Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Liberal ArtsScience
4 хв. на читання

ЯК РОЗБУДИТИ ЛЮДСТВО: від Платона до смартфона

ЯК РОЗБУДИТИ ЛЮДСТВО: від Платона до смартфона
Поділитись матеріалом
Патент на будильник 1911 року by Aged Pixel / pixels.com

 

Людина любить поспати — це науковий факт. У середньому ми спимо 240 годин на місяць, 2888 годин або 120 днів на рік. Недивно, що багатьом людям проспати третину життя видається досить образливим. Але якщо вже відмовитися від сну ми не можемо, бажано хоча б контролювати час пробудження. Так народилася ідея будильника, шлях людства до якого був вкритий теренами.

 

БУДИЛЬНИК ПО-КИТАЙСКОМУ

 

Попередники сучасного будильника на смартфоні, який сьогодні будить мільйони людей, з’явилися тисячі років тому. Вважається, що крім компаса, пороху, порцеляни й паперу стародавні китайці нам подарували ще й «вогняний годинник» — найперший в історії будильник.

Він являв собою паличку, що складалася зі смоли та тирси, на яку вішали нитку з вантажем і підпалювали. Час тління розраховували заздалегідь. Коли нитка перегорала, вантаж падав і звук його падіння слугував для китайців сигналом.

А ось уже перша європейська версія будильника зобов’язана своїм походженням не стільки китайцям, скільки великому давньогрецькому філософу Платону.

 

ЯК ПЛАТОН «БУДИВ» СВОЇХ УЧНІВ

 

Мабуть, талановита людина справді талановита в усьому. У IV столітті до н. е. Платона дуже дратувало, що учні його академії приходили на його філософські штудії коли прийдеться. І тоді він придумав, як подати сигнал про початок занять. Але, на відміну від китайців, вдався до допомоги води, а не вогню.

Його пристрій нагадував клепсидру — різновид водяного годинника, до якого, справедливості заради, додумалися знову ж таки всюдисущі китайці ще 4,5 тисячі років тому. Та хитромудрість Платона цей факт ніяк не применшує.

Філософ узяв кілька посудин, з’єднав їх трубочками й наповнив водою. Перетікаючи з глечика в глечик, вода різко витісняла повітря, яке спрямовувалося до флейти, вбудованої в стінку нижнього глечика. У підсумку виникав пронизливий свист.

Дивно, але вже будильник Платона можна було «підзаводити» — його регулювали залежно від пори року.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ДИВНИЙ ЛЕОНАРДО ТА НУДЬГУЮЧИЙ ГАЛІЛЕЙ

 

В епоху Відродження до ідеї Платона звернувся не хто-небудь, а сам Леонардо да Вінчі. Щоправда, оригінальністю він перевершив античного філософа. У Да Вінчі, переливаючись з однієї посудини в іншу, вода активувала не флейту, а важелі, які піднімали вгору ноги сплячого. Але якщо технологічний креатив Леонардо не прижився, то без відкриття Галілео Галілея в XVI столітті будильника могло б узагалі не бути.

Галілей був людиною вельми спостережливою і за сумісництвом католиком. Як годиться порядному католику, він регулярно відвідував Пізанський собор — варіантів ігнорувати месу не було, бо науковець того часу і так міг легко привернути до себе увагу інквізиції.

Судячи з усього, літургія його не надто захоплювала, і на богослужінні Галілей відверто нудьгував, тому знайшов собі захоплююче заняття — спостерігати за найрізноманітнішими лампадами, яких у соборі була чимала кількість.

Він звернув увагу, що періоди коливань лампад на протязі залежать не від форми або ваги, а винятково від довжини ланцюга, на якому вони підвішені. Так виникла ідея годинникового маятника.

 

ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ, АЛЕ ДУЖЕ ГУЧНИЙ

 

Але, незважаючи на прогрес наукової думки, годинники, аж до Нового часу, вміли «дзвонити» лише у раз і назавжди заданий час. Коли 1787 року американець Леві Гатчінс нарешті сконструював щось, що реально нагадувало сучасний будильник, будити свого господаря він міг винятково о 4-й ранку.

І тільки 1847-го француз Антуан Радьє запатентував механізм, який можна було запрограмувати на подачу сигналу в будь-який час доби.

Єдиним недоліком будильника Радьє були чимала вага і розміри, тож надалі вся інженерна думка зосередилася на розв’язанні здебільшого цієї проблеми. Друге за значимістю завдання — як зробити так, аби людина знову не засинала.

 

«БУДИЛЬНИК, ЩО ТІКАЄ» — КУРЙОЗ ЧИ ЖАХІТТЯ?

 

Сьогодні ми маємо найрізноманітніші варіації на тему будильника: вони вміють визначати фази сну і використовувати «сигнал, який тікає». Останню придумала 2004 року студентка Массачусетського університету Гаурі Нанда й дала поштовх виробництву будильників Clocky.

Багатьом винахід Нанди здався не більше ніж курйозом і навіть отримав Шнобелівську премію в номінації «економіка», оскільки в примусовому порядку сприяв продуктивності та збільшенню робочого дня.

Зараз принцип «будильника, що тікає» знайомий майже кожному власникові смартфона. Його сигнал сам змінює траєкторію, тому його нелегко ігнорувати й відключити. Ось так будильник і перетворився на справжнє жахіття для тих, кому кортить «ще трошки поспати».

Про те, якої шкоди вашому здоров’ю може завдати різке пробудження за будильником, ви можете дізнатися з нашого матеріалу:

 

ГУЧНИЙ УБИВЦЯ: будильник може стати джерелом інсультів та інфарктів

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: