Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Liberal Arts
5 хв. на читання

ІЛЮЗІЯ ПРАВДИ: як урятуватися від маніпуляції

ІЛЮЗІЯ ПРАВДИ: як урятуватися від маніпуляції
Поділитись матеріалом
Євген Шаповалов. Проєкт Ukraine Oberig. Трипільські артефакти, 2022

 

Ми живемо в епоху інформаційних воєн. І фейкових новин.

Хоч як це дивно, але часом найбільш правдивою нам видається інформація, почута багаторазово. Саме в цьому полягає сенс когнітивного спотворення, названого «ефект ілюзії правди». Виходить, ми більше довіряємо інформації, тією чи іншою мірою нам знайомої. І чим частіше її чуємо, тим достовірнішою вона нам здається.

 

Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою

 

Приписується Йозефу Геббельсу

 

ГІТЛЕР І ГЕББЕЛЬС ЯК ПРАКТИКИ ЕФЕКТУ

 

Гітлер, прийшовши до влади, розробив план знищення євреїв. Путін вирішив не імпровізувати, а використати його як методичку для знищення українців. Один із основних її пунктів — явна брехня.

Адольф Гітлер і Йозеф Геббельс поставили собі за мету переконати німецький народ, що всі євреї — найголовніші та найнебезпечніші вороги. За допомогою преси, радіо, телебачення, які були в руках нацистів, ця парочка звинуватила у всіх бідах та невдачах Німеччини виключно євреїв.

Шляхом максимально брехливої ​​пропаганди Гітлер вселяв своїм громадянам, що немає на землі більш жорстокого і страшного народу, ніж євреї. На підтвердження цієї тези Гітлер з Геббельсом вигадали вкрай жалісну історію про те, що євреї в Середньовіччі вчиняли ритуальні вбивства християнських дітей. Проте й цього їм здалося мало: виявляється, кров убитих входила до складу хліба, що пекли на Великдень… І німці повірили в це.

Нинішня Росія просто копія нацистської Німеччини часів Другої світової війни… Немає жодних відмінностей у тому, як Путін та його оточення сьогодні несуть у маси росіян брехню про українську націю. Брехня під вивіскою правди.

 

ІЛЮЗІЯ ПРАВДИ: як урятуватися від маніпуляції
Лідія Мороз. Армія телебаранів, серія «Інфовійна», 2022 / Facebook «Сіль-соль»

 

ПЕРШІ, ХТО ОПИСАВ ЕФЕКТ ІЛЮЗІЇ ПРАВДИ

 

Вперше ефект ілюзії правди сформулювали в процесі досліджень психологи Томас Топпіно з Університету Вілланова, а також Лінн Хешер та Девід Голдштейн з Темпльського університету (обидва розташовані у Філадельфії, США). Було це 1977 року.

Учасникам експерименту повідомляли 60 фактів, на перший погляд, цілком правдивих (насправді — ні): «Перша військова авіабаза була створена в Нью-Мексико» або «1925-го баскетбол став олімпійським видом спорту». Від піддослідних вимагали дати оцінки за шкалою від 1 («безперечно неправда») до 7 («безперечно правда»).

За тиждень-другий тих же учасників запросили на другу зустріч. Потім через два тижні повторили дослідження ще раз. Двадцять тверджень були однакові усі три рази, а решта дві третини в кожному випадку були новими.

З черговою новою зустріччю, коли якісь твердження повторювалися (як істинні, так і хибні), оцінка їхньої правдивості ставала вищою. Досліджувані, як правило, не пам’ятали, що вже чули їх саме під час цього експерименту. Та були абсолютно впевнені, що десь їх точно чули. Тому їм здавалося, що факти є правдивими.

Зіткнувшись з інформацією, вже знайомою раніше, наш мозок швидше на неї реагує, і тому вважає її (що неправильно) завідомо істинною. Виходить, що для оцінки того, чи є твердження правдоподібним, ми використовуємо найменш затратні шляхи.

 

УРОКИ ПОВТОРЕННЯ

 

У чому тут справа? Психолог з Університету Торонто Лінн Хашер та її дослідницька група вперше помітили ефект у 1970-х. «Повторення робить речі більш правдоподібними. І ефект, ймовірно, сильніший, коли люди втомилися чи відволікаються на іншу інформацію».

Повторення — ось що змушує працювати фейкові новини. На це вказали дослідники з Університету Центрального Вашингтона у 2012 році.

І це, звичайно ж, основний елемент політичної пропаганди, про що коротко говорилося спочатку. Адольф Гітлер не знав, як це називається, але добре розумів, як використовувати цю техніку.

«Лозунги слід наполегливо повторювати доти, доки остання людина не засвоїть ідею», — писав він у «Майн кампф».

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ЕФЕКТ ІЛЮЗІЇ ПРАВДИ НА СЛУЖБІ В ОРАТОРІВ І ПОЛІТИКІВ

 

Всі ми чудово розуміємо, що політики вміють брехати і роблять це дуже майстерно. Вони, наче хамелеони, змінюють і підлаштовують свої погляди під запити електорату. Але так роблять не лише вони. Запропонуйте комусь різні факти на вибір, а потім попросіть його поділитись цими фактами з широкою аудиторією. Цей «хтось» безперечно вибере інформацію, яка, як правило, збігається з пріоритетами слухачів.

Едвард Торі Хіггінс (професор психології Колумбійського університету) виявив, що у випадку з ораторами, які догоджають аудиторії, є своя хитрість. Після вибору оратором факту, з яким він знайомитиме аудиторію, йому починає здаватися, що у цей факт він реально вірить. Хіггінс назвав це «підстроюванням під аудиторію».

Існує думка, що така віра у власну брехню, яка допомагає брехати набагато ефективніше, є самообманом. Людина, здатна на самообман, часом має над конкурентами перевагу. Особливо у політиці. Це суперечить здоровому глузду, але корисно задля досягнення мети.

 

ПОСЛАБИТИ СИЛУ ВПЛИВУ ЕФЕКТУ

 

Уникнути ефекту ілюзії правди дуже проблематично. Оскільки його козир — швидкість обробки інформації, то люди часто до кінця не розуміють, що виявилися жертвами цього когнітивного спотворення. Однак якщо дуже постаратися, послабити його можна.

І перша корисна дія: оскільки при обробці інформації мозок постійно кудись поспішає, дуже важливо «сповільнитися», оцінюючи достовірність та правдивість почутого, прочитаного чи побаченого, включити раціональне мислення та перевірити надійність джерела наданої інформації, поставитися до нових відомостей неупереджено (в жодному разі не аналізувати їх, підключивши усвідомлену особисту позицію).  

Таким чином, якщо ви стаєте фактчекером і все перевіряєте на справжність, силу ефекту ілюзії правди вам вдасться послабити. Цю реальність показали експерименти психологів з Гарварду (США) та Університету Дьюка (Дарем, Північна Кароліна, США).

А ще розвіяти ілюзію правди допоможе пильна увага до своїх почуттів: чи давить на ставлення до інформації вантаж особистого досвіду з тільки йому зрозумілими емоціями?

Вплине на довірливість і настрій: позитивний настрій сприяє творчому мисленню, а ось не дуже гарний настрій — детальнішому та більш осмисленому підходу, інтересу до подробиць. Той настрій, що «не дуже», діє і як попереджувальний сигнал тривоги, викликаючи сумніви щодо наданої інформації.

 

ІЛЮЗІЯ ПРАВДИ: як урятуватися від маніпуляції
Юрій Пікуль. Побутові галюцинації, етюд, 2020 / Facebook, «Сіль-соль»

 

ЯК ВПЛИВАЄ ЕФЕКТ НА ЛЮДИНУ ЗНАЮЧУ

 

Чи захистять нас знання від впливу ілюзії правди? Не завжди. Цим питанням зайнялася група вчених під керівництвом психолога Лізи Фаціо з Університету Вандербільта (Нашвілл, США). Вони почали вивчати, як ефект взаємодіятиме з нашими попередніми знаннями. Чи вплине на них? Навіть якщо люди впевнені в якомусь факті, все одно більш достовірним вважають судження, яке з цим знанням не збігається, — у разі багаторазових повторів останнього.

Наприклад, такий вислів: «Сарі — коротка спідниця у клітинку, її носять шотландці».

Якщо його повторити кілька разів, то навіть ті, хто були впевнені, що мова про кілт, з кожним новим повторенням будуть із здивуванням починати думати, що це справді сарі.

Так само і з циклопом. Ті піддослідні, які знали, що одноокий здоровань із грецьких міфів — це циклоп, після дворазового прочитання твердження: «Мінотавр — одноокий велетень у грецькій міфології» поставили йому вищу оцінку достовірності порівняно з тими, хто прочитав це один раз.

 

Коли ви бачите цей факт вдруге, його набагато легше обробити — ви читаєте його швидше, ви осмислюєте його швидше. Наш мозок інтерпретує цю швидкість як сигнал про те, що щось є правдою

 

Ліза Фаціо

 
ВРЯТУВАТИСЯ ВІД ЕФЕКТУ

 

Однак повторення — не єдине, що може спантеличити наші переконання. Ми чудово розуміємо, що здатність міркувати, загалом, ресурс обмежений. Наш розум, по суті, і є жертвою ефекту ілюзії правди, бо інстинкт наш обирає найкоротші шляхи в пошуках та оцінці правдоподібності.

Щойно ми дізналися про ефект, у нас вже є шанс його позбутися. Почнемо з того, що «включаємо мозок» і перевіряємо ще раз, чому це раптом ми віримо в те, що робимо: коли щось звучить правдоподібно — це правда, чи нам про це багато разів говорили?

Ось чому вчені створюють посилання, аби допомогти нам перевірити джерело будь-якого твердження, а не сліпо приймати його на віру.

У наших же силах (і це частина захисту від ілюзії) — просто перестати йти у брехні на поводі. У світі, де ми живемо чи існуємо, факти завжди мали і матимуть важливе значення.

Якщо ви повторюєте якісь речі і не морочитеся перевіркою їх достовірності, ви тим самим берете участь у створенні ситуації, коли брехня і правда стають ідентичними, їх стає легше сплутати і поміняти місцями. Отже, будьте такі ласкаві: думайте, зважуйте, не довіряйте, сумнівайтеся, перш ніж повторювати не думаючи.

 

Інші матеріали на тему когнітивних спотворень:

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: