Кирило Бондар — партнер UNIT.City
HUXLEЎ: Яка з останніх наукових новин, на вашу думку, є найцікавішою? Що робить її важливою?
Науковці з Ліверморської національної лабораторії ім. Лоуренса в Каліфорнії оголосили у грудні, що вони виробили першу реакцію синтезу, яка створила більше енергії, ніж використовувалося для її запуску.
Це досягнення ознаменувало найбільший прорив енергетики після винаходу ядерного реактора. Якщо все так, як пишуть, то тепер ми розуміємо як «працює» наше сонце.
Звісно, неможливо описати технологію коротко. Але це схоже ось на що: ядерний синтез передбачає стиснення двох ядер легкого елемента, такого як водень, з колосальною швидкістю, за якої вони починають «плавитися». Маса, що залишилася, перетворюється на величезну кількість енергії згідно з формулою Ейнштейна E = mc2.
На відміну від процесу розподілу атомів, термоядерний синтез потребує невеликої кількості палива. Звичайний водень в обсязі, що дорівнює склянці води, може забезпечити стільки енергії, скільки одній людині вистачить на все життя.
При цьому термоядерна технологія не передбачає такої кількості радіоактивних відходів, як традиційна ядерна енергетика. Тож не дивно, що її вже охрестили «Святим Ґраалем для майбутньої ядерної енергетики»!
Якщо використання технології термоядерного синтезу буде можливим у промислових масштабах, це радикально змінить нашу цивілізацію. Тільки уявіть, що ми зможемо зробити, маючи практично безкоштовну та необмежену енергію! Від перспектив захоплює дух. Зміняться межі індустрії, ми розсунемо горизонти пізнання, зможемо подолати голод і злидні…
Але, оглядаючись на минулу історію, не можу сказати, що відповідальність та розумна поведінка — це сильна сторона людства. Існує великий ризик, що така технологія може не врятувати, а навпаки, зруйнувати нашу цивілізацію. Але так чи інакше вибір залишається за нами. Наше майбутнє — у наших руках.
