«МІСТИЧНІ ДЗЕРКАЛА» СЕРГІЯ СВЯТЧЕНКА: The Beatles та вініловий колаж (Частина II)
Сергій Святченко. Фото: Ольга Григоренко
Продовжуємо нашу бесіду із Сергієм Святченком — дансько-українським художником, а також одним із найрадикальніших та найвпливовіших майстрів сучасного колажу у світі. Творчість Святченка — це своєрідна система «містичних дзеркал».
У попередньому матеріалі ми розповіли, як у такому «дзеркалі» відбивається гардероб модерніста. Друге «дзеркало» — історія українського бітломана, яку містика життя «переплавила» в унікальний британський арт-проєкт.
ІСТОРІЯ БІТЛОМАНА
У моєму рідному Харкові, де я народився, ще з початку 70-х тепер уже минулого століття існувало одне «хитре» місце. Там харківські меломани обмінювалися платівками. Називалося це місце «Балочка». Я часто бував там, оскільки був і досі є поціновувачем творчості The Beatles.
Дістати їхні платівки в Радянському Союзі було великою удачею і коштувало чималих грошей. Але мені пощастило… Для мого «покоління Бітлз», яке народилося в 50-х, звісно ж, The Beatles стали головним західним гуртом, який справив величезний культурний вплив, як музичний, так і візуальний, естетичний.
Ми слухали англомовну радіостанцію «Радіо Люксембург»… Пісня, яка постійно звучала в їхньому ефірі, називалася Can’t buy me love. На жаль, спочатку я не розумів, про що в ній співають, але перебувати у стані незнання мені дуже не хотілося. Тому я почав вивчати англійську. Потім вивчив данську. Тепер ось працюю, вдосконалюю свою українську.
«Бітлз» стали для мене практично всім — кодом, паролем, відпочинком, роботою, натхненням і стилем.
ЖИТТЯ ЧУДОВИХ… ПЛАТІВОК
Справа в тому, що в Радянському Союзі гарні видання теж були дефіцитним товаром. Але мені вдалося зібрати велику колекцію книг, що вийшли у серії «Класики та сучасники». І, продавши цю колекцію, я зміг купити три платівки The Beatles.
Це давало можливість у першій половині дня кожної неділі з 10:00 до 14:00 їздити з моїми друзями на «Балочку», аби бути в курсі всього нового, що відбувається у світі музики. Ми обмінювалися платівками зазвичай на один тиждень, щоб уже вдома переписати їх на магнітофон і наступної неділі повернути їх власникам.
Так створювалися плівкові музичні колекції, де на коробках від бобін ми переписували від руки тексти, назви пісень та всю інформацію, що була на платівці. Цікавився я не лише The Beatles, а рок-н-ролом взагалі, «золотий час» якого припав на 60–70-ті роки.
Після мого переїзду до Києва 1983 року я став завсідником у Ботанічному саду, де тоді збиралися київські «платівочники».
МРІЯ БІТЛОМАНА
Зараз маю велику колекцію оригінальних платівок The Beatles. Я збирав їх усе життя. І серед них є дуже цінні екземпляри, деякі навіть з автографами. Та основу колекції склали оригінали, придбані ще в далекий радянський час.
Існує теорія, що саме The Beatles зруйнували комуністичну систему Радянського Союзу, спричинивши у свідомості молодих людей мого покоління справжню революцію! І ось, уявіть, що такій людині, яка все життя колекціонує і слухає платівки The Beatles, надходить пропозиція з Лондона… Сенс її в наступному.
В одному з районів столиці є стара вінілова фабрика EMI. Це давно непрацююче, але легендарне підприємство, де випускали платівки великих гуртів, як-от The Beatles, Pink Floyd та багато інших.
Англійська інвестиційна фірма UI вирішила розпочати там оновлення старих фабричних приміщень, будівництво нових житлових будинків, освітніх центрів, ресторанів, магазинів, спортивних залів, кінотеатру та концертного майданчика для створення привабливої зони розваг та відпочинку у майбутньому.
Знаючи мою творчість, зокрема те, що я робив раніше, — великі мистецькі проєкти, які ілюстрували історичні події, наприклад, мистецький проєкт, пов’язаний із тисячолітньою історією Віборга в Данії, — мене запросили створити в техніці колажу історію фабрики EMI у Хейсі.
Мене попросили «прив’язати» цей новий торговельно-розважальний квартал до історії EMI, сконструювати своєрідну естетичну спадкоємність. Про таке замовлення бітломан із багаторічним стажем міг лише мріяти!
ЗОНА EMI ЯК АРТ-ОБ’ЄКТ
Безумовно, я із захопленням погодився працювати над цим проєктом! Окрім іншого, для мене, як для художника та архітектора, це було дуже цікавим досвідом — уявити промзону, яка складається зі старих фабричних будівель, як арт-об’єкт/інсталяцію.
Мені надали доступ до унікальних фотоархівів з історії фабрики EMI та історії гурту The Beatles. Безперечно, ми подбали і про те, щоб отримати юридичне право на їх використання.
Завдання було створити серію фотоколажів Sergei Sviatchenko X The Old Vinyl Factory, що використовуються як великі білборди, в центрі яких знаходився гігантський імідж з колажем The Beatles — 50 метрів завдовжки і 40 метрів заввишки, що покриває всю головну будівлю.
Мені потрібно було об’єднати мистецтво з історією, музикою та архітектурою… Але в цьому якраз і полягає чарівність колажу — зрозуміти, як поєднується непоєднуване, зарифмувати те, що, здавалося б, не римується!
Фото надані Сергієм Святченком
