Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Interview
5 хв. на читання

ПІТЕР ПОМЕРАНЦЕВ: «Для перемоги над Росією недостатньо говорити правду, треба змінювати поведінку росіян!» (Частина IV)

ПІТЕР ПОМЕРАНЦЕВ: «Путінська постмодерна диктатура — зло, з яким не можна домовлятися!» (Частина I)
Поділитись матеріалом
Пітер Померанцев

 

Журналіст та письменник Пітер Померанцев вважає, що говорити правду про путінський режим недостатньо. В інтерв’ю альманаху Huxleў він вказує, що сучасні війни протікають у нелінійному контексті. Тому найефективніші тактики пропаганди можуть бути не завжди очевидними. Для розвалу російської системи влади важливо вміти маніпулювати прихованими мотиваціями та використовувати поведінкові патерни.

Довідка Huxleў:

Пітер Померанцев — британський письменник, журналіст, телепродюсер. Народився 1977 року в Києві, у родині відомих дисидентів — поета Ігоря Померанцева та режисера Ліани Померанцевої.

1978 року, рятуючись від переслідування з боку КДБ, сім’я переїхала на Захід. Пітер закінчив Единбурзький університет, після чого 9 років працював у Росії.

Є автором книги «Нічого правдивого, й усе можливо», де яскраво описав сучасне російське суспільство та специфіку путінської постмодерної диктатури.

Його перу належать також інші твори, у яких досліджуються технології інформаційного впливу. Співпрацює з низкою західних інститутів та академій. Зокрема, із SNF Agora Institute при Університеті Джонса Хопкінса.

Разом із колегами Пітер збирає свідчення очевидців та жертв російських злочинів в Україні.

 

Читати частину I

Читати частину II

Читати частину III

 

ГОВОРИТИ ПРАВДУ НЕДОСТАТНЬО

 

Ми на Заході припускаємося помилки, коли, сподіваючись на зміни в російському суспільстві, намагаємося мислити якимись «процесами» і «схемами», що передбачають тріумф демократії. Демократія в сучасній Росії навряд чи переможе.

Класична журналістика тут очевидно помиляється у своїх підходах: вважається, що, якщо ми говоритимемо правду, інформуватимемо людей про справжній стан речей, це певним чином вплине на стійкість авторитарного режиму. Але правда не змінить людей! Тут потрібні зовсім інші теорія та практика комунікації.

Необхідно працювати з тією інформацією, яка реально змінюватиме звичну поведінку людей в авторитарній системі, — тільки так можна наблизити кінець війни.

 

НЕЛІНІЙНИЙ КОНТЕКСТ ВІЙНИ

 

Недостатньо просто сказати росіянам: «Невже ви не бачите, що відбувається у Бучі та Маріуполі?» Навіть якщо вони бачать, це не означає, що в результаті їхня поведінка автоматично зміниться.

Аби досягти цього, потрібен інший підхід до інформації, яка виходить за межі романтичного уявлення про журналістський «кодекс честі». Соціологи знають, що підштовхнути людей до того чи іншого вибору можуть неочевидні і дивні на перший погляд речі.

 

ПРАЦЮВАТИ НЕ З ЛІБЕРАЛАМИ, А З ТИМИ, ХТО КОЛИВАЄТЬСЯ

 

Про справжні мотивації російських громадян треба думати виключно раціонально і прагматично, відкинувши різноманітні міфи. Наприклад, міф про те, що для зміни режиму можна спертися на 8–12% ліберальних росіян.

По-перше, найактивніша їх частина вже залишила Росію. По-друге, вони поки що неспроможні сформувати критичну масу, необхідну для змін. Тому треба працювати не з ними.

 

ПОШУК ЗОНИ ВПЛИВУ

 

Зони інформаційного впливу слід обирати точково. Візьмемо ті ж індустріальні мономістечка. Після санкцій благополуччя робітничого класу в цих населених пунктах поставлене під велике питання… Тому тут можливе гостре невдоволення існуючим режимом.

Також досить перспективними для такого впливу можуть бути деякі державні інститути та соціальні групи, які є ключовими для існування корумпованої системи управління та безвідповідальних російських чиновників.

Саме по цих найбільш вразливих точках потрібно завдавати не лише санкційних, дипломатичних, а й інформаційних ударів.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ПОШУК МОТИВАЦІЙНОЇ ВРАЗЛИВОСТІ

 

Можна почати з найпростіших та очевидних речей. У списки санкцій слід включати всіх службовців російських держустанов і приватних компаній, що співпрацюють з ними. Наприклад, працівників державного телебачення та всіх продакшн-компаній, які його обслуговують. Тоді для безлічі освічених і багатих людей вигоди від лояльності до системи стануть не такими вже однозначними.

 

ТАРГЕТОВАНИЙ ВПЛИВ

 

Інформаційний вплив має бути таргетованим. Не може бути якогось універсального меседжу, який вплине на російське суспільство загалом. Для кожної цільової аудиторії потрібно знайти точку вразливості — щось, що змінить її позиціонування стосовно держави та режиму.

Але головне — те, що зрештою змінить поведінку цієї цільової групи. З СРСР ми пам’ятаємо, що багато в чому саме поведінкові патерни радянських громадян сприяли його застою, деградації і, зрештою, розвалу.

 

АНТИСИСТЕМНІ ПОВЕДІНКОВІ ПАТЕРНИ

 

Поведінкова палітра тут може бути найширша — від італійського страйку та саботажу до орієнтації на злодійство робітниками підприємств всього, що погано лежить. Давайте трохи пофантазуємо і уявімо, що «несуни» радянського типу починають масово виносити з російських оборонних заводів різноманітні запчастини та матеріали.

Зрозуміло, що це суто гіпотетичний, навіть жартівливий приклад. Насправді потрібен серйозний системний аналіз, щоби визначити фактори, які реально посилюватимуть існуючі проблеми системи.

 

«СТРАЙК ХАБАРІВ»

 

Насамперед я б звернув найсерйознішу увагу на ринок хабарів, який процвітає в Росії. Мені хотілося б ознайомитися з фундаментальними дослідженнями з цієї теми. Тому що ми бачимо економічні дані, які офіційно озвучують російські чиновники. Але емпірично розуміємо, що є паралельна, тіньова економічна активність, яку фіксує статистика.

Ринок хабарів — це стрижень реальної економіки, більшість якої залишається у тіні. Якщо деякі західні санкції Кремль може дозволити собі ігнорувати, то чи зможе він так само легко заплющити очі на «страйк хабарів»?

Якщо люди припинять давати хабарі, бо у них просто не буде на них грошей, як відреагує на це система, зверху до низу просочена корупцією?

 

Читати частину V

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: