МАШИНКА ЗІ СФІНКСОМ: як театрал-самоучка Ісаак Зінгер заснував першу у світі транснаціональну корпорацію
Ісаак Зінгер. Едвард Гаррісон Мей. Національна портретна галерея США. Вашингтон, 1869 / starlifegeek.com
Подейкують, його шлях розпочався з фальшивомонетництва. Батьки Ісаака Зінгера полюбляли розповідати, як маленький син хвацько домалював нулик до цифри на доларовій купюрі. Здається, і його капітал у майбутньому множився з такою ж легкістю й завидною постійністю.
Бабій, театрал-самоучка, нехлюй, людина з чуттям на гроші, нувориш та гульвіса — чого тільки не говорили про Зінгера. Але він подарував нам найвідомішу швейну машинку зі сфінксом і завитками, яка розлетілася по всьому світу.
Він був не тільки винахідником, а й людиною заповзятливою, яка зуміла, трохи вдосконаливши креслення, з’єднати у своєму дітищі найвдаліші технічні знахідки попередників.
Зінгер був успішним бізнесменом і, можливо, багато про що цікаве розповів би у своїх мемуарах, якби їх було написано. Це саме він організував у Нью-Йорку один із найперших американських стартапів XIX століття, вигадав такі поняття, як франшиза, розстрочка, опція «товар поштою», заснував першу у світі транснаціональну корпорацію, об’єднавши та примиривши конкурентів.
ІЗ ТЕАТРАЛЬНИХ ПІДМОСТКІВ
Ісаак Зінгер пішов із дому у 12 років і почав підробляти помічником механіка. Крутити болти й гайки, подавати ключі йому геть не подобалося. Промаявшись у майстерні чотири роки, він приєднався до пересувної театральної трупи, де йому діставалися всі головні ролі.
Трохи змужнівши, він одружився з актрисою — колегою по театру. Люди творчої професії заробляли мало, а діти почали з’являтися один за одним. Фінансове становище Ісаака Зінгера ставало дедалі складнішим. Він розлучився, одружився знову, задумався про власний театральний проєкт, а грошей усе не вистачало.
Праця різноробочим на будівництві водного каналу в Огайо наштовхнула заповзятливого театрала запатентувати бурильну машину. Ісаак зміг виручити аж $2000 — нечувані статки для 1839 року! Гроші вирішив вкласти у просування себе як актора.
Коли йому було під 40, він уже мав десятьох дітей. Був і актором, і режисером, і діловодом власного театру. Переживши зраду та крадіжку грошей з театру, Ісаак Зінгер зовсім випадково сфокусував свою увагу на важкій роботі швачок.
Його вразили витончені дівчата, які були змушені справлятися з неслухняними механізмами й важкими запчастинами потужних швейних машин. Ісаак вирішив полегшити їм життя, запропонувавши свій варіант машинки. Незабаром з’явилася «І.М. Зінгер і Ко».
БІЗНЕС-ЖИЛКА Й НОВІ ІДЕЇ
Поява машинки Singer здійснила технологічний прорив у швейних майстернях. Річ у тім, що кілька попередніх машинок були настільки складними й недосконалими, що швачки вважали за краще, як раніше, управлятися руками. Наприклад, такою була швейна машина Еліаса Хоу. Вона робила триста стібків за хвилину й кілька разів на тиждень вимагала налагодження.
Ісаак Зінгер купив таку машинку за $40, удосконалив її за тиждень і продав уже за сотню доларів. Човник машинки механіка-театрала, що хитався, робив рівні рядки та працював набагато швидше.
Коли 1954 року Зінгер запатентував свій новий пристрій для швейної машинки, то дізнався про своїх конкурентів — Вільсона й Гіббса. Потоваришувавши з тими, хто мав патенти на будь-які винаходи, що стосуються швейних машин, заповзятливий Зінгер зібрав їх у товаристві The Singer Manufacturing Company та захистив свої винаходи законом. Тоді ж було відкрито перший завод із виробництва швейних машинок.
Які ж інновації робили машинки Singer найкращими на ринку? Зінгер придумав нижню педаль приводу, яка давала змогу швачкам працювати двома руками, не крутячи безперервно швейне колесо або ручку, горизонтально розташований рухомий човник, стіл для тканини задля зручності кравчині, ніжку-тримач голки. Дизайнери розробили прикраси з вензелями й витончену металеву підставку під машинку. Та як продати її в кожну оселю?
РЕКЛАМА ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ
І тоді Ісаак Зінгер придумав революційну систему оплати — розстрочку. Можна було щосили працювати й заробляти або обшивати сім’ю, а гроші віддавати поступово. А потім пішов далі й запропонував акцію небаченої щедрості: кожен, хто здавав у мануфактуру машинку іншого виробника, отримував знижку в $50 на нову машинку Зінгера.
Завдяки масовому виробництву легендарних Singer 1863 року ціни на них зі ста доларів знизилися до десяти. Для багатьох сімей навіть така ціна була непідйомною. Але Ісаак Зінгер передбачив і це, почавши давати машинки напрокат.
Тоді ж з’явилася перша франшиза — швейні машинки Singer продавали партнери по всьому світу й забезпечували сервісне обслуговування в Європі, Туреччині, Росії. У багатьох країнах з’явилися заводи з виробництва легендарних машинок.
Ісааку Зінгеру дуже кортіло, аби його Singer стояв у кожному будинку. У вітринах фірмових магазинів за машинками сиділи прекрасні дівчата-моделі, створюючи бажаний образ. У церквах, на ринках і в жіночих салонах по всьому світу роздавали листівки: на картинці приваблива білявка щось строчила на машинці Зінгера. Якій пані не захочеться бути на неї схожою?
До речі, на рекламу своїх виробів Ісаак Зінгер витратив нечуваний $1 млн. Коли його нарекли надбанням Америки, він з черговою молодою дружиною вже перебрався до Британії, в будинок зі 115 кімнатами та великою стайнею. Ісаак Зінгер залишив замість себе найманого директора, що теж було інноваційним бізнес-рішенням, яке випереджало час.
Підприємець прожив яскраве, насичене життя — був батьком 24 дітей, мав кілька дружин і безліч любовних зв’язків, займався театром і постановками, та й узагалі жив собі на втіху. Бізнес для нього теж був процесом, що приносив насолоду. Можливо, саме тому він став таким успішним.