Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
5 хв. на читання

ІДІОТОКРАТІЯ: як людство стане розумово відсталим

ІДІОТОКРАТІЯ: як людство стане розумово відсталим
Поділитись матеріалом
Згенеровано за допомогою ШІ / bing.com

 

Протягом усього XX століття людство розумнішало. Коефіцієнт інтелекту з моменту його винаходу в середньому неухильно зростав. Уявлялося, що так буде й надалі — розвиток інформаційних технологій зробить людей розумнішими. Проте розрахунок експертів виявився невірним.

Дослідження останніх років принесли гнітючі цифри: починаючи з 2000 року людство почало дурніти. IQ пішов униз: падіння за перше десятиліття XXI століття склало 3,6 пункту, і це усереднений показник, не виключено, що в деяких популяціях інтелектуальна деградація є ще більш значною.

Якщо такі темпи дурнішання збережуться до кінця нинішнього століття, вже в 2100 році ми опинимося за рівнем інтелекту на місці розумово відсталих. Яким чином нам уникнути сценарію ідіотократії як форми правління держав майбутнього та запобігти епідемії тотального дурнішання людства — вчені про це дискутують та роблять прогнози.

 

Право на дурість — одна з гарантій вільного розвитку особистості

 

Марк Твен

 

ПРО ДУРІСТЬ

Існують відмінності між людьми як за зовнішніми даними: красою та здоров’ям, так і за внутрішніми якостями, як-от розум і характер. Ми різні: хтось розумніший, а хтось красивіший.

Всі знають, що існують дурні, а перша дурість людини виявилася ще в Едемовому саду. З того часу розумні тільки й роблять, що виправляють помилки дурнів. Але, на думку Альберта Ейнштейна, «дурість нескінченна, ніби Всесвіт, хоча щодо Всесвіту я не певен».

Відомий психіатр кінця XIX століття Ардаліон Токарський вважав дурість психічним захворюванням і справив сенсацію у світі психіатрії, прочитавши в 1896 році доповідь «Про дурість», де чітко й зрозуміло прояснив природу дурості та її ознаки.

Головною ознакою дурня Токарський справедливо вважав задоволеність власним розумом:

 

У дурні вона досягає впоєння і спокійного достатку. Не варто вірити тому, хто спересердя або обдумано називає себе дурнем або прозоро натякає на свою розумову неспроможність. Дурень не зробить такого. Це розумний: або припустився помилки і кається, або придурюється з наміром. Придурюватися — лінія поведінки, для якої потрібен розум.

 

Личина наївного недомислу — лазівка ​​рятівна та доступна. Прикидатися дурнішими, ніж є насправді, щоб отримувати то знижку, то надбавку, — надійно, вигідно, зручно. Розумному безглуздий ковпак — і будинок відпочинку, і шапка-невразливка. А дурень соромиться ковпака, він обожнює тогу й котурни, фіміам та панегірики

 

Але найстрашнішим є дурень, який має освіту й диплом, бо після цього його дурість отримує твердий фундамент, і немає нічого жахливішого за «освіченого дурня», позбавленого усіляких сумнівів, нетерпимого до чужих поглядів і думок, агресивного по відношенню до кожного, хто набрався сміливості заперечувати його дурість, чи необачно намагається суперечити йому.

Токарський підкреслює, що «природа справедлива: недодачу розуму вона щедро підкріплює то уразливістю, то впертістю, то нетерпимістю».

 

ЕФЕКТ ФЛІННА

 

Звісно, всі люди повинні бути рівними у своїх правах, але за рівнем інтелекту вони відрізняються, і щоб внести хоч якусь ясність у визначення того, хто з нас розумніший, а хто дурніший, у 1912 році німецький учений Вільям Штерн запровадив поняття «коефіцієнт інтелекту» — IQ (intelligence quotient).

З того часу для обчислення відповідності розумового віку до хронологічного віку людини використовують саме цей показник. Середній рівень інтелекту було закріплено цифрою 100, а діапазон значення коефіцієнта від 85 до 115 вважається інтелектом середньої людини. Чим більше ваш IQ, тим ви розумніші, а чим він менший, тим дурніші. IQ нижче 70 пунктів свідчить про розумову відсталість.

І відколи з’явилися перші тести щодо визначення рівня IQ, вчені почали документувати статистичні результати. Виявилося, що за все XX століття людство мало привід для гордості — ми розумнішали від покоління до покоління, діти завжди були розумнішими за своїх батьків, процес цей був постійним і малював людству райдужні перспективи розвитку та неухильного прогресу.

 

Джеймс Роберт Флинн — новозеландский философ и психолог американского происхождения. Проводил исследования в области динамики коэффициента умственного развития
Джеймс Роберт Флінн — новозеландський філософ і психолог американського походження. Проводив дослідження у сфері динаміки коефіцієнта розумового розвитку. Джерело фото: theguardian.com

 

Новозеландський вчений Джеймс Флінн у 1984 році опублікував статтю «Середній IQ американців: масове зростання з 1932 по 1978 рік», де написав, що IQ середньостатистичної людини в США збільшився за цей час на 15 пунктів, що склало аж 3 пункти у кожне десятиліття!

В іншому дослідженні Флінн визначив, що з 1952 по 1982 рік коефіцієнт інтелекту голландських призовників зріс на 20 пунктів. Багато експериментів з вивчення динаміки рівня інтелекту лише підтверджували тенденцію зростання середнього розуму людства, і цей процес безперервного зростання середнього IQ людей стали називати ефектом Флінна, на честь психолога, який першим приніс цю гарну новину.

Проте настрій усім зіпсувало XXI століття.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ЗВОРОТНИЙ ЕФЕКТ ФЛІННА

 

Проведені після 2000 року дослідження середнього рівня інтелекту принесли гнітючі цифри та схвилювали науковий світ. У 2004 році протестували розумові здібності призовників у Норвегії, і вперше було виявлено зниження рівня їхнього інтелекту в порівнянні з даними призовників попередніх десятиліть.

Дослідження тестів IQ датських призовників показували зростання їхнього інтелекту з 1959 по 1979 рік на 3 пункти за десятиліття, потім з 1979 по 1989 рік зростання сповільнилося і склало 2 пункти, за 1989–1999 роки всього на 1,5 пункта. Інтелект військовослужбовців нового покоління вперше знизився — на ті ж 1,5 пункти!

Роботи інших вчених підтвердили, що середній інтелект людства пішов на спад. Це явище назвали зворотним ефектом Флінна, а сам новозеландський вчений в одному з інтерв’ю так окреслив сутність тенденції дурнішання:

 

Перемога візуального сприйняття означає, що менше людей читає довгі романи чи книги з історії. Люди живуть у бульбашці з сьогодення, що робить їх більш уразливими до впливу інформації, яка подається ззовні, — у них просто немає нічого «свого», нічого, що вони могли б протиставити тому, що їм говорять. Поліпшення аналітичних здібностей більше не робить вас кращим громадянином

 

Бути розумним стало раптом справою непрестижною!

Кім Кардаш’ян, блогери й тіктокерші, різні люди без освіти почали злітати раптом на вершину соціальних сходів, особливо не блищачи розумом, а наявність інтелекту перестала гарантувати життєвий успіх, впала популярність високоінтелектуального мистецтва та інших «розумних» видів діяльності.

2019 року в причинах цієї інтелектуальної деградації спробував розібратися французький нейропсихолог Мішель Демюрже.

 

Мишель Демюрже — невролог, автор книги «Фабрика цифровых кретинов»
Мішель Демюрже — невролог, автор книги «Фабрика цифрових кретинів». Джерело фото: online.sapo.pt

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДЕМЮРЖЕ

 

Книга Мішеля Демюрже «Фабрика цифрових кретинів», що вийшла в 2019 році у Франції, стала бестселером та настільною книгою багатьох французьких батьків. У ній автор розповів не лише про тенденцію деградації поколінь перших двох десятиліть ХХІ століття, а й спробував пояснити причини цього неприємного явища та відшукати протиотруту від нього.

Демюрже проаналізував динаміку IQ молодих французів перед вступом до вищого навчального закладу в період з 1999 по 2009 рік та виявив, що середній рівень їхнього інтелекту знизився за це десятиліття на 3,8 пункти! Дані за друге десятиліття лише підтвердили, що процес дурнішання поколінь ХХІ століття запущено, і середній рівень розуму молоді неухильно падає.

Лікар з нейропсихології Мішель Демюрже попереджає:

 

Що більше грошей вкладають країни у технології, пов’язані з освітою, то нижчі академічні результати учнів. Що більше часу витрачають учні на технології, то гірші їх оцінки

 

З одного боку, втрата якихось 3,8 пунктів за 10 років — це не така вже й катастрофа, але статистика невблаганна, і якщо такий рівень регресу та деградації продовжиться в тому ж темпі, то за 100 років рівень розуму середньостатистичної більшості зменшиться на 38 пунктів і становитиме всього 62, що за шкалою інтелекту відповідає початковій формі дебільності.

До 2100 року за збережених темпів дурнішання людства наші онуки житимуть у суспільстві розумово відсталих людей. Оскільки, за останніми дослідженнями, народжуваність у сім’ях розумних батьків набагато менше, ніж у родинах дурнів, цілком можливо, що інтелектуальна деградація настане раніше, ніж пророкують учені.

Показовою є антиутопічна комедія 2006 року «Ідіократія», де зображено людство через 500 років — у 2505 році, коли середній інтелект впав зі 100 до 20 пунктів. Фільм розкриває те, на що може перетворитися наш світ після такого жахливого інтелектуального падіння.

 

ЯК НЕ ПЕРЕТВОРИТИ СВОЇХ ДІТЕЙ НА ІДІОТІВ

 

Якщо раніше успіхами наукового прогресу пояснювалося неухильне зростання інтелекту, то тепер саме здобутки в галузі інформаційних технологій шкодять нашим дітям та роблять їх дурнішими.

І ось чому: відомо, що розумові здібності й розвиток мови дитини безпосередньо залежать від кількості живого спілкування з нею. Поява різних екранів — замінників реальності (телевізора, комп’ютера, планшета та смартфона) — зменшила кількість спілкування дітей з дорослими та збільшила час екранних розваг — ігор і перегляду всіляких роликів.

Мішель Демюрже пояснює нейропсихологічні механізми цієї ситуації:

«Звичайно, треба жити в ногу з епохою, але наш мозок до цього не пристосований, він сформувався в епоху неандертальця. Як він функціонує: якщо ви мені даєте інформацію безпосередньо, мій мозок відгукується, його нейрони починають працювати.

Якщо ж я отримую інформацію з екрану, то нейрони не реагуватимуть — чи будуть, але значно менше. Якщо ви кажете маленькій дитині назву кольору, наприклад «зелений», тричі поспіль, то вона вивчить це слово. Якщо вона почує те саме слово з екрану, то, за різними дослідженнями, дитині необхідно від двадцяти до шістдесяти разів, щоб запам’ятати нове для неї слово.

 

Кадр из фильма «Идиократия»
Кадр із фільму «Ідіократія». Джерело фото: twitter.com

 

Іншими словами, наш мозок влаштований так, що йому потрібно спілкуватися з людьми. Еволюція зробила його таким. Для немовлят просто життєво необхідне спілкування. У пізнішому віці це також важливо.

При живому спілкуванні мозок обробляє інформацію інакше, ніж коли він отримує її з екрана. Розвиток мови відбувається під час розмови. Коли в будинку вимкнено всі екрани, дитина чує близько тисячі слів за годину. А якщо дитина сидить перед екраном, то ви кажете їй приблизно 100–150 слів на годину. При цьому доведено, що когнітивний розвиток залежить від кількості «отримуваних» слів, особливо в ранньому віці».

Поради нейропсихолога з Франції цілком підходять і всім нам, бо наші діти мають нездорову пристрасть до екранних пристроїв і багато часу проводять перед ними. Демюрже рекомендує у зв’язку з небезпекою, що насувається, «тотального дурнішання людства» дітям до 6 років заборонити користуватися планшетами і смартфонами, а старшим дітям обмежити доступ до екранних носіїв інформації до однієї години на день, в той час як нинішнє покоління підлітків сидить біля екранів 7 годин на день.

До цієї технології, що робить дурнішими, схильні й дорослі, проте їх розум вже розвинений, і шкода від гортання сторінок соціальних мереж поки малопомітна.

Хоча хтозна, хтозна!

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: