Liberal Arts
6 хв. на читання

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Я знаю, що знаю набагато більше, ніж знаю насправді» (Частина I)

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Я знаю, що знаю набагато більше, ніж знаю насправді» (Частина I)
Поділитись матеріалом
Євген Шаповалов. Античний натюрморт III, 2019

 

Буває, зустрінеш співрозмовника, який гадає, що він знає про тему розмови набагато більше, ніж інші. А насправді в нього взагалі немає знань з цього питання… І саме цього він не хоче, та й просто не в змозі зрозуміти. Ви чули щось про ефект Даннінга — Крюгера?

 

Будь своїм власним міністром внутрішніх справ

 

Станіслав Єжи Лец

 

ПРИКЛАДИ ТОГО, ЯК СПРАЦЬОВУЄ ЕФЕКТ

 

Велика родина за недільним обіднім столом — діти, онуки, бабуся, дідусь. І ось у розпал трапези хтось починає розмірковувати на якусь тему, категорично заявляючи, що він безумовно правий, а всі інші говорять речі дурні, та й просто помилкові. При цьому цілком очевидно, що оратор і сам до пуття не розуміє, про що говорить, та продовжує й продовжує базікати, анітрохи не звертаючи уваги на своє невігластво.

А ось приклад зовсім інший — це карикатура Вілла Макфейла, опублікована в американському тижневику The New Yorker. На ній один із пасажирів стоїть у проході салону літака і каже іншим пасажирам: «Ці самовдоволені пілоти втратили зв’язок із звичайними пасажирами на кшталт нас. Підніміть руки, хто з вас вважає, що літаком маю керувати я?!» І більшість таки піднімає руки.

Це й є ефект Даннінга — Крюгера у дії. Сенс його в тому, що некомпетентні люди перебільшують свої здібності. І не усвідомлюють своїх обмежень та недоліків. Таке хибне сприйняття психологи називають когнітивним спотворенням.

 

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Я знаю, що знаю набагато більше, ніж знаю насправді» (Частина I)
Карикатура Вілла Макфейла для The New Yorker: «Ці самовдоволені пілоти втратили зв’язок із звичайними пасажирами на кшталт нас. Підніміть руки, хто з вас вважає, що літаком маю керувати я?!»

 

ЖАРТІВЛИВА НАГОРОДА ЗА НЕЖАРТІВЛИВУ ГІПОТЕЗУ

 

Є така чудова щорічна міжнародна премія — Шнобелівська (або Ігнобелівська, англ. ignoble — «стидкий», «ганебний»). Це жартівливий аналог Нобелівської премії. Її присуджують за різні роботи та винаходи, що претендують на науковість і практичне застосування яких неочевидне.

У статуті премії йдеться, що нагорода дається за «досягнення, які змусять вас спочатку посміхнутися, а потім замислитися». І вручають цю жартівливу відзнаку справжні нобелівські лауреати. А ще переможцям в усіх номінаціях дарують купюри Республіки Зімбабве, що вийшли з обігу, номіналом 10 трлн доларів.

Так ось. 2000-го в номінації «психологія» Шнобелівську премію отримали професор Девід Даннінг та його аспірант Джастін Крюгер із Корнеллського університету (Ітака) — за експериментальне підтвердження гіпотези, що звучить у формулюванні Чарльза Дарвіна як «Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання».

Статтю зі звітом про дослідження під назвою «Некваліфікований і не знає про це: як труднощі з визначенням власної некомпетентності призводять до підвищеної самооцінки» опублікував у грудні 1999 The Journal of Personality and Social Psychology (США). Винайдена закономірність здобула широку популярність як Ефект Даннінга — Крюгера.

 

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Я знаю, що знаю набагато більше, ніж знаю насправді» (Частина I)
Взаємозв’язок між середньою самооцінкою успішності та середньою фактичною успішністю на іспиті в коледжі. Червона область показує схильність людей із низькими показниками переоцінювати свої здібності. Проте самооцінка низькоефективних співробітників нижча, ніж у високоефективних / wikipedia.org

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ЗРОЗУМІЙ СЕБЕ ХОЧА Б РАЗ

 

Люди високої думки про себе. Вони вважають себе чеснішими, талановитішими і працьовитішими, ніж інші; вони бачать райдужне майбутнє і очікують постійного поліпшення; і вони зверхньо дивляться на людей інших племен і народів.

 

Корисливі судження, в яких самість вважається вище за інших, поширені, але вони також змінюються від моменту до моменту в окремих людей. Якщо вони неточні, вони можуть виявитися шкідливими, позбавивши людину можливості розумно діяти

 

Даннінг Д., Хит С., Сулс Дж. М.

 

Когнітивне спотворення — термін, який використовується для опису помилки міркувань або недоліків у судженнях. Ваш мозок може проґавити такі серйозні речі, як логіка, стратегія та ймовірність. Когнітивна упередженість створить прогалини у знаннях, які вплинуть на прийняття вами рішень. Більшість не усвідомлює, що буквально в кожному закладено певні упередження. Такі люди не розуміють, що неосвічені через власне невігластво.

Що ж змушує деяких людей вважати себе більш кваліфікованими чи знаючими, ніж вони є насправді? На старті дослідження Даннінг та Крюгер визначили два основні моменти, які відповідають за виникнення цієї упередженості:

  • некомпетентність у цій галузі чи темі — це відсутність навичок або знань, необхідних для того, аби досягти найкращого результату;
  • відсутність метапізнання, тобто відсутність здатності керувати своїми пізнавальними процесами.

Таким чином, люди з обмеженими знаннями в якійсь галузі не лише приходять до помилкових висновків, роблячи по ходу серйозні помилки, але найголовніше те, що їхня некомпетентність не дає їм шансу це усвідомити.

 

ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Я знаю, що знаю набагато більше, ніж знаю насправді» (Частина I)
Девід Даннінг та Джастін Крюгер / louisville.edu

 

ХХХ

 

У наступному матеріалі, присвяченому ефекту Даннінга — Крюгера, ми розповімо про низку цікавих психологічних експериментів. Їхні результати напевно змусять вас замислитися…

 

Читати частину II

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: