментом для художників та інших людей мистецтва, дозволяючи їм вивчати нові техніки і стилі або автоматизувати завдання, що повторюються.
ГЕНЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО
ШІ також може використовуватися для створення генеративного мистецтва, коли художник задає параметри та дозволяє ШІ створювати унікальні варіації з творів мистецтва вже існуючих.
Герман Гессе у своєму романі «Гра в бісер» (1943) передбачив появу такого генеративного мистецтва, яке зможе поєднувати у собі математику та музику, скульптуру та фізику, поезію та живопис.
А на початку XXI століття письменник Герман Кнехт пішов далі за свого попередника: він використав ідею гри в бісер для літературного експерименту, який оформив у книзі «Тут і Зараз», а вигаданий ним новий жанр відтоді називають «літературною грою в бісер». По суті, Герман Кнехт спробував за допомогою випадковості та натхнення вирішити неможливе завдання, яке під силу лише штучному інтелекту.
«Тут і Зараз» (2008) є унікальною книгою, що складається з генерації раніше існуючих текстів. Автор провів літературний експеримент, який одного разу назвали найсміливішим творчим досвідом літератури рубежу століть.
У другій книзі «Помилка круп’є» (2010) Герман Кнехт показав приклад застосування під час написання книги жанру «літературної гри в бісер». Автор створив штучне листування між людьми, які в реальному житті ніколи не зустрічалися, — у «Помилці круп’є» листування між собою ведуть: Кафка та Ван Гог, Камю та Генрі Міллер, Герман Гессе та Хорхе Луїс Борхес.
І тут у конкуренції з ШІ перемогу здобула людина, бо жодній нейромережі не додуматися до того, аби дати можливість людям з різних епох вести між собою діалог, як це вдалося зробити Герману Кнехту, автору сміливих та абсолютно оригінальних літературних експериментів.
ПОСТСКРИПТУМ
І справді, можливо, нам не варто так сильно переживати за долю нашої творчої діяльності, а штучний інтелект — лише підтримка й допомога в наших натхненних пошуках істини?
Якщо сам ШІ на запитання «Чи здатний він замінити художників?» відповідає нам негативно і наводить бездоганні аргументи, то хіба це не сюжет зі світу фантастики?
Але слід пам’ятати, що така оптимістична відповідь нейромережі — це лише компіляція роздумів і висновків інших людей на сьогоднішній день, вона цілком може бути згодом змінена, і тоді…
Не хочеться так далеко загадувати. Можливо, нам варто почати турбуватися про вплив штучного інтелекту на наше життя прямо зараз, бо, як сказав Ілон Маск:
Штучний інтелект — той випадок, коли потрібно бути досить далекоглядними у питаннях регулювання, інакше може виявитися, що вже надто пізно
