Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Liberal Arts
6 хв. на читання

Професор Прінстонського університету про перетворюючу силу страхів і катастроф

Професор Прінстонського університету про перетворюючу силу страхів і катастроф
Поділитись матеріалом
Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Photoshop

 

Світ дедалі більше занурюється у кризу. Сьогодні така немислима кількість публікацій б’є на сполох з цього приводу, що експертні «страшилки» починають сприйматися ніби якась банальність. Але є й інша думка щодо кризи.

Гарольд Джеймс, професор Університету Прінстона, який спеціалізується на історії міжнародних відносин, вважає кризи великими вчителями людства.

Пропонуємо до вашої уваги тези до його статті про продуктивні та непродуктивні кризи, опублікованої європейським Центром досліджень економічної політики.

 

ДЕГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ

 

Сьогодні багатьом спостерігачам здається, що глобалізований світ розпадається на частини, що деглобалізація є наслідком найсильнішого політичного тиску, спрямованого на зниження ризиків поставок.

Дефіцит пропозиції підживлює деглобалізацію та конфлікти. Сценарій дефіциту повторювався регулярно протягом останніх двох століть: наприкінці 1840-х рр., під час Першої світової війни і, звичайно ж, 2022-го.

У 1970-х рр. Близький Схід опинився в центрі інтенсивних глобальних дебатів щодо енергетичної безпеки.

 

КРИЗА — РУШІЙНА СИЛА ІСТОРІЇ

 

Травми, спричинені неадекватним постачанням продовольства чи енергії, страхи, що постачання контролюються зловмисними або просто чужими силами, проблеми, які ставить перед урядами необхідність ефективної координації внутрішньої та зовнішньої політики, — це фундаментальні рушійні сили, що змушують людство винаходити нові методи для вирішення проблем. Кризи, які, на перший погляд, несуть лише смерть і руйнування, виявляються перетворюючими.

 

ПОШУК «ПРАВИЛЬНОЇ» АНАЛОГІЇ У МИНУЛОМУ

 

Процес глобалізації характеризується злетами й падіннями. Різні хвилі глобалізації мають унікальні характеристики. Політики та економісти намагаються дістати уроки з попередніх криз. Фінансова криза 2008 року та Велика депресія породили велику кількість літератури про вплив досвіду минулого.

Одна з найскладніших вправ — вибір правильних аналогій. Наприклад, боротьба з наслідками спалаху пандемії коронавірусу 2020 року характеризувалася використанням уроків глобальної фінансової кризи — застосуванням монетарних та фіскальних стимулів.

Проте чи це була вірна аналогія?

 

Фотография Доротеи Ланж, на которой изображена бедная мать с детьми во времена Великой депрессии. Мать-мигрантка, Нипомо, Калифорния, февраль/март 1936 года
Фотографія Доротеї Ланж, на якій зображено бідну матір з дітьми за часів Великої депресії. Мати-мігрантка, Ніпомо, Каліфорнія, лютий/березень 1936 року / wikipedia.org

 

ШОК ПРОПОЗИЦІЇ

 

Слід розрізняти шоки попиту та пропозиції. Шок пропозиції змінює здатність виробників виготовляти товари та збільшувати загальний обсяг випуску, а також впливає на ціни, кількість витрат або технологію виробництва.

Негативний шок пропозиції знижує витрати та підвищує ціни. Позитивний шок збільшує витрати та знижує ціни. Таким чином, шоки пропозиції зрушують рівноважний рівень цін та рівноважний рівень випуску в протилежних напрямках.

 

ШОК ПОПИТУ

 

Шок попиту, навпаки, впливає на витрати покупців, хай це приватні особи, підприємства чи уряди. Можна було б очікувати, що це впливатиме на випуск: позитивний шок попиту призводить до збільшення економічної активності, а негативний — до зниження.

Але в разі шоків попиту рівноважні ціни та рівноважний випуск рухаються в одному й тому напрямку: вгору, коли шок попиту позитивний, і вниз, коли він негативний.

Фінансові кризи є негативними шоками попиту, що руйнують здатність людей і підприємств купувати продукцію та знижують як ціни, так і обсяги виробництва. Це непродуктивні кризи.

 

НЕПЕРЕДБАЧУВАНІСТЬ ГЛОБАЛЬНИХ ПОТРЯСІНЬ

 

Хід глобалізації переривався двічі: Великою депресією 1929–1933 рр. та Великою рецесією після глобальної фінансової кризи 2007–2008 рр. Цьому передували дві потужні хвилі глобалізації, що послідували за найбільшими шоками пропозиції: у середині XIX століття, після гострої нестачі продовольства у 1840-х рр., та у 1970-ті рр., після нафтового шоку.

Негативні шоки пропозиції можуть бути тимчасовими, і тоді відбувається повернення до колишньої моделі поведінки цін. Або стійкішими — тоді ціна дефіцитного товару стане високою або продовжить зростати.

У всіх випадках моделювання розвитку ситуації передбачає наявність чітко помітної закономірності. Але великі історичні потрясіння, які змінили хід глобалізації, не були закономірними чи передбачуваними.

 

Талоны на бензин проходят проверку в Бюро гравировки и печати США в Вашингтоне (округ Колумбия), 31 января 1974 года
Талони на бензин проходять перевірку в Бюро гравіювання та друку США у Вашингтоні (округ Колумбія) за часів нафтової кризи, 31 січня 1974 року / loc.gov

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

РАДИКАЛЬНИЙ ШОК ЗМІНЮЄ ПОГЛЯДИ ЛЮДЕЙ

 

Кризи завдали глибокої політичної травми. Радикальний характер шоку стимулював пошук альтернатив — нових продуктів, нових механізмів переміщення товарів. Зростання цін, що продовжується, призводить до революцій як в уряді, так і в бізнес-організаціях.

Таким чином, кризи пропозиції породжують нові інституції та ринкові інновації, а держави стають сильнішими і розширюють свої можливості. Це змінює погляди людей на взаємодію чи економічний процес.

 

ЕКОНОМІКА ДЕФІЦИТУ ТА СТІЙКІСТЬ СИСТЕМИ

 

Деякі системи є настільки ригідними, що повністю руйнуються «економікою дефіциту»: угорський економіст Янош Корнаї блискуче вловив механізм, за допомогою якого дефіцит і дисфункціональність, що породжується ним, підривають та знищують планову комуністичну економіку.

Роздуми про стійкість систем також призводять до роздумів про відносини національних систем із рештою світу. Кризи, схоже, підштовхують до глобальної співпраці, показують, куди слід спрямовувати глобалізацію.

 

ГЕОПОЛІТИКА ПРОТИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

Проте скептики зауважать, що реальність складніша. Пандемія Covid часто спонукала до торгового протекціонізму та посилення конкуренції між державами. Крім того, інші глобальні проблеми провокують нові форми націоналізму й протекціонізму.

Наприклад, зміна клімату, вочевидь, створить для Росії, Канади та Норвегії стратегічні переваги — вони можуть отримати зиск від спрощення навігації через Арктику. Геополітичне мислення обмежує здатність до скоординованих заходів, змушуючи глобалізацію відступати.

 

ІННОВАЦІЇ ПОШИРЮЮТЬСЯ ПОВІЛЬНО

 

Криза формує нову реальність, де ключовим питанням є те, як реагувати на можливості, що пропонуються технічними змінами. Насправді існує великий розрив між появою інновацій та їх поширенням. Меттью Болтон і Джеймс Ватт створили паровий двигун 1776 р., проте перша залізниця відкрилася лише 1825 р.; перший пароплав перетнув Атлантику 1838 р.

Тільки з середини XIX століття пароплави почали доставляти товари по всьому світу. Брати Райт здійснили політ на апараті з двигуном у 1903 р., та лише у 1960-х рр. реактивні літаки уможливили масові перевезення. Едвард Дженнер розробив вакцину від віспи в 1796 р., але тільки через два століття, в 1977 р., віспу було ліквідовано.

 

Демонстрация безработных в Грант-парке в Чикаго 31 октября 1932 года
Демонстрація безробітних у Грант-парку у Чикаго 31 жовтня 1932 року / wilsonquarterly.com

 

ІННОВАЦІЇ ТА ПОЛІТИКА

 

Неправильно розглядати поширення технологій як стійкий рівномірний процес. Він чітко визначається пріоритетами урядів. Проміжки часу між розробкою та розповсюдженням інновацій можуть залежати від політичних обставин.

Наприклад, контейнеровоз був розроблений у 1950-х рр., але зробив революцію в перевезеннях лише у 1970-х через зміни в регулюванні діяльності перевізників.

Великі потрясіння обмежують торгівлю, але також стимулюють пошук швидких рішень, як-от синтез нітратів для вибухових речовин і добрив за Першої світової або пеніцилін, розроблений під час Другої світової.

 

ЗНАЧЕННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ

 

У період кризи ми гостро відчуваємо невпевненість щодо майбутнього та його траєкторій. Рішення про банкрутство ухвалюється на підставі не довгострокової життєздатності бізнес-концепції, а поточної можливості задовольнити фінансові потреби або виходячи з того, як інтерпретуються активи й зобов’язання.

Саме в моменти сумнівів окремі люди, уряди та ринки відкриті для переконливого впливу інтерпретаторів. Вони допомагають визначитися з тим, як це майбутнє розвиватиметься. На даний момент існує безліч можливостей чи траєкторій.

Якщо розглядати їх у статичних термінах, можна говорити про множинні рівноваги.

 

КРИЗА — ШЛЯХ ДО ПРОДУКТИВНОЇ АДАПТАЦІЇ

 

Комбінація технічних та географічних змін завжди вимагала компетентності, яка, у свою чергу, вимагала навчання: дивитися в майбутнє, вивчаючи уроки з гнітючого минулого. У похмурому 1919 р., коли довоєнний глобалізований світ, здавалося, повністю занепав, Кейнс побоювався, що «ситуація має погіршитися, перш ніж вона зможе покращитись».

Однак огляд історичного досвіду показує, що найкраще ми вчимося, коли сьогодення є найбільш похмурим. Глобалізація у процесі такого перенавчання змінюється, а не знищується, проте й не відроджується у своїх старих формах. Кризи пропозиції вказують шлях до продуктивної адаптації до реалій, що змінилися.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media  
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: