Борис Бурда
Журналіст, письменник, бард. Володар «Діамантової сови» інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»
Liberal ArtsNomina
7 хв. на читання

КОРІННЯ ТА КРИЛА з Борисом Бурдою: Сергій Корольов, вчений із Житомира, «головний по ракетах», який запустив у космос перший штучний супутник Землі

КОРІННЯ ТА КРИЛА з Борисом Бурдою: Сергій Корольов, вчений із Житомира, «головний по ракетах», який запустив у космос перший штучний супутник Землі
Поділитись матеріалом

 

Він народився у Житомирі, і зараз у цьому місті є його будинок-музей. Є його будинок-музей і в Москві, де він працював останні роки життя. Але в Житомирі його ім’я має ще й Музей космонавтики — на відміну від такого ж музею у Москві. Щоправда, поблизу Москви є місто з двохсоттисячним населенням, 1996 року перейменоване на його честь.

В Одесі я не раз проходив повз меморіальну дошку з його іменем — він тут навчався. У Києві він навчався у політеху, і зараз на Музейній площі КПІ стоїть ще один пам’ятник йому — втім, у світі безліч таких пам’ятників, навіть у Мадриді є!

Але переважна більшість радянських людей дізналася про його існування лише з некрологу.

Коли я хлопчиськом-дев’ятикласником почув цей некролог по радіо, я спочатку навіть не зрозумів, за ким сумують, — у тексті не було ані слова про те, хто такий Сергій Павлович Корольов. Повідомляти про це категорично заборонялося, і в момент передачі некрологу заборону ще не встигли скасувати.

Його ім’я ретельно приховували від ворожого Заходу, на якому й так чудово його знали. Конструктор гелікоптерів Камов згадував, як на початку 60-х він прилетів до Парижа на авіасалон Ле Бурже. Там його зустрів старий знайомий, французький інженер Лявіль, і одразу засипав запитаннями: «Як у вас там? Кажуть, Лавочкін помер? Бідний Симон… А як справи у Сержа Корольова? Як це «не знаєш, хто такий»? Він же у вас зараз головний по ракетах…» А що Камов міг йому відповісти?

Сергій Корольов зацікавився літальними апаратами ще у 16 ​​років, а у 17 вже став автором проєкту планера К-5, офіційно рекомендованого до будівництва. Сам випробував планери у Коктебелі, отримав диплом пілота-парителя. Спроєктував легкий літак СК-4, на якому мав намір встановлювати рекорд дальності.

Але по-справжньому він знайшов себе в створеній з ініціативи одного з «батьків космонавтики» Фрідріха Цандера ГВРР — Групі вивчення ракетного руху (її учасники, які спочатку працювали суто на ентузіазмі, називали цю організацію Групою Інженерів, Які Працюють Задарма).

Вже 17 серпня 1933 року перша ракета ГВРД успішно злетіла, і групу одразу взяло під крило військове відомство, згарячу присвоївши Корольову генеральське звання дивізійного інженера — і це у 26 років! Робота проходила успішно, нові проєкти вже дійшли до випробувань.

І тут 27 червня 1938 року все скінчилося — за датою легко здогадатися, як

Корольова заарештували разом із творцями «Катюші» Клейменовим та Лангемаком, автором ракетних двигунів, на яких злетів Гагарін, Глушко — «за ослаблення оборонної могутності країни».

Схоже, що автором доносів на них була людина, яка присвоїла собі славу Клейменова і Лангемака — прямих доказів немає, але непрямих, на жаль, забагато…

 

КОРІННЯ ТА КРИЛА з Борисом Бурдою: Сергій Корольов, вчений із Житомира, «головний по ракетах», який запустив у космос перший штучний супутник Землі
Сергій Корольов та Юрій Гагарін

 

Корольова не просто били та катували — його вбили. Щоправда, він помер через багато років, але далі стане зрозумілим, чому я вжив саме це слово. Вирок був відносно м’яким для людини, включеної до списків за першою, розстрільною категорією, — лише 10 років таборів.

Починав він своє зеківське життя «на спільних роботах», із кайлом у золотих шахтах Магадана. Мати займалася переглядом його справи, але трохи при цьому не занапастила — його наказали відправити до Москви на перегляд справи, але він захворів і не встиг на останній у цю навігацію пароплав «Індигірка». Пароплав затонув у шторм, не врятувалася жодна людина. А термін після перегляду зменшили до восьми років, благодійники… Натомість махати кайлом йому більше не довелося — вирішили використати його за фахом.

Ув’язнений Корольов був направлений у «шарагу» — НДІ за колючим дротом — створювати нові літаки разом із ув’язненим Туполєвим, ув’язненим Петляковим та іншими подібними до них «злочинцями», конструкторами не меншого рангу.

Товариші по нещастю згадують його як останнього скептика, циніка та песиміста, з улюбленою фразою «Хлопнуть без некрологу». Пізніше, зустрічаючись із товаришами по службі на своїй номенклатурній дачі, яку охороняли такі ж вертухаї, як і «шарагу», він зізнавався, що часом йому здавалося, як його раболіпний охоронець вривається до нього вночі зі словами: «А ну, падло, збирайся з речами».

Однак погано працювати Корольов не вмів ніде, і 1944 року його було звільнено — зі зняттям судимості, але без реабілітації, просто за успіхи у створенні військової техніки. Реабілітують його лише у квітні 1957 року, приблизно за півроку до запуску першого супутника. За відсутністю складу злочину. Не було його — і все тут! А Колима і «шарага» — були…

Після війни він працює над ракетами, створює Р-5М — першу радянську ракету з ядерним боєзарядом, потім міжконтинентальну Р-7. Але в 1955 році уряд схвалив його спільну з Келдишем і Тихонравовим пропозицію про створення штучного супутника, і він упорався з цим завданням за два роки. Всі ескізи першого супутника він забракував — «Не годиться, тому що не круглий». Опору повітря в космосі немає — яка різниця? А ось і є — спробуйте тепер уявити перший супутник не круглим. Не вийде!

Співробітники називали його «Ес Пе», за ініціалами — майже як «Північний полюс». Напевно, через суворість — його розноси стали легендою, всілякі «оголошую догану», «звільняю», «по шпалах — до Москви» з нього так і сипалися. Але є й інший бік цього.

Його різкість так само часто була спрямована на начальство, як і на підлеглих. Він чудово вмів закруглити скандал і перепросити, коли справді був винен, дружелюбно сказати: «Гарно я тебе? Отож. Ну гаразд, працюй…», а у начальника на блакитному оці поцікавитись: «Це нічого, що я вас покритикував?»

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Натомість, коли треба було вирішувати, він брав це на себе. Коли починали будувати апарат, що спускався на Місяць, були побоювання — чи не втопиться він у місячному пилу? Легенда свідчить, що Корольов, вислухавши це, сказав: «Так ось чого вам не вистачає…» і написав на аркуші паперу: «Місяць — твердий». Підпис, дата. Насправді його записка була трохи докладнішою, але суть саме в цьому — він ухвалив рішення, причому правильне.

Ці рішення він умів і доводити. Коли через зайву вагу вирішували, чи зняти з лунника установку, яка мала помітити ознаки життя на Місяці, якщо є такі, Корольов просто наказав вивезти цю установку до степу, ввімкнути й залишити на кілька тижнів. Щойно вона показала, що на Землі життя немає, вже ніхто не заперечував її зняття.

Коли на початку 1966 року він зібрався лягти в лікарню на пару тижнів — втихомирити геморой, що турбував його, — ніхто не очікував лиха. Але під час операції знайшли злоякісну пухлину, яку вирішили негайно вирізати. Проте дати йому загальний наркоз виявилося несподівано важко — заважали зламані колись щелепи.

Трубку в трахею ввели неправильно, і Корольов помер на столі. Колись він писав: «слідчі Шестаков і Биков піддали мене фізичним репресіям та знущанням». Ярослав Голованов, який розповів це, пише, що й він не може довести, що вони зламали Корольову щелепу, що навіть просто штовхнули — і то не можна, він може лише спробувати побачити… Гаразд, скажу більш обтічно — хто зламав Корольову щелепу, той його і вбив. Заперечуватимете?

А пам’ятатимуть Корольова завжди, і не тільки Земля зберігає цю пам’ять — на його честь названо і астероїд, і кратер на зворотному боці Місяця, і кратер на Марсі. Долетять до Венери, Меркурія та інших планет — теж назвуть там щось на його честь. Я в цьому просто певен.

У принципі, якщо хтось у це не вірить (якщо такі знайдуться), можу свою впевненість і підкріпити. Лідер всепланетного прагнення до Марса, який збирається дістатися туди до 2025 року, поставивши завдання знизити витрати на космічні польоти в 10 разів і успішно просуваючись до цієї мети, зараз у нас хто? Правильно, Ілон Маск — це цілком серйозно і сумніву практично не підлягає. Так от, нещодавно він вийшов на контакт із онуком Корольова — захотів поспілкуватися — і не забув назвати Корольова одним із найкращих. Написавши про це у Твіттері, він транскрибував його прізвище з українського варіанта — Корольов. Чому б ні? Він з’явився на світ у Житомирі, і пам’ять про нього там дбайливо зберігають.

Навпроти будинку, де він народився і ріс, — Музей космонавтики, що носить його ім’я. Прекрасний, з вражаючими експонатами, зовсім не гірший за американський Національний музей авіації та космонавтики, розташований у Вашингтоні між Конгресом і Білим домом. А поруч — дбайливо збережена де можна і відтворена квартира, де він народився і провів дитячі роки. Знайдіть можливість там побувати — бо всю повноту вражень від цього чудового місця я не передам. Це треба відчути самому.

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: