КАПІТАЛІЗМ ЯК РЕЛІГІЯ: ринок прощення
Михайло Рева. Із серії «Повернення до Едему» / revastudio.org
Звісно, ви можете поставити запитання: «як це працює?» і «чому техніка радикального прощення дозволяє вирішувати та запобігати конфліктам в організаціях, позитивно впливаючи на корпоративну культуру та бізнес-результат?» Адже прощення — це поняття зі світу етики та релігії.
Що воно робить у світі бізнесу, населеному, згідно з культурними стереотипами, «акулами капіталізму», які нескінченно підгодовують компроматом монстрів «чорного піару», безжально знищують конкурентів та підставляють партнерів у процесі злиття та поглинання?
ЧИ СУМІСНІ ЕТИКА І БІЗНЕС?
Ясна річ, ніякої особливої бізнес-етики, яка входила б у суперечність із загальнолюдськими моральними принципами, не існує. Хоча так люди думали не завжди.
Наприклад, один із «батьків» католицької церкви Аврелій Августин наполягав на тому, що підприємець «може вважати себе безгрішним, але не може схвалюватися Богом». У повній згоді з ним Хома Аквінський стверджував, що будь-яке заняття, метою якого є отримання прибутку, є аморальним.
З легкої руки соціолога та філософа Макса Вебера вважається, що підприємництво та праця задля збагачення були реабілітовані у протестантській етиці. Сучасні дослідження показують, що самі по собі етичні норми не роблять людину автоматично успішною, більш працьовитою або менш жадібною.
Вся справа в ефективності управління. А ось досягти в ньому значних результатів, як показує практика, якраз і неможливо, якщо нехтуєш дотриманням моральних законів та заповідей. Західні дослідження довели, що конкурентні бізнес-позиції знаходяться у прямій залежності від морального вдосконалення людини та організації.
Тому в американському консалтингу існує навіть спеціальна професійна ніша — консультації з етики.
ВИСОКА МОРАЛЬ Є ЕКОНОМІЧНО ВИГІДНОЮ
У бізнес-школах США етики навчають, розробляються моделі морального вдосконалення індивіда та організації, ведуть дискусії з питань навчання моральності. Один з найбільш авторитетних бізнес-філософів Пітер Констендаум, говорячи про чотири складові довгострокового успіху фірми, поряд із прибутком, товаром та престижем називає мораль.
Дослідження показують, що дотримуватись біблійних заповідей, зокрема у широкому розумінні «прощати боржників наших», економічно вигідно. Професори бізнес-школи Гарвардського університету Дж. Коттер та Дж. Хескетт проаналізували результати діяльності компаній з різними традиціями у бізнес-етиці.
Вони накопичували дані цілих 11 років. В результаті виявилося, що за цей час «високоморальні» фірми підвищили свій дохід на 682%, а «звичайні» — на 166%. «Високоморальні» фірми збільшили чисельність своїх співробітників на 282%, а їх не такі етичні конкуренти — на 36%, вартість їхніх акцій на біржі зросла на 901% (відповідно в «неетичних» конкурентів — на 74%).
Це змушує замислитися над тим, наскільки «культура прощення» як частина корпоративної культури впливає на бізнес-ефективність.
РАДІКАЛЬНЕ ПРОЩЕННЯ І БІОХІМІЯ
Всупереч стереотипам, духовний вимір, який присутній у будь-якій сфері людської діяльності, є такою ж невід’ємною частиною бізнесу, як і інші його складові.
Принаймні, американець Колін Тіппінг, автор бестселера «Радикальне прощення у бізнесі», на прикладі реальних кейсів переконливо доводить, що це саме так. У своєму дослідженні він спирається на гіпотезу формотворчої причинності кембриджського доктора біохімічних наук Руперта Шелдрейка.
Шелдрейк спочатку був науковим співробітником Королівського товариства, але потім перебрався до Індії, де обійняв посаду головного фізіолога рослин у Міжнародному науково-дослідному інституті сільськогосподарських культур. Індійська культура специфічним чином вплинула на його розуміння біохімічних процесів.
В результаті він висунув гіпотезу про існування морфогенетичного поля. Сенс її в тому, що енергетичні поля мають здатність до самоорганізації. У тимчасовому континуумі кожна подія оточена енергетичним полем. Виникає воно і навколо травмувальної події, що мала місце в житті людини.
ТРАВМУВАЛЬНА ПОДІЯ ТА ЗАЦИКЛЕНІСТЬ СВІДОМОСТІ
Морфогенетичне поле рухається крізь час — з минулого у майбутнє, відтворюючи події, схожі з першим досвідом, що травмує. Жертва постійно носить його всередині, знову і знову повертається до нього, наново переживає його. Подібного роду зацикленість свідомості на травмувальній події підживлює потребу помсти.
А оскільки наш мозок, як відомо, практично не відрізняє уявну загрозу від реальної, повторюваність циклу підживлює бажання помститися. Але якщо таке енергополе «схлопнеться», то первинна травма виявиться зціленою, проблемна подія перестане відтворюватися.
Безперечно, гіпотеза Руперта Шелдрейка навіть якщо вона є дуже переконливою та правдоподібною, — лише гіпотеза. Тому більшість учених очікують певних наукових доказів, які могли б її підтвердити. Однак Колін Тіппінг впевнений, що це пояснює дуже багато в корпоративних реаліях. Зокрема, чому деякі фірми зазнають невдачі «без видимої причини».
Справа в тому, що разом із професіоналізмом, працьовитістю та особливостями особистості співробітник приносить із собою в організацію ще й свою енергію. Залежно від її якості, ця енергія може рухати організацію вперед або завдавати їй шкоди.
ЕНЕРГЕТИЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПАНІЇ
За великим рахунком, організація як єдине ціле — це сукупність енергій її членів. Якщо навчитися керувати цією енергією, то можна знижувати плинність кадрів, запобігати конфліктам і знімати напруженість у колективі, підвищувати продуктивність праці та зрештою отримувати більше прибутку.
Тіппінг показує, як це працює, на прикладі аналізу американського бізнес-кейсу. Але ми звернемося до ближчого для нас досвіду одного з українських стартапів. Коли Марина Іванова з Дніпра організувала свій «Sorry-сервіс», вона не уявляла, наскільки затребуваним виявиться бізнес, побудований на такій цінній якості, як уміння пробачати.
Ідея сервісу виникла у неї, коли вона працювала в одному із психологічних центрів. Один із клієнтів звернувся до неї з незвичайним проханням: скласти психологічно правильного листа, в якому керівник компанії вибачався перед бізнес-партнерами і пропонував їм повне примирення.
Далі виявилося, що ця людина далеко не єдиний член бізнес-спільноти, який усвідомлює, що прощення та миротворчість (енергетична оптимізація компанії) набагато кращі за війну на знищення.
У тому, що послуга буде потрібна, Марину переконало опитування клієнтів центру. Приблизно 80% відчували неусвідомлену потребу пробачити чи бути прощеними батьками, співробітниками, начальниками, коханими, друзями.
З того часу «Sorry-сервіс» став допомагати просити вибачення підприємцям із різних міст України: особисто, письмово чи через посередників — залежно від ситуації. Основною причиною звернення до центру було бажання звільнитися від стресу, джерелом якого був якийсь конфлікт.
«РИНОК ПРОЩЕННЯ» ПРОТИ «ПРОВИНИ Й ОБОВ’ЯЗКУ»
Очевидно, що глобальний «ринок прощення» навряд чи нині сформувався. Однак так само очевидно, що потреба керівників компаній та їх співробітників набути такої навички, як уміння пробачати, велика. Щоправда, зробити це самостійно, не звертаючись по допомогу, складно.
Статистика свідчить, що лише 15% громадян можуть самостійно вибачитися. 85%, що залишилися, абсолютно позбавлені такої здібності. Тому можна припустити, що економічна криза, масові звільнення та корпоративні конфлікти лише посилять потребу компаній у тому, щоби культура прощення стала частиною культури компанії.
Про це свідчить, до речі, і глобальна дискусія про кінець капіталізму, до якої включилися філософи, економісти, політики, бізнес-гуру… Справа в тому, що, слідуючи за Вальтером Беньяміном, який полемізував з Максом Вебером, капіталізм можна розглядати як релігію.
За Беньяміном, ця релігія, «паразитуючи» на християнстві, робить акцент на провині та обов’язку. Це створює колосальне навантаження на людину, вганяє її в перманентний стрес. А провина і обов’язок якимось чином потребують зцілення та прощення, подібного до того, що приніс людству Ісус Христос.
БІЗНЕС І ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ
Якщо інтелектуальна еліта людства всерйоз розмірковує про кінець капіталізму як економічної системи, вона розмірковує і про кінець «капіталізму як релігії». І це означає всепланетарну, глибинну трансформацію релігійної свідомості, у межах якої реабілітується і культура прощення.
Прикмети такої трансформації ми можемо спостерігати всюди. У тому числі у сфері бізнесу. Зверніть увагу, як ця «етична революція» віддзеркалюється у «бізнес-заповідях», сформульованих засновником Amazon Джефом Безосом.
Одна з них — «Ставтеся до співробітників як до власників» — є парафразом євангельського «І як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними» (Луки 6:31). Цілком у дусі християнського егалітаризму Безос стверджує, що Amazon такий, який він є, тому що сповідує подібну заповідь.
Ми знаємо, що на наш успіх значною мірою вплинула наша здатність залучати та утримувати вмотивованих співробітників, кожен з яких повинен мислити як власник і, отже, справді бути ним
Джеф Безос
Іншими словами, в Amazon немає «ні Юдея, ні язичника», «ні Грека, ні варвара», «ні пана, ні раба» (Колосян послання ап. Павла, Глава 3, вірш 11). Того ж принципу у своїй кадровій політиці дотримується і L’Oréal, корпоративний кодекс якої витримав не одне видання та перекладений 45 мовами світу.
Коли компанія приймає на роботу співробітника, це робиться ніби «наосліп» — на підставі анкетних даних, з яких неможливо скласти уявлення про вік, расу, стать, етнічну приналежність претендента.
ПРОЩЕННЯ ЯК ФАКТОР БІЗНЕС-ЕКСПАНСІЇ
Ми бачимо, що нові, а точніше добре забуті «старі» етичні стандарти впливають на компанії під час розробки продукції, досліджень, маркетингу, логістики, використанні ресурсів, управлінні людським капіталом тощо. Що означає подібний світоглядний зсув культури прощення?
Він означає, що за щиру віру та внесок у «гідну справу» бізнес-організація, як квазі-релігійний феномен, готова пробачити своєму адепту не лише його походження, статус, талант, а й його недосконалість та помилки. Власне, цей приклад сучасним бізнес-гуру подав сам Христос.
У найкоротший, за історичними мірками, термін його вчення перетворилося на світову релігію і зробило європейську цивілізацію домінуючою. Прощення — можливо, найголовніший і найзатребуваніший товар, який є необхідним для всіх без винятку представників роду людського.
Дослідження показують, що бізнес-експансія має враховувати досвід «прощення», якщо хоче успішно тривати у довгостроковій перспективі.
ХХХ
Наступного разу ми з вами поговоримо про такий феномен, як корпоративна помста.
Статті на тему:
- ПРОЩЕННЯ СИЛЬНИХ: Історія про те, як убивця та його жертва роблять наш світ кращим
- ВМІННЯ ПРОЩАТИ: неочевидна компетенція ефективного лідера
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media www.huxley.media