Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, мистецтво та науку

НОБЕЛІВСЬКІ ПРЕМІЇ 2023 РОКУ: літературна премія за «містичний реалізм»

НОБЕЛІВСЬКІ ПРЕМІЇ 2023 РОКУ: літературна премія за «містичний реалізм»
Автор фото Олександр Махмуд, 2018. Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Photoshop

 

Цього року Нобелівську премію з літератури присуджено людині, про яку варто розповісти докладніше. Норвежець Юн Фоссе пише дивною мовою. Нині він вважається чи не живим класиком, візитівкою норвезької літератури. Але так було далеко не завжди…

 

Юн Фоссе / Ніклас Менмехед © Інформаційна служба Нобелівської премії / nobelprize.org

 

ВИСЛОВЛЮЮЧИ НЕВИМОВНЕ

 

Як відомо, 2023 року Нобелівський комітет присудив премію з літератури норвезькому письменнику та одному з найпопулярніших драматургів світу Юну Фоссе — за «новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне».

І, мабуть, кращого визначення творчості Фоссе не вигадати, оскільки автор описує свій письменницький процес як «досвід входження у нове місце». Проте цей досвід подобався не всім і не завжди.

Багато читачів обурювалися, критики лаяли Фоссе і в хвіст і в гриву, а видавці відмовлялися друкувати його книги. І все через «оригінальний» стиль викладу — той самий «мінімалізм Фоссе», унікальну впізнавану манеру, якою сьогодні захоплюються всі. Його романи перекладені всіма основними мовами світу, а ще 2007 року британське видання The Daily Telegraph присвоїло йому титул «живого генія».

 

ПО СУСІДСТВУ З ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЮ

 

У Норвегії нагородження Фоссе викликало справжнісіньке загальнонаціональне тріумфування. Його привітала неймовірна кількість земляків. Насамперед, звісно, Його Величність король, прем’єр-міністр, редактори та видавці.

Справа в тому, що задовго до «нобелівки» у своїй рідній країні Юн Фоссе вважався національним надбанням. До 2023 року 64-річний письменник встиг стати лауреатом майже п’ятдесяти найпрестижніших літературних та театральних європейських премій. Ким його тільки не називала преса: і «Беккетом XXI століття», і «скандинавським Чеховим», і «новим Ібсеном».

Недивно, що, не чекаючи, коли Нобелівський комітет нарешті «прокинеться», уряд Норвегії почав виплачувати йому довічну стипендію, а крім того, виділив резиденцію поруч із королівським палацом в Осло.

 

БУКМЕКЕРЫ «ПРИВЧИЛИ» ФОССЕ ДО ПРЕМІЇ

 

Сам Фоссе зустрів новину про Нобелівську премію з незворушним нордичним спокоєм. Коментуючи своє нагородження в ефірі громадської телекомпанії NRK, Юн сказав, що перемога його не здивувала. Він пояснив це дуже просто: букмекери!

Протягом останніх 10 років вони тільки те й робили, що всерйоз обговорювали кандидатуру Фоссе. Тож він мав час звикнути. Та й, у принципі, з чого дивуватися, якщо людина, за його ж словами, пише з 12 років і «робить це непогано».

Можливо, заява й нескромна, проте цілком відповідає дійсності. Перший «професійний» роман Фоссе «Червоне, чорне» вийшов далекого 1983 року, а перша п’єса «І ми ніколи не розлучимося» — 1993-го. Але на всю свою міць талант Юна розгорнувся починаючи з 2012 року.

 

ВІРА В БОГА ВРЯТУВАЛА ПИСЬМЕННИКА ВІД АЛКОГОЛІЗМУ

 

Сам Фоссе пов’язує це з тим, що став католиком і «наблизився до того, що ми в Норвегії називаємо Матір’ю-Церквою». Це є особливо дивним з огляду на те, що католиків у Норвегії не так багато — лише 5%. Однак католицька церква є другою за величиною релігійною громадою в країні та відіграє життєво важливу роль у норвезькому суспільстві.

Навернення до католицтва допомогло Фоссе подолати психологічні проблеми, постійні панічні атаки, важку алкогольну залежність. Колишній атеїст, він настільки перейнявся своїм новим статусом віруючого, що навіть переклав новонорвезькою мовою Біблію.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

АТЕЇСТ НЕ В ЗМОЗІ ЗРОЗУМІТИ ПРИРОДУ ТВОРЧОСТІ

 

До віри в Бога Фоссе підштовхнули роздуми про природу таланту та творчості — він щиро не розумів, як усередині його розуму та душі народжується те, що потім величезна кількість людей вважає шедеврами.

В одному з інтерв’ю Юн Фоссе так описує причини навернення до католицтва: «У моєму житті відбувся певний релігійний поворот… Я був атеїстом, але не міг пояснити, що відбувається, коли я пишу, як саме це відбувається. Звідки це? Я не міг відповісти на це запитання. Ви завжди можете пояснити роботу мозку з погляду науки, але ви не можете вловити в ній світло чи дух. Це щось інакше».

Своєрідним підсумком цих роздумів стала серія із семи романів — «Септологія», присвячена стосункам старіючого художника з Богом. Герой Фоссе ніяк не може вирішити, чи завершено його останню картину, яка нагадує Андріївський хрест.

 

ЛИТУРГІЙНА ПРОЗА

 

Потрібно сказати, що «Септологія» побачила світ після звернення самого Фоссе до Бога. І саме вона привернула до нього найбільшу увагу і кількість читачів в англомовному світі. Цю популярність можна вважати певним подарунком письменнику від Всевишнього.

Крім позбавлення від параної та алкоголізму, звісно. Диво полягає в тому, що книжки Фоссе читають не заради сюжетів — він сам визнає це у своїх інтерв’ю. Потрібно докласти зусилля, щоб звикнути до його стилю, до його «містичного реалізму», до його «повільної прози».

Але коли втягнувся, розлучитися з ними також нелегко. Проза настільки незвичайна, що критики найчастіше її порівнюють із літургією. І справді, Фоссе за всієї удаваної простоти слів та образів спонукає людину до духовного пошуку. Нерідко він включає молитву в структуру оповіді.

 

МОВА ТА СТИЛЬ

 

Стиль Фоссе віддає данину літературі «потоку свідомості»: Джойсу, Вулф, Достоєвському. Юн став четвертим норвезьким нобелівським лауреатом після Бйорнстьєрне Бйорнсона, Сігрід Унсет і Кнута Гамсуна. Але, на відміну від своїх попередників, він пише Nynorsk — так званою новонорвезькою.

І тут ми теж маємо справу з черговим дивом. Бо це мова меншини, вона складена з різних діалектів, нею майже ніхто не розмовляє — ані в сім’ї, ані на роботі. Це багато в чому штучна, сконструйована мова телевізора й театру. Та саме ця навмисна штучність і театральність приваблює письменника в Nynorsk.

Крім усього іншого, Юн Фоссе є ще й теоретиком театру. Він всіляко підкреслює роль тиші та пауз, які створюють «театральну магію». Невипадково одна з найзнаменитіших збірок Фоссе-драматурга називається «Коли ангел проходить сценою».

 

ХХХ

 

Сподіваємося, цією розповіддю про одного з найнезвичніших нобелівських лауреатів ми зможемо спонукати читачів нашого альманаху познайомитися з творчістю Фоссе безпосередньо — повірте, естетичне задоволення, яке на вас чекає в процесі читання, того варте.

 

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: