Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Leadership&Management
5 хв. на читання

ПОМСТА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ: доход і стать мають значення!

ПОМСТА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ: доход і стать мають значення!
Поділитись матеріалом
Михайло Рева. Із серії «Повернення до Едему» / revastudio.org

 

Всі ми заслуговуємо на повагу та справедливість. Чи замислювалися ви колись про те, аби помститися своєму начальнику за несправедливу критику? Чи колезі, який погано відгукнувся про вас? Помста! Як часто це слово вимовляє про себе більшість співробітників різних компаній. Щоправда, мстяться усі неоднаково. По-різному це роблять чоловіки та жінки, начальники та підлеглі. Навіть у представників різних професій схильність до помсти суттєво відрізняється.

 

СХИЛЬНІСТЬ ДО ПОМСТИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СТАТКІВ

 

Компанія InsuranceQuotes оприлюднила дані проведеного нею опитування 1062 співробітників бізнесових структур. Виявилося, що майже половина з них (468 осіб, або 44%) брала участь в акті відплати. Набагато рідше вони мстилися своїм колегам і набагато частіше — начальству.

З’ясувалося, що найбільш врівноважені, доброзичливі та «прощаючі» — люди, заробітна плата яких є середньостатистичною по компанії. Натомість найбільш мстивими виявилися керівники вищої ланки з найвищими доходами та, навпаки, співробітники з найнижчими доходами.

Приблизно 45% із тих, хто заробляє менше 15 тисяч доларів на рік, і тих, чия зарплата понад 75 тисяч на рік, мстилися чи були готові помститися. Зрозуміло, з різних причин. Проте у будь-якому випадку в їхніх очах ця помста є цілком справедливою.

 

НАЧАЛЬНИК НА НАЧАЛЬНИКА НЕ СХОЖИЙ

 

Дослідження показало також, що не всі начальники однаково «капосні» або «доброзичливі». Керівники нижнього та середнього рівня були менш схильні до помсти. А ось на рівні топ-менеджменту процвітав махровий соціал-дарвінізм. Вищі керівники ставилися до помсти як до обов’язкового елементу «силової гри».

Крім того топи, з одного боку, були менше схильні до страху втратити роботу, ніж нижчестоящі співробітники. З іншого, вони мали більшу владу, отже, і можливості мститися. Причому, що важливо, мститися безкарно — адже підлеглий мало що може протиставити своєму кривднику…

Зрозуміло, що помста — штука ризикована, бо її гострий меч легко може поранити того, хто заніс його для удару. Але, виходить, що вище ранг менеджера, то менше він боїться цього ризику.

Високе становище у корпоративній ієрархії дозволяє високопоставленому меснику «зберегти обличчя». Він легко може маскувати помсту під дисциплінарні стягнення чи трудовий регламент. Наприклад, може навмисно доручати своєму співробітнику очевидно непосильні для нього завдання, ставити нездійсненні дедлайни чи відмовляти у виплаті понаднормових.

 

ПОМСТА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ: доход і стать мають значення!
Ернст Людвіг Кірхнер. Вендета танцівниці, 1912

 

САБОТАЖ: БЕЗПЕЧНА ПОМСТА

 

Однак підлеглі, як і їхні керівники, також прагнуть зробити свою помсту прихованою. Можливостей у них для цього менше, тому доводиться виявляти дива винахідливості. Щоб не призвести до втрати роботи та зарплати, їхня помста має бути більш тонкою, непомітною та менш ризикованою.

Тому улюбленою та найпоширенішою формою такої помсти є саботаж, коли за формальними ознаками начебто все за правилами і, як казали класики сатири, «до ґудзиків претензій немає». Але сам костюм при цьому пошитий так, що носити його неможливо.

Так, звісно, інструментів у корпоративної помсти безліч. Це може бути і судовий позов, і поширення наклепницьких чуток, і псування обладнання, і донос… Але саботаж, тобто свідоме зниження якості власної роботи чи скорочення її обсягу, — найкращий і найбезпечніший спосіб співробітника помститися начальству.

На жаль, при цьому він не обов’язково усвідомлює, що постраждати може не лише об’єкт помсти, а й вся компанія, включаючи і його самого.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

НАЙБІЛЬШ МСТИВІ ПРОФЕСІЇ

 

Цікаво, що схильність мстити залежить не лише від становища людини в корпоративній ієрархії та рівня оплати праці, а й від того, чим вона займається. У ході дослідження з’ясувалося, що існують найбільше і найменше «мстиві» професії.

Особливий потяг до відплати за нанесені неповаги та образи виявили ті, хто працює у сфері IT та інформаційних сервісах (46% та 45% відповідно).

Попереджений, отже, озброєний — керівникам компаній, які серйозно думають про корпоративну безпеку, варто було б враховувати, що саме ця категорія персоналу є найбільш образливою та вразливою. Помста настільки популярна у галузях, пов’язаних з інформаційними технологіями, що навколо неї починає складатися певна міфологія зі своїми «народними героями».

Розуміючи серйозність цього виклику, керівництво однієї з IT-компаній пішло на те, аби створити на Reddit спеціальну сторінку для співробітників, де вони висловлюють свої претензії колегам — мстяться віртуально, не завдаючи шкоди корпоративним підвалинам.

 

ПОМСТА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ: доход і стать мають значення!
Міхіль Коксі. Помста Томіріс, 1620

 

«НАЙДОБРОЗИЧЛИВІШІ» ПРОФЕСІЇ

 

На відміну від IT-шників, найнешкідливішими виявилися працівники індустрії розваг та туризму. Тут злопам’ятних людей, готових мститися своїм кривдникам, лише 27%. Зразком миролюбства можна вважати і тих, хто займається маркетингом і рекламою. У цих галузях «невловимих месників» виявилося 29%.

Трохи більше третини (31%) людей, схильних до помсти, працюють у державних установах. Проте по-справжньому лякає відсоток працівників медицини та охорони здоров’я, які готові мститися, — 44%.

Добре, якщо мстивий лікар, образившись на жарт у курилці, з’їсть нишком обід свого колеги. А от якщо він зважиться на саботаж, на зниження якості своєї роботи та послуг компанії… Це може мати найсумніші наслідки для пацієнтів.

Те саме, напевно, можна сказати й про працівників громадського харчування, де відсоток «месників» такий самий, як і в медиків. Добре, якщо офіціант непомітно плюне вам у суп, а якщо візьме, та й підсипе отрути щура?

 

ГЕНДЕР І ПОМСТА

Можливо, для когось це не стане несподіванкою, але гендерні відмінності виявилися помсті небайдужі. Чоловіки та жінки мстяться по-різному та за різне. Але загалом жінки дещо мстивіші.

З 12 сценаріїв помсти, запропонованих дослідниками, жінки стали лідерами у 7 варіантах, а чоловіки лише у 5. Найчастіше жінки мстяться за поширення про них невтішних чуток. Чоловіки прагнуть найбільшої відплати для тих, хто краде та приписує собі їхні ідеї.

Вони також схильні мститися тому, хто отримав підвищення, хоча, як вони вважають, нічим видатним порівняно з ними не відрізнявся. Загалом, спільними для всіх причинами, через які люди найчастіше мстяться, стали створення перешкод у роботі, зловживання владою і виставлення в поганому світлі.

 

ПОМСТА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ: доход і стать мають значення!
Джеймс Енсор. Помста жаби, 1898

 

БЕЗКАРНІСТЬ ПОМСТИ

 

Помста може бути солодкою лише тоді, коли вона сходить з рук. Дивно, але більшості «месників» це вдається. 83% людей не зіткнулися з жодними наслідками після помсти, скоєної на робочому місці. Але навіть серед тих, хто був викритий, більше половини залишилися безкарними.

Всього лише 11% тих, кого спіймали на місці злочину, було зрештою звільнено за свої дії. І ще 5% — тимчасово усунуто. Цілком можливо, ця статистика каже, що старозавітна установка «око за око» все ж таки не є домінуючою в нашому суспільстві.

І якщо люди таки більше схильні прощати помилки інших — це добрий знак! Компанія для більшості її співробітників є другою сім’єю. Найчастіше ми її не обираємо, так само, як і першу. Тому нам доводиться вчитися прощати своїх колег, як і своїх домочадців: налагоджуючи довіру, прагнучи взаємоповаги та розуміння.

 

ТИМЧАСОВЕ ПОЛЕГШЕННЯ

 

Сучасна людина працює у тісному контакті з іншими людьми, в умовах щоденного стресу. Коли напруга сягає межі, людині може здатися, що розплата — єдиний для неї спосіб зрівняти шанси у корпоративному конфлікті. Психологи стверджують, що помста справді може принести полегшення. Але — тимчасове!

Найчастіше вона перетворюється на порочне коло, зациклюючи месника на проблемі. Не помста, а «культура вибачення» як частина корпоративної етики може створити на робочому місці безпечні та комфортні умови для всіх співробітників — для начальників та підлеглих, багатих та бідних, айтішників та офіціантів, чоловіків та жінок.

 

ХХХ

 

У наступних статтях ми продовжимо розмову про бізнес та прощення, про корпоративну культуру та корпоративних месників. Слідкуйте за нашими публікаціями.

 

Статті на тему: 

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: