Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
5 хв. на читання

НАУКОВО ДОВЕДЕНО: оптимісти живуть довше

НАУКОВО ДОВЕДЕНО: оптимісти живуть довше
Поділитись матеріалом
Артем Андрійчук (Kaffelman). Дівчина з бананом (фрагмент). «Оксамитове підпілля», 2019

 

Існує єдина мрія, спільна для всіх людей, — вічне життя. Бажання скасувати смерть було нашою відповіддю на несправедливість долі. Багато століть алхіміки та вчені всіх мастей намагалися розгадати таємницю старіння, щоб унеможливити смерть.

Але все живе є смертним, і людина знає про це, як ніхто інший, а тому єдиною здоровою думкою людства залишилася думка про довголіття: якщо ми не можемо жити вічно, то хоча б поживемо довше.

Почалися наукові пошуки у всіх напрямках, і успіхів досягнуто чимало: люди за останні двісті років стали жити майже вдвічі більше. Та сучасним ученим вдалося знайти одну рису нашого характеру, яка здатна продовжувати життя. Невже секрет довголіття розкритий? Саме про це ми поговоримо сьогодні.

 

Ніщо так не наближає людину до смерті, як довголіття

 

Дон-Амінадо

 

ОПТИМІСТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ОПТИМІСТІВ

 

Дослідження з визначення причин довголіття провела група вчених під керівництвом Левіни Лі. На сайті PSYBlog вони опублікували роботу під назвою «Риса характеру, пов’язана з дуже довгим життям».

Вчені протягом тридцяти років відстежували здоров’я 71 173 осіб залежно від рівня їхнього оптимізму.

Результати виявилися дуже оптимістичними для оптимістів. З’ясувалося, що такі люди живуть на 15% довше, а їхні шанси відсвяткувати 85-річчя завдяки оптимізму на 50–70% вищі, ніж у песимістів.

Вченим стало цікаво, чим оптимізм такий корисний для здоров’я, і ​​вони знайшли кілька причин. По-перше, оптимісти вміють регулювати свій психічний стан і є стійкішими до стресу.

Лаура Кубзанські, один із співавторів, каже:

 

Дослідження показують, що більш оптимістичні люди можуть регулювати емоції та поведінку, а також ефективніше відновлюватися після стресів та труднощів

 

ЧИМ КОРИСНИЙ ОПТИМІЗМ?

 

Крім того, вчені наголошують, що оптимізм вселяє в людей віру в краще майбутнє, а тому вони активніші у справах і сильніші у подоланні перешкод, мають настрій до занять спортом, майже не курять і не зловживають алкоголем.

Позитивний погляд на диво життя дозволяє людям бути щасливішими, а ми вже знаємо, що щасливі люди справді живуть довше.

Доктор Левіна Лі, керівник проєкту, зазначає:

«Хоча медицині відомо безліч факторів ризику захворювань та передчасної смерті, ми відносно мало знаємо про позитивні психосоціальні фактори, які можуть сприяти здоровому старінню.

Це дослідження має велике значення для охорони здоров’я, оскільки воно передбачає, що оптимізм є одним із таких психосоціальних активів, які можуть збільшити тривалість життя людини».

 

НАУКОВО ДОВЕДЕНО: оптимісти живуть довше
Анрі Матісс. Радість життя. Етюд, 1905–1906

 

ОПТИМІСТИЧНИЙ НАСТРІЙ — ЗАПОРУКА ДОВГОЛІТТЯ

 

Є два способи прожити своє життя: бути веселим і померти пізніше або сумувати та померти раніше.

Ми обираємо перший, а ви?

Далай-лама XIV писав:

 

Оптимістичний настрій — це ключ до успіху. Складно досягти навіть невеликих цілей, якщо ви від початку налаштовані песимістично. Саме тому важливо завжди зберігати оптимізм

 

ОПТИМІЗМ МОЖНА У СОБІ РОЗВИНУТИ

 

Слід пам’ятати, що не кожен із нас може бути оптимістом, мало того, у певні моменти життя чи історії нам складно зберігати звичний оптимістичний погляд на події та власне майбутнє. Так влаштована людська психіка, ми змінюємося з тисячі причин, за впливом мільйонів обставин, і часто не від нас залежить фактор нашого довголіття.

Вчені радять не засмучуватись, якщо ми не випромінюємо оптимізм. Вони рекомендують вправи, здатні розвинути позитивний настрій, і для цього пропонують метод візуалізації себе з кращого боку, хоч і попереджають, що візуалізація не має відриватися від дійсності.

 

НАУКОВО ДОВЕДЕНО: оптимісти живуть довше
Віллі Баумейстер. Веселий краєвид IV, 1949

 

ВЕСЕЛИЙ БІК ОПТИМІЗМУ

 

Оптимізм стане у нагоді і для того, щоб уникнути смішної ситуації, в яку потрапив один поет, який став героєм оповідання з книги «Соло на ундервуді» Сергія Довлатова:

«У Тбілісі проходила конференція: «Оптимізм радянської літератури». Серед інших виступав поет Наровчатов. Говорив про безмежний оптимізм радянської літератури. Потім вийшов на трибуну грузинський письменник Кемоклідзе:

«Питання до попереднього промовця».

«Слухаю вас», — обізвався Наровчатов.

«Я хочу запитати щодо Байрона. Він був молодий?

«Так, — здивувався Наровчатов, — Байрон загинув порівняно молодим чоловіком. А що? Чому ви про це питаєте?

«Ще одне питання щодо Байрона. Він був гарний?

«Так, Байрон мав надзвичайно ефектну зовнішність. Це загальновідомо…»

«І ще одне питання щодо того самого Байрона. Він був заможним?»

«Звісно. Він був лордом. Він мав замок… Їй-богу, якісь дивні питання…»

«І останнє питання щодо Байрона. Він був талановитий?

«Байрон — найвизначніший поет Англії! Я не розумію, в чому річ?!»

«Зараз зрозумієш. Ось глянь на Байрона. Він був молодий, гарний, заможний та талановитий. І він був песиміст. А ти — старий, жебрак, потворний і бездарний. І ти оптиміст!»

 

ВИСНОВОК

 

У всякому випадку, якщо перед нами півсклянки води, а ми хочемо пити, то вода здасться нам смачнішою, якщо ми будемо впевнені, що наша склянка — наполовину повна.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: