Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
ArtistCultureInterviewLife&Art
3 хв. на читання

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-Іванюк

Наталія Корф-Іванюк. Автор фото: Андрій Лобов
Поділитись матеріалом
–Наталія Корф-Іванюк. Автор фото: Андрій Лобов

 

Наталія Корф-Іванюк — українська художниця. Народилася в місті Кременчук Полтавської області. У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» отримала освіту за спеціальністю «художник-кераміст».

З 2008 по 2014 рік викладала на кафедрі образотворчого мистецтва. З 2014 року разом із чоловіком (художником Олексієм Іванюком) переїхали до столиці, де наразі й працюють. Є активною учасницею всеукраїнських, міжнародних виставок та пленерів.

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЯкий перший творчий момент у своєму житті ви пам’ятаєте?

У дитинствi я чорним фломастером розмалювала червону атласну ковдру… зобразила дві жіночі постаті, як мені здалось тоді, ну і, звісно, отримала за це… тому то водночас і перше фіаско, і неоціненний творчий посил (сміється).

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкУ чому полягає ваша творча амбіція?

Моя творча амбіція — це щоразу ставити перед собою нові задачі, мене то мотивує, коли я знаходжусь у постійному конфлікті, навіть сама з собою.

 

Наталія Корф-Іванюк. Серія «Знак». авторська техніка, 2022
Наталія Корф-Іванюк. Серія «Знак», авторська техніка, 2022

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЩо стоїть на заваді здійснення ваших творчих амбіцій?

Мені заважає лише брак часу… мені мало дня, я б воліла проводити в майстерні більше часу, і тому мені постійно здається, що я чогось не встигну… а маю! Звісно, що не другорядним є і велика майстерня, і завжди безліч полотен, і тонни фарби, але головне — тримати запал і жагу до праці; так, я називаю то працею, бо, малюючи все життя, я вже не використовую поетичні епітети. Я живу — я працюю. Я працюю — я живу… В мене вже давно стерлись ті грані, де закінчується життя і починається творення, для мене то все один-єдиний потік.

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЗ чого ви починаєте свій день?

Мій день — то кава, звісно, ми всі кавозалежні, мабуть… і головне, аби, не дай Боже, ніхто не прокинувся раніше за мене, бо мені просто життєво необхідно почати день на самоті з кавою і думками. Потім йога і трохи музики. Я частково планую свій день — першу його половину… все інше — то спонтанні ситуації, які вриваються в потік справ.

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЯкими митцями ви найбільше захоплюєтеся?

В якийсь момент я винесла з майстерні всі книжки про художників і мистецтво, аби не закохуватись і не залипати ні в кого… мені то заважає відчувати себе. Але вічною моєю любов’ю є Шиле, Мурашко, Яблонська, Тулуз-Лотрек, Матіс… але я не впевнена, що можу відповісти однозначно на таке питання, бо хороших дуже багато… в кожний період своє, бо ти змінюєшся і з віком починаєш розуміти те, до чого був не готовий раніше. Я знаю точно, що мені близькі художники гострі, з нервовим малюнком, вільні в кольорі і несамовиті за енергетикою… а таких маю багато (сміється).

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЧи є у вашому житті хтось, хто вас постійно надихає?

Мене надихає музичний супровід, це один із критеріїв, який відіграє важливу для мене роль… Це Макс Ріхтер, Вагнер, Вівальді. У мене завжди готовий плейлист для майстерні чи нової серії робіт… то для мене ціла історія, яку я проживаю поруч і завдяки музиці, бо все разом складається в єдину композицію, що звучить.

 

Наталія Корф-Іванюк. Серія «Плоть і Кров», полотно олія, 2021
Наталія Корф-Іванюк. Серія «Плоть і Кров», полотно олія, 2021

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкДайте визначення музи. І хто є вашою музою?

Муза — я її не чекаю ніколи, я приходжу в майстерню, починаю працювати, і вона виникає сама собою… ти відчуваєш це, коли енергетика змінюється, коли перестаєш зважати на час і забуваєш про втому, нутрощами відчуваєш щось таке, що неможливо пояснити, ніби відкриваєш якісь таємні двері, а за ними — істина, і так кайфово стає від того… мабуть, то і є муза, я не знаю, але дуже схоже (сміється).

Мій чоловік — художник. Він радикальний і безкомпромісний (а я люблю, коли різко і правдиво), і розкутий — певною мірою він цензор для мене. Коли він каже: «Наташа, лиши так!» — я часто прислуховуюсь. Це я не до того, що він є моєю музою — скоріше рушійним апаратом.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЯк ви реагуєте, коли стикаєтеся з перешкодами на шляху до успіху чи загрозою поразки?

Рух є у всьому — і в невдачах, і в падіннях. Я завжди готова до найгіршого розвитку подій, бо це загартовує певною мірою, не даючи можливості перебувати в примарних надіях. Але завжди доводжу справу до кінця, мене так вчили.

Творчість — це завжди контраст: то удача, то промах. Я жива людина, я жінка, тому, буває, плачу, впадаю в розпач (я завжди даю волю емоціям — це лікує), потім думаю і розмірковую, приймаю ситуацію, отримую досвід і рухаюсь далі.

Завжди вважала себе досить сильною і витривалою — тому встати з колін я можу (сміється). Поразка чи невдача — це нормальний життєвий процес, і я його приймаю.

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЯк ви розумієте майстерність?

Майстерність — це, я вважаю, бути вірним собі, чесним перед собою і при цьому створювати те, що лишає слід в душах, змушує серце резонувати, а мурашки бігти шкірою. Я так часто визначаю для себе вдалу роботу — коли фізично відчуваю емоцію, що хотів передати інший, —  чи то через картину, чи фільм, книгу або мелодію.

 

Наталія Корф-Іванюк. Серія «Знак», авторська техніка, 2022
Наталія Корф-Іванюк. Серія «Знак», авторська техніка, 2022

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкУ чому полягає ваша найбільша мрія?

Мрія — це щось абстрактне для мене і невловиме… ніколи не встигаю загадати бажання, коли падає зірка. В дитинстві, пам’ятаю, завжди загадувала: «Хочу стати хорошим художником!» А зараз частіше загадую: «Хочу бути щасливою!»… Можливо, це і є мрія?

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкВ Україні протягом останнього десятиліття змінилося…

Я думаю, що дуже змінилися ми по відношенню до нашої країни. Ми і не знали, до якої міри ми можемо бути сильні і згуртовані, як міцно ми прив’язані до свого коріння, як глибоко відчуваємо свою ідентичність і цінуємо свободу. Україна стала кращою — бо кращими стали Ми.

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЧи можливо пробачити ворога?

Пробачити? Ворог — це велика чорна пляма. Це відсутність будь-яких емоцій стосовно нього. Ми навчились за останній час так сильно любити і водночас навчились так само сильно ненавидіти. Але така емоція є руйнівою для людини — тому хай буде просто порожнеча…

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЯкщо не ваше місто, то яке місто в Україні…

Кременчук люблю, бо там пройшло щасливе дитинство. Полтаву — за перші уроки самостійного життя. Київ — за професійну реалізацію і становлення як особистості, Львів — за спонтанні зустрічі і теплі обійми. І таких моментів дуже багато, я їх бережу, і за потребою вони лікують душу, даючи можливість відчувати себе скрізь як вдома.

 

Наталія Корф-Іванюк. Серія «Плоть і Кров», полотно олія, 2021
Наталія Корф-Іванюк. Серія «Плоть і Кров», полотно олія, 2021

 

«Я винесла з майстерні всі книжки про мистецтво», — художниця Наталія Корф-ІванюкЧи є фраза, з якою ви йдете дорогою життя?

Я дуже люблю Мирослава Дочинця. Його книги є моїми настільними, я часто перечитую, цитую, запитую і знаходжу відповідь… так от, у нього є дуже важливі слова і вчення — це «мистецтво маленьких кроків» — тобто кожного дня йти до мети, роблячи хоча б невеликі спроби і дії для того.

 

Нехай усе, що ти робиш, буде служінням, маленькими дарами, і не треба думати: «Кому?» І тоді твої труди сповняться новим змістом, легкістю, і ти утвердишся на своєму місці

 

Така філософія і такі життєві поради Мирослава Дочинця мене живлять та наповнюють. 

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media          
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: