ПРАВИЛА ЖИТТЯ АНТРОПОЛОГИНІ МАРГАРЕТ МІД: про себе, науку та емоційний інтелект
Маргарет Мід в Американському музеї природничої історії, Нью-Йорк, 1930 рік / aeon.co
Маргарет Мід (1901–1978) — американська антропологиня, соціологиня й етнографиня, фахівець у галузі етнопсихології. Вона була однією з найяскравіших жінок у науці за часів, коли, щоби нею серйозно займатися, бажано було бути чоловіком.
«Головним обмеженням у моїй кар’єрі завжди була стать, — журилася Маргарет Мід. — Жінки, особливо в науці, не дуже цінувалися, і результати їхніх досліджень також по-справжньому не цінувалися. Тато мені якось сказав, що я могла б домогтися більшого в роботі і в науці, якби я була чоловіком… Він не дуже-то й вірив у мене, проте від цього я люблю його не менше».
Маргарет проводила польові етнографічні дослідження на Самоа, островах Адміралтейства, у Новій Гвінеї та на Балі. У своїх дослідженнях вона пише не лише про антропологію, але зачіпає також сферу почуттів.
Її назвали видатною жінкою 1949 року в галузі науки, а через сім років — однією з видатних жінок XX століття. У 70-х роках в американських наукових колах назавжди вкоренилася думка, що антропологиня Маргарет Мід — це символ сучасної науки. Вона була тією людиною, яка змогла органічно поєднати етнографію з психологією.
«Коли я усвідомила, що досягла успіху, я відчула свободу: свободу від зобов’язань, свободу вибрати те, чим хочу займатися», — скаже Маргарет.
СПРАВА У СТЕГНОВІЙ КІСТЦІ
Багато років тому Маргарет Мід запитала студентів, що би вони назвали першою ознакою цивілізації? Учні почали тягнути руки, вигукуючи про глиняні горщики з першими примітивними візерунками, заточені кам’яні різці та рибальські гачки.
«Усі ваші відповіді неправильні!» — одмовила Маргарет.
Вона сказала, що першою ознакою цивілізації в стародавній культурі є людська стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася. Антрополог пояснила: «Коли жива істота в царстві тварин ламає ногу, то вона помирає. Зі зламаною ногою неможливо полювати за їжею, врятуватися від переслідувань хижаків, прогулятися до водопою. Кістка зростається досить довго, тому тварина не має шансів вижити».
Стегнова кістка, яка була зламана, а потім зрослася — це доказ цивілізації
Адже хтось побачив травму іншої людини, пожалів її, а потім витратив час, щоб доглядати її, перев’язувати рани, хтось переніс людину в безпечне місце і навіть охороняв її, напував і годував, допоки вона не одужає та не підведеться на ноги.
«Допомагати іншій людині під час хвороби або іншого важкого періоду життя — це той вчинок, з якого починається цивілізація», — сказала Мід студентам задовго до того, як людство почало говорити про емпатію та емоційний інтелект.
ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО НАУКУ…
«Життя у XX столітті нагадує стрибок із парашутом: від самого початку треба все зробити правильно».
«Освіта виховала в мені впевненість: єдине, що має сенс робити, — це розширювати точну інформацію про світ».
«У віддалених частинах землі під тиском сучасної цивілізації ламаються способи життя, про які нам нічого не відомо. Описати їх потрібно тепер, інакше вони назавжди будуть втрачені для нас. Все інше може почекати».
«Якщо науковець не може сформулювати те, чим він займається, так, щоб це зрозуміла розумна дванадцятирічна дитина, то нехай замкнеться в себе в лабораторії та гарненько подумає, у чому ж полягає суть його роботи».
«Кожен народ складається з повноцінних людських істот, що ведуть спосіб життя, який можна порівняти з нашим власним».
…І ПРО НАС САМИХ
«Ми постійно стикаємося з блискучими можливостями і відкидаємо їх як нерозв’язні проблеми».
«Замість того щоб забивати дітям голову віковими, статевими, расовими, класовими та релігійними відмінностями між людьми, потрібно дати їм можливість зрозуміти, що в будь-якій із цих категорій є люди огидні, а є — чарівні».
«Як і раніше, відкритим залишається питання: поведінка, в основі якої страх перед божественним покаранням, — це моральність чи просто боягузтво?»
«Те, що люди кажуть, що вони роблять, і те, що вони кажуть, що роблять, — три абсолютно різні речі».
«Мені вистачило мудрості так ніколи й не подорослішати, і водночас змусити оточуючих повірити, що подорослішала».
Не сумнівайтеся в тому, що невелика група мислячих людей, активних громадян, здатна змінити світ. Ба більше, тільки так завжди й було
«Щоразу, коли ми звільняємо жінку, ми звільняємо й чоловіка».
«Трапляється, що тимчасово доводиться приймати менше зло, але ніколи не треба називати вимушене зло добром».
«Мати когось, хто хвилюється, коли ви не приходите ввечері додому, — одна з найстаріших людських потреб».
