Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
5 хв. на читання

МУСКУЛИ ТА МОЗОК: хочеш порозумнішати — більше рухайся!

Александр Бондарчук. Сумо, серия «Спорт», 2021
Поділитись матеріалом
Олександр Бондарчук. Сумо, серія «Спорт», 2021 / Facebook, «Сіль-Соль»

 

Фізичні навантаження впливають на розумові здібності людини та відіграють найважливішу роль у розвитку інтелекту. Ця неочевидна істина була відома ще в Стародавній Греції. У ХХ столітті вчені перевідкрили її заново: тренування здатні покращувати пам’ять і концентрацію уваги.

 

СТЕРЕОТИПИ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ

 

Однією зі стійких хибних думок масової культури є стереотип, що фізично розвинені люди розумом не блищать. На доказ зазвичай наводять розумові та мовні здібності деяких спортсменів. Цей же стереотип протиставляє «тупому качку» образ «ботаніка», який інтелектуально розвинений, але фізично немічний. Це кліше настільки активно експлуатується кінематографом, що стало для широких мас непорушним фактом.

Проте з наукового погляду це не що інше, як міф, який не тільки не підтверджується, а прямо спростовується наукою. Спростовують це й такі кінематографічні «здоровані», як Арнольд Шварценеггер і Сильвестр Сталлоне. Судячи з їхніх успіхів, не тільки з м’язами, а й із мізками в них усе гаразд.

 

ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ІДЕАЛ

 

Зв’язок між заняттями спортом і мозковою діяльністю, який для нас сьогодні далеко не такий безперечний, для стародавніх греків був очевидним. Атлети втілювали ідеал всебічного розвитку та досконалості особистості, тому найвидатніші з них шанувалися практично нарівні з богами. Олімпійські ігри Стародавньої Еллади разюче відрізнялися від сучасних, оскільки, крім видовищної та економічної, виконували надважливу релігійну, культурну, політичну та соціальну функції.

То, можливо, грецька культура саме тому й стала недосяжним зразком для наступних епох, що спорт «прокачав» розум і дух еллінів? Спорт найповніше виражав «агональний» (змагальний) характер цієї культури. Перед аудиторією ігор, крім атлетів, виступали Платон і Сократ, Діоген і Геракліт, Геродот і Фукідід, Софокл і Еврипід…

 

Александр Бондарчук. Прыжок Фосбери, серия «Спорт», 2021
Олександр Бондарчук. Стрибок Фосбері, серія «Спорт», 2021 / Facebook, «Сіль-Соль»

 

ПЛАТОН: ФІЛОСОФ І СПОРТСМЕН

 

Відомими є слова британського математика і філософа Альфреда Норта Вайтхеда про те, що «вся філософія — це нотатки на полях Платона». Однак менш відомо, що Платон нічим не нагадував образ стереотипного «кабінетного вченого». У повній відповідності з античним ідеалом всебічно розвиненої особистості, він навчався у найкращих викладачів музики, грамоти, історії, математики.

Крім цього, займався живописом, писав трагедії, епіграми та дифірамби на честь Діоніса. І коли він тільки все це встигав?! Плюс до всього Платон з дитинства займався гімнастичними вправами під керівництвом видатного борця Арістона з Аргоса. За однією з версій, прізвисько Платон було дано юнакові Арістоклу (так великого філософа звали «за паспортом») саме Арістоном. Так він відзначив широкі груди і міцну статуру свого учня. Платон не розчарував учителя, свою незвичайну фізичну силу він продемонстрував на загальногрецьких іграх і був удостоєний нагороди.

 

МІЛОН КРОТОНСЬКИЙ І АБСОЛЮТНЕ ЩАСТЯ

 

Але, мабуть, найлегендарнішим атлетом у стародавніх греків був інший борець — Мілон Кротонський. Уперше він переміг на олімпійських змаганнях у 14 років і відтоді зробив це ще безліч разів не тільки на Олімпійських, а й на Піфійських, Істмійських і Немійських іграх.

Мілон мав прямий стосунок до філософії, оскільки навчався в знаменитій школі Піфагора. Одного разу він випадково завалив колону в цій школі і тримав її склепіння руками, поки всі присутні не покинули будівлю. Серйозна фізична і загальноосвітня підготовка допомогли Мілону відіграти чільну роль у політичному та військовому житті Греції.

За словами Солона, лавровий вінок переможця змагань давав його власникові все доступне щастя, яке тільки людина може вимолити в богів, — мудрість, довголіття, повагу й любов. Виходить, Мілона Кротонського варто вважати абсолютно щасливою людиною. А таку людину хочеться наслідувати.

 

Александр Бондарчук. Ping Pong, серия «Спорт», 2021
Олександр Бондарчук. Ping Pong, серія «Спорт», 2021 / Facebook, «Сіль-Соль»

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ВІЙНА ПЛОТІ Й ДУХУ

 

Як бачимо, в античності не існувало протиставлення духовного і фізичного, яке в Середні віки надовго стало «загальним місцем» у християнській культурі Європи. Втім, уявлення про «нерозумність» усього фізичного, що підпорядковує собі розум і духовність людини, характерне радше для гностичної єресі.

Адже ще апостол Павло говорив, що «наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти влади, проти світоправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних». Як бачимо, заборони спорту та настанови на фізичну активність тут немає. Навіть коли імператор Феодосій I 394 року н. е. заборонив Олімпійські ігри, він керувався зовсім не християнською доктриною. Просто будь-яка автократія невипадково затверджує правило «більше трьох не збиратися» як соціальну норму.

В очах Феодосія всі ці несанкціоновані згори збіговиська, що супроводжувалися нерідко скандалами й конфліктами, виглядали підозріло. Ось і прикрили їх під приводом боротьби з пережитками язичництва.

 

ГІПОКАМП МОЖНА «НАКАЧАТИ»

 

Складно сказати, чи стали середньовічні європейці розумнішими, здоровішими і культурнішими, нехтуючи давньогрецькою установкою на спортивне тіло. У будь-якому разі епітет «темні віки», який вживають стосовно Середньовіччя, змушує засумніватися в цьому. Сучасні ж учені однозначно стверджують: фізичні вправи благотворно впливають на роботу мозку, сповільнюють його старіння і підвищують пізнавальні здібності.

Річ у тім, що навіть у порівняно молодому віці люди використовують лише 1% об’єму гіпокампу — ділянки мозку, що відповідає за навчання, пам’ять, мислення, швидкість обробки інформації. А що вже говорити про літніх людей?

Однак, коли нейрофізіологи встановили, що кількість клітин мозку в людини не є сталою впродовж життя, вони задалися питанням: звідки в гіпокампі беруться нові нейрони? І тут виявився дивовижний факт — регулярні фізичні вправи стимулюють процес нейрогенезу в гіпокампі.

 

Александр Бондарчук. Бокс, серия «Спорт», 2021
Олександр Бондарчук. Бокс, серія «Спорт», 2021 / Facebook, «Сіль-Соль»

 

РУХОВИЙ ІНТЕЛЕКТ

 

Термін «руховий інтелект» ще в середині XX століття ввів американський фізіотерапевт Гленн Доман. Він уперше встановив зв’язок рухової компетентності та розумового розвитку. Тож стародавні греки, свідомо чи несвідомо, але знайшли ідеальну формулу, яким чином рухати вперед філософію, технології та мистецтво.

Ясна річ, що спорт позитивно впливає на моторику, яка має величезне значення для розумового, психічного, емоційного розвитку. Однак фізичні вправи справляють позитивний вплив не лише на ділянки мозку, відповідальні винятково за рухові функції, а й на ділянки, що зумовлюють усі інтелектуальні процеси. Вони здатні змінювати мозок на краще, підвищуючи нейропластичність не тільки короткочасно, а й довгостроково.

Протягом життя людини клітини мозку гинуть постійно, і процес заміщення їх новими з віком сповільнюється. Виправити становище можна за допомогою фізичних навантажень і спорту. Ще 1975 року дослідження показали, що літні люди, які грають у теніс або бадмінтон, проходять когнітивні тести з кращими результатами, ніж їхні однолітки, байдужі до фізичної активності.

 

ПІСЛЯ 40

 

Щоб стати розумнішим і запобігти віковим змінам, необов’язково напружувати мозок вирішенням якихось складних завдань. Досить тричі на тиждень займатися швидкою ходьбою, тенісом, плаванням або їздою на велосипеді. Навіть не виходячи з дому, можна практикувати інтервальні високоінтенсивні тренування, що поєднують присідання, віджимання, стрибки тощо. Особливо актуальним фізично активний спосіб життя стає для людей після 40 років.

Науковці з Техаського університету в Остіні встановили чіткий зв’язок між регулярними кардіотренуваннями та когнітивними здібностями в людей середнього віку. Вони порівняли показники групи, яка виконувала аеробні та силові вправи 7 годин на тиждень, з групою, що приділяла тренуванням не більше 1 години на тиждень.

У першої групи краще працювала пам’ять, а мозок краще забезпечувався кров’ю та киснем. З чого експериментатори зробили висновок, що позитивний вплив на серцево-судинну систему, своєю чергою, впливає й на пізнавальні здібності.

 

Александр Бондарчук. Борьба, серия «Спорт», 2021
Олександр Бондарчук. Боротьба, серія «Спорт», 2021 / Facebook, «Сіль-Соль»

 

ПІСЛЯ 60

 

Ще більш значущою фізична активність стає для людей після 60. Американські вчені провели експеримент зі 100 тисячами людей у цій віковій категорії, які протягом тривалого часу носили акселерометри. Було виявлено, що ризик недоумства знижується у літніх людей, які загалом рухаються не менше 10 годин на день. Зрозуміло, що літня людина не завжди може сісти на велосипед або піти в спортзал. Іноді достатньо просто рухатися.

У середньому 3 967 кроків на день здатні знизити ймовірність смерті від будь-яких причин і на 25% знизити ризик деменції, а вже починаючи з 2 337 кроків істотно зменшується небезпека захворювань серця. Причому ризик смерті знижується на 15% при кожному наступному збільшенні на 1000 кроків.

Оптимальними ж для розумового та фізичного здоров’я вважаються 9800 кроків на день, які знижують ризик розвитку недоумства на 50%. При цьому найприйнятніший темп — 112 кроків за хвилину, зроблених протягом півгодини. У такому разі цей показник збільшується до 62%.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: