Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
CultureLiberal Arts
8 хв. на читання

ПРИСТРАСТІ ЗА САТАНОЮ: чому йому досі зводять пам’ятники

ПРИСТРАСТІ ЗА САТАНОЮ: чому йому досі зводять пам'ятники
Поділитись матеріалом
Photo by Luigi Boccardo on Unsplash

 

Світова культура подарувала нам незліченну кількість образів «батька брехні». З часів першого зображення, датованого VI століттям, Сатана, він же Диявол, Люцифер, Антихрист і ще багато хто, пройшов непростий шлях: від блакитного ангела — до чорної крилатої істоти, від напівзвіра з обличчям замість сідниць — до сексуально привабливого молодого чоловіка. У XXI столітті пристрасті за Сатаною не збираються вщухати. У наш час існують навіть пам’ятники Сатані. Встановлювали їх у найрізноманітніших країнах світу, з найрізноманітніших причин і за найнезвичайніших обставин…

 

ДО БІСА СЕКСУАЛЬНИЙ ДИЯВОЛ

 

Якось у XIX столітті священики собору Св. Павла, що в бельгійському місті Льєжі, доручили скульптору Жозефу Гейфсу створити статую Люцифера. У тисячний раз зображати середньовічного монстра майстру здалося геть банальним. Хто сказав, що Сатана має виглядати як потвора?

Принаймні до гріхопадіння він був архангелом неймовірної краси. Але, щоб люди не переплутали страшну красу зі страшним злом, скульптор залишив на статуї підказку у вигляді типово диявольських атрибутів — змії та крил нетопира. Приймальну комісію таке художнє рішення збентежило, але, згнітивши серце, вона погодилася на зовсім нестрашного і, гірше за те, до біса привабливого Сатану.

Святі отці раділи: кількість парафіянок собору почала стрімко зростати. Але засмучувало інше: жінки приходили не стільки для участі в літургії, скільки подивитися на грішного красеня. Статую вирішено було з собору прибрати і замовити іншу.

Виконавцем замовлення обрали Гійома – рідного брата попереднього майстра. Але як на зло у Гійома Люцифер вийшов ще більш сексапільним — навіть незважаючи на ріжки, перетинчасті крила, надкушене яблуко і кайдани на ногах.

Священики влаштували братові прочухана, але виносити з храму другу статую не стали. Адже очевидно, що виною всьому диявольські витівки, — де гарантія, що це святотатство не повториться під час наступного замовлення?

 

ЛЮЦИФЕР-ЕЛЕКТРОМОНТЕР

 

Бельгійську традицію продовжили в Англії, але вже на інший манер. У 2008 році скульптор Пол Фрайер представив свою версію Люцифера церкві Св. Трійці в Мерілебоні, Вестмінстер. Він створив приголомшливу інсталяцію «Нехай буде світло», в якій Люцифер посів особливе місце… Він зроблений із воску та наділений величезними білосніжними крилами.

Ось тільки ширяти в небесах він не може — його обплутують тенета гріха. За допомогою дротів, що їх символізують, художник передає катастрофу гріхопадіння, смертоносність якого підкреслює те, що скульптура перегукується з більш ранньою роботою «Мученик», яку Фрайєр виставляв у цій же церкві. Вона відтворювала прообраз страти на електричному стільці — смерть монтера, що впав 1889 року на натягнуті над Бродвеєм дроти.

На жаль, всюдисуща людська іронія не пощадила ні Сатану, ні повну драматизму інсталяцію художника. Скульптура Фраєра отримала неофіційну назву — «Диявол, спійманий у дроти електропередачі». Звинувачень у святотатстві, на щастя, не висували, оскільки в церкві Св. Трійці богослужіння давно не проводяться.

Ба більше, крилатий «електромонтер», що звалився з небес, здається менш шокуючим за експонат попередньої виставки — розіп’яту на хресті мавпу.

 

Скульптура Пола Фрайера «Morning Star»
Скульптура Пола Фраєра Morning Star / theforestmagazine.com

 

АВТОПОРТРЕТ САТАНИ

 

Невідомо, чи подобається самому Дияволу те, як його зображують. Мабуть, не дуже. Інакше він не залишив би нам автопортрет у знаменитому Норт-Дам де Парі. Але цей собор — не єдиний об’єкт архітектури у Франції, який будував Сатана.

Часто на спір, укладаючи парі з архангелом Михаїлом: Шартрський собор, абатство Мон-Сен-Мішель і парочка чудових мостів — усе це його рук справа. За таких талантів і марнославства не «підписувати» шедеври було б нерозумно.

У Нотр-Дамі Люцифер такий «підпис» залишив. У Галереї химер є скульптура «Диявол-мислитель». Цю химеру Люцифер ліпив, позуючи сам собі. Чарівність легенди не може зруйнувати навіть те, що, на відміну від горгулій, химери — новороб, який з’явився на фасаді собору тільки в XIX столітті.

Але якщо через це ви засумнівалися в реальності Сатани, не поспішайте з висновками! До ваших послуг — чудово оформлена кована брама собору. Її вже точно ковалеві Біскорне допоміг викувати Люцифер. Щоправда, у цієї допомоги були недоліки — замки на брамі виявилися зачарованими, й відкрити їх можна було тільки окропивши святою водою.

Сам же Біскорне, який уклав угоду з Дияволом, після закінчення замовлення страшенно засумував і помер.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ДИЯВОЛ, ЩО РОБИТЬ СЕЛФІ

 

Але Сатана допомагав будувати не тільки французам. Німцям він допоміг із Кельнським собором. А іспанцям у Сеговії спорудив чудовий акведук, за який, як і належить, попросив душу. Угоду з нечистим уклала дівчина, яка втомилася носити воду здалеку й зробила пропозицію Сатані: ти мені до світанку — акведук, я тобі — душу. Дияволу довелося неабияк попітніти, але до ранку свою частину угоди він виконав.

Дівчина ж за ніч передумала: душа за акведук — чи не забагато буде? Вона помолилася Пресвятій Діві Марії, заступництву якої Люцифер нічого протиставити не зміг. Дівчина зберегла душу, Сеговія отримала воду. Поміркувавши тверезо, городяни все ж таки вирішили виказати вдячність довірливому, але працьовитому Сатані.

Поруч із міським мостом вони встановили йому статую: Диявол сидить і тримає в руці щось, у чому туристи без зусиль упізнають смартфон, — не виключено, що, випередивши Джобса, його винайшов сам Сатана, причому саме в Сеговії! Принаймні, до селфі він точно додумався першим.

Місцевим священикам таке вільнодумне трактування не прийшлося до смаку. Вони подали позов, вимагаючи демонтувати пам’ятник. Однак суд, не інакше як за диявольським намовлянням, зносити Сатану зі смартфоном заборонив. Але навіть якби це й сталося, іспанці подбали про дублера.

Ще 1879 року Люцифер Рікардо Бельвера, отримавши премію на виставці в Парижі, оселився в мадридському парку Буен-Ретіро. Причому на сатанинській висоті — 666 м над рівнем моря. Як на зло, грішний ангел Бельвера знову виявився зовні привабливим і нестрашним.

 

Скульптура Сатаны со смартфоном в Сеговии
Скульптура Сатани зі смартфоном у Сеговії / thedailybeast.com

 

САТАНИНСЬКА СІМЕЙКА

 

Не обділений увагою Диявол і в Новому світі, де йому навіть придумали дружину. У канадському Ванкувері рогатий з’явився в одну з ночей 2014 року. Був він червоного кольору і з величезним статевим органом напереваги. Ванкуверцям статуя постійно готового до любовних утіх Диявола сподобалася настільки, що вони вирішили зробити його персонажем щорічного міського шоу.

Але напередодні свята Диявол зник так само раптово, як і з’явився. А через деякий час на тому ж самому місці з’явилася нова статуя — вагітної оголеної Дияволиці, білого кольору, з рогами і хлистом у руці. Ванкуверці вирішили, що це дружина червоного Диявола, і стали чекати появи червоно-білого дияволятка.

А Дияволиця зникла настільки ж несподівано, як і її чоловік. Мерія на вимогу міських активістів намагалася розшукати й повернути на місце диявольську сімейку, але марно.

Натомість у сусідніх США пам’ятники Люциферу нікуди не зникають, а навпаки, з’являються нові й нові: у Мічигані, Арканзасі, Оклахомі, Айові… 2015 року прихожани Храму Сатани встановили в Детройті 2,7 метрову фігуру з бронзи, з копитами та головою козла.

Для 700 учасників ритуалу перепусткою на шоу була згода продати душу Дияволу. Але не всім американцям до вподоби таке диявольське мистецтво.

У штаті Айова колишній офіцер ВМС скинув Сатану з постаменту, відбив йому срібну голову і викинув у сміттєвий бак. Помста Люцифера не забарилася: офіцера притягнули до суду за «порушення прав особистості» та «злочин на ґрунті ненависті».

 

Статуя Сатане в Детройте
Статуя Сатани в Детройті / bbc.com

 

РАДЯНСЬКИЙ ЗАСТУПНИК САТАНИ

 

Свій внесок у скульптурну дияволіаду зробили і комуністи-безбожники. За свідченням данця Ханнінга Келлера, який видав 1921 року книжку «Червоний сад», у місті Свіяжськ більшовики планували поставити пам’ятник Люциферу — як першому в історії революціонерові, несправедливо переслідуваному Богом.

Але потім передумали: Сатана, на їхню думку, — персонаж вигаданий, отже, пам’ятник йому посилює релігійне мракобісся мас. Через неісторичність відкинули й кандидатуру Каїна.

У підсумку поставили пам’ятник Юді Іскаріоту — «предтечі світової революції», «людині, яку протягом 2 тисяч років зневажало капіталістичне суспільство». Парадокс у тому, що Христа антирелігійна пропаганда теж оголошувала вигаданим персонажем. А отже, й «революціонер», який зрадив Христа, не міг претендувати на реальне історичне буття.

Проте більшовиків це не збентежило. Якщо свідчення Ханнінга достовірне і пам’ятник Юді як «заступнику» Сатани дійсно існував, то простояв він недовго і зник так само загадково, як і статуя у Ванкувері.

 

Паломники бросают камни в столб во время символического побивания камнями дьявола, во время ежегодного обряда паломничества Хадж, в Мине недалеко от священного города Мекка, Саудовская Аравия, 2023
Паломники під час символічного побиття камінням Диявола, у період щорічного обряду прощі Хадж у Міні, недалеко від священного міста Мекка, Саудівська Аравія, 2023 / mychamplainvalley.com

 

ПОБИТТЯ САТАНИ

 

Але, мабуть, найнезвичайніший пам’ятник Сатані розташований у долині Міна, неподалік від Мекки. За його осквернення вас не потягнуть до суду, а, навпаки, визнають винятково благочестивим. Мусульмани вірять, що в Міні Ібрагім (Авраам) тричі зустрів на своєму шляху Ібліса (Сатану) і тричі побив його камінням. Відтоді в долині стоять три кам’яні стовпи-джамри, які символізують Князя темряви.

Під час хаджу мусульмани здійснюють джамарат — побиття камінням Сатани. Обряд не такий вже й простий. Спершу потрібно зібрати каміння в околицях Міни. Обов’язково вночі, щоб шайтан не помітив. Потім кинути 7 каменів у великий стовп і обрізати собі волосся, потім метнути по 7 каменів у кожен із трьох стовпів…

Загалом паломник випускає по Сатані не менше 49 снарядів. Очевидно, шайтану не подобається отримувати стусани, тому він влаштовує правовірним усілякі підступи. Паломники часто влучають камінням в інших паломників, а кількість розчавлених натовпом людей обчислюється тисячами.

Наприклад, у 2015 році жертвами боротьби з Іблісом стали щонайменше 2,4 тисячі осіб, які загинули в тисняві. Щоб уникнути кривавих жертв, влада побудувала навколо стовпів стіни й широкі пішохідні мости. Але з напливом паломників вони все одно не справляються, адже охочих поквитатися з Сатаною з кожним роком стає дедалі більше.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: