Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Liberal ArtsPhilosophy
6 хв. на читання

ЯК ПОЛІПШИТИ ДОЛЮ: хто ти — екзаменований чи екзаменатор? Порада Мірри Альфасси

ЯК ПОЛІПШИТИ ДОЛЮ: хто ти — екзаменований чи екзаменатор? Порада Мірри Альфасси
Поділитись матеріалом
Мірра Альфасса — відома своїм послідовникам як Мати, або La Mère. Духовна сподвижниця Шрі Ауробіндо / adventure.auroville.com

 

В одному зі штатів Індії жив мудрий міністр, який за будь-яких обставин казав: «Це Божа благодать». Одного разу молодий принц вирушив на полювання, під час якого втратив палець ноги. До палацу він повернувся з нестерпним болем.

Міністр, бачачи муки принца, проте знову повторив свої слова. Принц розлютився, але стримався з поваги до короля.

Через рік молодий чоловік знову вирушив на полювання. Коли він переслідував тварину, то заблукав у джунглях і був захоплений племенем. Жертвопринесення людей було важливою частиною релігії того племені, і непроханий гість став об’єктом для ритуалу.

Коли його вже прив’язали до стовпа, вождь племені раптом виявив, що в принца дефект — на нозі відсутній палець. Він наказав звільнити бранця.

Принц, повернувшись до палацу, розповів про те, що сталося. Мудрець лише промовив: «Це Божа благодать».

 

Історія з індійським принцом ілюструє закон Всесвіту — на все є божественний план. Можна уявити собі, що наше життя – це книжка, в якій кожна думка, слово чи вчинок є окремими реченнями. І подібно до того, як кожне речення робить свій внесок у сюжет історії, так і кожна дія залишає свій слід у долі.

Таким чином, карма — це свого роду закон збереження сюжету, де кожна дія впливає на наступний розділ нашого життя.

Але навіть якщо ти віриш у цей причинно-наслідковий закон світобудови і дотримуєшся чистоти думок, слів і вчинків, то все одно не застрахований від незрозумілих втрат у житті. І коли несприятливі події відбуваються, ставиш собі запитання: «За що мені це?»

 
«ЗА ЩО МЕНІ ЦЕ?»: СХІДНА ФІЛОСОФІЯ ПРО ПРИЧИНИ ВТРАТ

 

Незрозумілі втрати в житті слід сприймати як наслідок причини, про яку ти не відаєш. Та причина існує. Усе, що з нами відбувається, не випадкове, а призначене нам і співвіднесене з вищими космічними причинами. Це означає, що наші життєві обставини мають глибокий сенс і пов’язані з духовним зростанням та еволюцією.

Для власного душевного спокою необхідно приймати всі події як щось неминуче — ніхто не в змозі осягнути глибинної благодаті природи. Важливо не витрачати енергію на копирсання в причинах — їх може бути мільйон, а натомість смиренно прийняти обставини (не терпіти) і сконцентруватися на власних благих думках, намірах та вчинках.

Сфокусуйтеся на тому, що залежить від вас. І ваша доля неодмінно зміниться на краще.

Наше майбутнє завжди зумовлене минулим. Однак людина звикла надавати занадто велике значення вчинкам і недооцінювати те, як думки та слова впливають на її долю. У цьому й полягає її помилка.

 

ЩО ВАЖЛИВІШЕ — ДУМКИ, СЛОВА ЧИ ВЧИНКИ?

 

С. Н. Гоєнка, наставник традиції бірманської медитації віпассани, на своїх лекціях каже, що думки важливіші за слова, а слова важливіші за вчинки. Він пояснює, що думка є першопричиною, з якої починається весь процес. Думки формуються в нашому мозку безперервно і є джерелом негативної або позитивної енергії. Людина не усвідомлює, наскільки її думки в кінцевому підсумку формують її долю.

Мірра Альфасса (Мати), одна з найвидатніших духовних особистостей ХХ століття, сподвижниця Шрі Ауробіндо, співзасновниця релігійно-філософського вчення Інтегральна йога, говорить про це так:

«Погана думка — це й є поганий вчинок. Є люди, які цього не розуміють, та воістину погана думка й є поганим вчинком, і якщо людина думає та бажає комусь зла, то вона так само відповідальна за нещастя, що спіткали її, як і коли б вона діяла. Але біда в тому, що цього не визнають…»

Слова підсилюють наші думки — це наступний етап прояву нашого внутрішнього світу.

«Є люди, котрі відчувають задоволення від підбурювання до поганих думок інших. Я знала багато людей, які не втрачають можливості сказати: «Знаєш, хтось сказав це про тебе»… І таким чином вони створюють стільки ж шкоди, скільки створюють їхні думки… Але навіть без слів, якщо в когось сильна думка і він думає погано про людей, він вчиняє погано».

Зрештою, вчинок — це те, що на поверхні, але цього недостатньо для розуміння того, що відбувається, бо дивитися потрібно у глибину.

 
ЛЮДИНА — ЦЕ СУКУПНІСТЬ ДУМОК

 

Людина робить щедрий внесок у благодійний фонд. Але, можливо, нею керує почуття власної переваги та зневаги до нужденних, а в глибині душі вона вважає їх неповноцінними чи негідними. Тоді ця людина схожа на гіркий огірок — гарний зовні, але токсичний усередині.

Інша людина, навпаки, може проігнорувати прохання про допомогу, але це не формує її погану карму. Класичним прикладом такої відмови можна вважати діалог із фільму «Собаче серце», у якому громадянка В’яземська пропонує професору Преображенському купити журнали на користь дітей Німеччини:

— Ну чому ви відмовляєтеся?

— Не хочу.

— Ви не співчуваєте дітям Німеччини?

— Співчуваю.

— А, полтиника шкода?

— Ні.

— То чому ж?

— Не хочу.

Бродський писав: «Людина — це сукупність її вчинків». Але правильніше сказати: «Людина — це сукупність думок». Оскільки вони першочергово впливають на людину та слугують провісником її вчинків.

 

ТРИ ТИПИ ЕКЗАМЕНАТОРІВ

 

Мірра Альфасса вважає, що наше життя — це безперервна серія «кармічних іспитів». І людина потрапляє на ці іспити без вчасного попередження — потрібно бути готовими до того, що життя перевірятиме нас у найнесподіваніші моменти.

Важливо розуміти, що кожна подія в нашому житті являє собою можливість для зростання й розвитку. Тому необхідно бути пильним і постійно перебувати в стані готовності.

Існує три групи екзаменаторів:

#1 Природа

Якщо ви потрапили до цього екзаменатора, то найкраща стратегія подолання негараздів — це демонстрація витривалості, гнучкості, безстрашності та життєрадісності.

#2 Духовні та божественні сили

Якщо вам випали духовні випробування, то демонструйте довіру, ідеалізм, ентузіазм, прагнення та щиру самовіддачу.

#3 Ворожі сили

Ці сили найбільш майстерно маскуються. Потрібен стан постійної пильності, щирості та смиренності, щоб пройти випробування з боку ворожих сил.

«Кармічні іспити» можуть приходити в найрізноманітніших формах: у вигляді труднощів, випробувань, радісних подій або навіть простих повсякденних ситуацій, що потребують від нас ухвалення рішень чи демонстрації наших якостей.

Хай як дивно, та найскладніші іспити в «кармічному університеті», що зазвичай вважаються найважливішими в житті, є найлегшими, бо вони застають вас готовими й насторожі. Легше спіткнутися об маленькі камінці на своєму шляху, бо вони не привертають уваги.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 
ХТО ТИ: ЕКЗАМЕНАТОР ЧИ ЕКЗАМЕНОВАНИЙ

 

Мірра Альфасса стверджує, що в житті існує постійна взаємодія між тими, хто проводить випробування (екзаменаторами), і тими, хто їх проходить (екзаменованими). Однак ця роль не є статичною і може змінюватися залежно від обставин та ситуацій.

Ми можемо стати як екзаменаторами, так і екзаменованими в різних царинах і в різні періоди життя. Важливо зрозуміти, що кожен із нас має потенціал бути й екзаменатором, й екзаменованим у своїй долі, і що наша реакція на ці випробування визначається нашим рівнем усвідомленості, тобто нашою здатністю до самосвідомості й самоаналізу.

Коли ми усвідомлюємо свій потенціал як екзаменатори, ми визнаємо свою здатність впливати на себе і на світ навколо нас.

Водночас усвідомлення себе як екзаменованих нагадує нам, що ми також уразливі й можемо вчитися на своїх помилках і випробуваннях.

І нарешті, рівень нашої усвідомленості визначає наше ставлення до цих випробувань. Що більш усвідомленими ми стаємо, то глибше ми розуміємо себе та світ довкола нас, то ефективніше ми можемо ухвалювати рішення та долати перешкоди.

 
ЛЮБІТЬ ДОЛЮ Й НЕ ВИСТУПАЙТЕ В РОЛІ ЕКЗАМЕНАТОРА
 

Вчіться любити свою долю незалежно від обставин, і доля полюбить вас.

Мірра Альфасса дає важливу пораду:

«Ніколи не виступайте в ролі екзаменатора. Хоча корисно постійно пам’ятати про те, що людина, можливо, складає дуже важливий іспит, надзвичайно небезпечно уявляти, що вона несе відповідальність за призначення іспитів для інших.

Це відкриті двері найсмішнішому і найшкідливішому марнославству. Такі речі підвладні Вищій Мудрості, а не недолугій людській волі».

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: