Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
3 хв. на читання

ПРАКТИКА САМОТНОСТІ: небезпечно чи корисно?

ПРАКТИКА САМОТНОСТІ: небезпечно чи корисно?
Поділитись матеріалом
Ліна Чантурія. Жіночі Думки. Із серії «Метаморфоза», 2022 / Facebook, «Сіль-соль»

 

Чим небезпечна самотність, і чим вона може обдарувати? Чи приносять роздуми на самоті задоволення, чи це зайва та неприємна душевна робота? Що криється за неготовністю думати? У думці є приховані задоволення, і наш мозок знає про це, а сьогодні про це дізнаєтесь і ви.

 

Самотність стала якоюсь соромною хворобою. Чому всі так її цураються? Та тому, що вона змушує думати. В наші дні Декарт не написав би: «Я думаю — отже, я існую». Він би сказав: «Я на самоті — отже, я думаю».

Ніхто не хоче залишатися на самоті: вона вивільняє надто багато часу для роздумів. А чим більше думаєш, тим стаєш розумнішим — а отже, й сумнішим

 

Фредерік Беґбедер

 

Самотність — дивний стан, простий і складний водночас, він і покращує самопочуття, і може різко його погіршити, ми прагнемо самотності й судомно біжимо від неї. Вона розширює простір нашої свободи, коли думки не скуті ланцюгом дій і необхідністю розмови з іншими. Самотність виставляє свідомість у наготі, в первозданності, бо помислити себе за нас самих ніхто не може.

Усі можливості розвитку людини містяться у незліченному потенціалі самотності.

ПРАКТИКА САМОТНОСТІ: небезпечно чи корисно?
Ірина Войтенко. Думки у жіночій голові, 2020 / Facebook, «Сіль-соль»

 

ЕКСПЕРИМЕНТ 1: МИСЛЕННЯ АБО ДІЯ

 

Чи вміємо ми насолоджуватися мисленням чи ухиляємося від нього через неприємні відчуття і кидаємося до діяльності, як до рятувального кола, щоби позбавити себе дивних мук?

На запитання «наскільки приємно думати?» психолог Ерін Вестгейт з Університету Флориди (США), відповіла:

«Цей досвід зазвичай знаходиться посередині, приблизно на рівні чистки зубів. Це не катування, але й не найкраще заняття у світі».

У дослідженні, проведеному Вестгейт та її колегами, учасниками стали 2500 осіб з 11 країн із різним культурним походженням та рівнем життя. Випробувані були залишені на самоті й опинилися перед необхідністю заповнити вільний час: вони могли чимось зайнятися або тільки розмірковувати заради задоволення.

У результаті між учасниками хоч і відзначалися деякі відмінності в результатах, але, незалежно від країни проживання піддослідних, виявилося, що в середньому людям на самоті більше подобалося щось робити, ніж думати.

 

ЕКСПЕРИМЕНТ 2: ВІДМОВА ВІД ДІЙ

 

Другий експеримент, проведений командою Ерін Вестгейт, рекомендував тим, кого досліджували, відмовитися від дій і спробувати поміркувати чи помріяти на самоті.

Вчені чекали на позитивний результат і були здивовані, коли виявилося, що учасники експерименту, залишившись наодинці зі своїми думками, не знали, про що думати, відчували нудьгу і навіть демонстрували схильність до садизму. Коли їм було запропоновано вчинити дію у вигляді знищення мухи, що потрапила до кавомолки, то значна частина добровольців погодилася вбити комаху.

У схожому дослідженні нудьга й думки настільки пригнічували піддослідних, що вони вважали за краще навіть отримати легкий удар шокером, аби їм лише дозволили чимось зайнятися, охочих позбутися самотності, що пригнічує, таким болючим шляхом виявилося 67% серед чоловіків і 25% жінок.

«Схоже, людям і на думку не спадало, що вони можуть використовувати вільний час, щоб насолоджуватися власними мріями», — розповіла Ерін Вестгейт, керівник дослідження.

 

ПРАКТИКА САМОТНОСТІ: небезпечно чи корисно?
Марина Попова. Думки, 2021 / Facebook, «Сіль-соль»

 

ЕКСПЕРИМЕНТ 3: РОЗДУМИ НА ЗАДАНУ ТЕМУ

 

У ході цього експерименту Ерін Вестгейт попросила 250 студентів старших курсів залишитися наодинці та отримати задоволення від «значущих думок» на певну тему, пов’язану з їх життям: про перший поцілунок, про очікувану кар’єру і майбутню відпустку або про подорож і уявне весілля.

З’ясувалося, що коли студенти розмірковували на задану тему, то відчували себе набагато краще, ніж ті, хто залишався наодинці зі своїми думками без будь-якої підказки з тематики роздумів.

Думки на «задану тему» ​​дарували учасникам експерименту радість та підвищували їхнє залучення до життя. Звідси вчені зробили висновок, що думки заради задоволення можуть бути більш значущими, якщо ми вибираємо тему для роздумів.

Дослідники усвідомили, що коли ми ставимо собі за мету отримувати задоволення від своїх думок, то зрештою ми таки отримуємо від них задоволення. Так само можна навчитися мріяти.

Висновок психологів з Університету Флориди обнадіює:

«Мріяння вимагає практики. І ви можете використовувати його, щоби повертатися до приємних спогадів або планувати майбутні події. Коли ви розвинете здатність мріяти, у вашому розпорядженні з’явиться невичерпне джерело приємних думок — що є корисним у стресових умовах».

Отже, не соромтеся, пані та панове: думайте на здоров’я та мрійте заради задоволення!

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: