Кого шукає Google, чи чому у тренді інтелектуальна скромність?
Ліна Чантурія. Тіло? із серії «Метаморфоза», 2020 / Facebook, «Сіль-соль»
Бути розумним чудово та престижно, це приносить життєвий успіх і є корисним для кар’єри… Ще недавно з цим було складно посперечатися. Проте високий інтелект, який раніше здавався незаперечною перевагою, сьогодні вже не вважається безперечною гідністю. Багато чого в нашому житті може бути «від розуму»: і розчарування, і помилки, і навіть високий зріст і зайва вага.
Та й для кар’єри бути аж надто розумним не завжди корисно.
ЧОЛОВІКИ: ЩО ВИЩЕ, ТО РОЗУМНІШЕ
Група генетиків з Единбурзького університету, Абердинського університету та Університетського коледжу Лондона проаналізували геноми 6800 осіб. Їм вдалося встановити зв’язок між зростом та рівнем IQ у дорослих чоловіків. Виявилося: що вище зріст, то більш видатні інтелектуальні здібності має людина.
Звісно, можуть бути винятки, тому що зв’язок між зростом та інтелектом лише на 70% обумовлений генетичними факторами. Але в середньому це справді так. Причому раніше, ніж у дорослих, цю закономірність вдалося виявити у дітей вченим із Прінстонського університету.
Вивчаючи трирічних дітей, вони встановили: що вища дитина, то краще вона справляється з інтелектуальними завданнями. З науковими фактами не посперечаєшся, але це зовсім не вирок для людей з невеликим зростом.
Оскільки, по-перше, можливості можна розвинути. По-друге, маленька людина має один незаперечний плюс — в неї є всі шанси пережити розумних і високих. Справа в тому, що організму великої людини не так просто забезпечувати кров’ю серце, а отже, серцево-судинна система зношується швидше. На жаль, середньостатистичні «велетні» живуть на кілька років менше, ніж середньостатистичні «коротуни».
Крім того, як стверджував спостережливий Ернест Хемінгуей, «розумні люди рідко бувають щасливі». Правоту письменника підтвердив Олександр Пенні з Університету МакЕвана в Канаді. Що вищий був IQ опитаних ним студентів, то більшим був рівень тривожності.
З одного боку, фіксація на проблемах сприяє пошуку їхніх рішень. З іншого — постійно переживаючи з найрізноманітніших приводів, щасливим бути не так просто.
ЖІНКИ: «РОЗУМНІ» СТЕГНА ТА «ДУРНИЙ» ЖИВІТ
Давши спокій зросту чоловіків, який вже застовпили як предмет вивчення їх колеги, американські вчені з Піттсбурга вирішили з’ясувати, як корелює вага жінок і рівень IQ. І їм вдалося виявити такий зв’язок! Дослідники ретельно протестували 16 000 представниць прекрасної статі на кмітливість та математичні здібності. При цьому до експерименту залучили жінок із різною статурою. Потім результати тестів порівняли з їхньою вагою.
У жінок з пишними формами показники IQ виявилися найвищими. І що більшою була комплекція, то вищий був рівень кмітливості та гостроти розуму. Пояснюється це тим, що в організмі «бодіпозитивних» жінок вміст органічних жирних кислот вищий за середній, і така біохімія позитивно впливає на розвиток інтелектуальних здібностей.
Але є аспект: на IQ благотворно позначаються повні стегна, що накопичують Омега-3. А ось об’ємна талія та жир на животі, що складається в основному з жирних кислот Омега-6, доданню розуму не сприяють.
Надмірна вага далеко не завжди ознака деградації когнітивних здібностей, але ожиріння — однозначно. Французькі дослідники кажуть, що воно супроводжується не лише різними хворобами, а й зниженням когнітивних можливостей на 35,7%. Отже, повнота від повноти відрізняється, як і худорлявість від худорлявості. Тому жінки з блискучим інтелектом вище за середній зустрічаються і серед худорлявих, струнких жінок. Але статистично, в середньому, повні жінки все ж таки володіють вищим рівнем IQ.
У будь-якому випадку, дуже шкода, що вчені не мають даних про рівень IQ у спільного потомства чоловіків високого зросту і жінок з повними стегнами. Звичайно, подібні дослідження мали б щось від євгенічних експериментів… Проте, уявіть, раптом у таких дітей виявляться здібності, які перевищують найсміливіші фантазії про можливості штучного інтелекту?
РОЗУМ Є, А ЩАСТЯ НЕМАЄ
У сучасному світі ми спостерігаємо справжній культ інтелекту. Існують цілі консалтингові індустрії та препарати, що допомагають «прокачати» мозок. Але оскільки стимулювати розумову діяльність безмежно неможливо, людство робить ставку ще й на штучний інтелект. І тут саме час запитати себе: а чи не є ці шалені гонки за «геніальністю» насправді найбільшою людською дурістю?
Ще американський психолог Льюїс Терман, який у 20-х роках минулого століття за допомогою IQ-тестів відбирав обдарованих дітей і потім десятиліттями спостерігав за ними, дійшов висновку, що інтелект та досягнення не пов’язані безпосередньо. Багато його підопічних, прозваних «термітами», справді досягали видатних успіхів. Але статистично група не демонструвала в цілому нічого визначного — юні таланти рідко виявлялися успішними у дорослому житті.
В особистому житті «розумні» були не щасливішими за «дурних», рівень розлучень, алкоголізму та самогубств серед них загалом відповідав середньому по країні. Цікаво, що це розуміли й самі «терміти». Опитування тих, хто переступив 80-річний рубіж, показало, що більшість незадоволена своїм життям, оскільки воно не виправдало завищених очікувань.
У МОДІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СКРОМНІСТЬ
Можливо, винні у всьому «сліпі зони інтелекту», які виявив Кіт Станович із університету Торонто. Вчений дійшов висновків, що високий інтелект автоматично не означає вміння ухвалювати мудрі рішення, а в деяких випадках він навіть заважає робити це.
Інтелектуали найчастіше виявляються у полоні своїх упереджень, не помічають свої і перебільшують чужі недоліки. Попри стереотипи, є багато підтверджень тому, що вони покладаються більше на почуття, а не на раціональні рішення.
Люди з IQ вище 140 вдвічі частіше перевищують свою кредитку. Більшість членів клубу Mensa, що об’єднує людей із високим IQ, вірять у паранормальні явища. «Розумники» частіше за інших проповідують нелогічні речі, такі, як відмова від вакцинації, помиляються, роблячи ставки в казино і ухвалюючи рішення про купівлю-продаж акцій на фондових біржах.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що незадоволеність життям, низька якість особистих стосунків, ірраціональні рішення, висока тривожність та постійні сумніви — всі ці неприємні речі йдуть у навантаження до високого інтелекту. І якщо на початку XX століття, починаючи з Першої світової війни, упор робився на виявлення видатного інтелекту, то в 20-х роках XXI століття все інакше.
Наразі роботодавців більше цікавить «інтелектуальна скромність». Принаймні компанія Google, наприклад, уже оголосила, що відбиратиме своїх кандидатів на підставі саме такого критерію. Хочете бути успішним у сучасному світі? Тоді частіше повторюйте за Сократом: «Я знаю лише те, що нічого не знаю!»