Science
6 хв. на читання

ЩАСТЯ 2.0: купити чи не варто

ЩАСТЯ 2.0: купити чи не варто
Поділитись матеріалом
Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo)

                                                                                                                

Сократ говорив: «Усім відомо, що за гроші можна купити туфлі, але не щастя, їжу, але не апетит, ліжко, але не сон, ліки, але не здоров’я, слуг, але не друзів, розвагу, але не радість, вчителів, але не розум».

Однак багато хто з нас вважає, ніби щастя купити все ж таки можна. І пов’язують поняття щастя з предметами розкоші — затишний будинок на березі океану, престижна автівка, безлімітна (у плані фінансів) відпустка тощо.

Нещодавні дослідження показали, як важливо спиратися на допомогу готівки, саме вона сприяє уникненню безлічі повсякденних проблем, що викликають стрес.

Гроші забезпечать спокій та контроль, дозволять виплутатися з непередбачених труднощів, що виникли на шляху, або сплатити рахунок за позапланові медичні витрати. Про це говорить Джон Яхімович, професор Гарвардської школи бізнесу.

«Якщо ми зосередимося лише на щасті, яке можуть принести гроші, ми точно щось проґавимо, — наголосив він. — Нам також треба подумати про всі турботи, яких вони можуть нас позбавити».

І це проблема не лише бідних, а й досить багатих американців, які живуть в умовах нестабільної економіки, банкрутства низки найстаріших банків та багато іншого. За даними Ради управляючих ФРС (Федеральної резервної системи) США, 2019 року з фінансовим дефіцитом зіткнувся кожен четвертий американець. А потім ще цей COVID-19…

Натхненником для дослідження того, як гроші позбавляють труднощів, став батько Яхімовича.

«Тобі доведеться навчитися витрачати гроші, щоб вирішувати проблеми», — сказав батько синові. Ця ідея змусила Яхімовича-молодшого по-іншому подивитись на повсякденні нещастя, з якими стикається кожен із нас.

 

ЩАСТЯ 2.0: купити чи не варто
Джон Яхімович, професор Гарвардської школи бізнесу / mc.today

 

ШЛЯХИ ДО ЩАСТЯ НЕСПОВІДИМІ

 

На шляху до щастя ми обмінюємо гроші на комфортний одяг, корисні послуги та яскраві враження. І тому набагато важливіше за те, скільки у вас грошей, те, як ви з ними працюєте.

Якщо витрачаєте їх на все, що піднімає рівень щастя у вашому розумінні, схоже, гроші роблять вас щасливішими. І виходить, що ви щастя купуєте…

Елізабет Данн, професор психології Університету Британської Колумбії (Канада), та Майкл Нортон, професор Гарвардської школи бізнесу, вивчали тему щастя понад десять років.

Проведені ними дослідження показали, що причина, через яку багаті щасливіші, не в кількості нулів на їхньому банківському рахунку. Але в тому, що вони грамотно використовують свої гроші для генерації щастя.

За словами Нортона, мільйонери в середньому витрачають більше свого часу і грошей на активний відпочинок: заняття спортом, хобі тощо. А що нижчі доходи, то більше витрачається на пасивний відпочинок — на той же телевізор, перегортання Ютуба, нескінченні «перетирання» по телефону, «відпочинок» на лавці у дворі…

Борис Крутієр відзначав: «Коли гроші є, якось простіше погодитися, що не в них щастя».

 

СТРЕС МЕНШИЙ, ЯКЩО БІЛЬШИЙ ДОХІД

 

Низку експериментів для перевірки взаємозв’язку між грошима та станом задоволення від життя провели Джон Яхімович із колегами з Університету Південної Каліфорнії, Гронінгенського університету та Колумбійської школи бізнесу.

В одному з них кожен учасник 30 днів вів щоденник, описуючи події кожного дня та їхню емоційну складову. Річні прибутки учасників коливалися від 10 тис. до 150 тис. доларів. Висновки були такими:

#1 Гроші сприяють зменшенню стресу — хоч би яким був дохід, кількість щоденних розчарувань учасників була приблизно однаковою. Проте ті, у кого дохід був вищим, реагували на ці розчарування із меншою часткою негативу.

#2 Більша кількість грошей приносить більший контроль — багаті самі вважали, що краще контролюють негативні події і з більшою легкістю долають труднощі, що виникли на шляху.

#3 Вищі доходи ведуть до більшого задоволення життям: «Справа не в тому, що багаті не мають проблем, — зазначає Джон Яхімович, — просто наявність грошей дозволяє їм вирішувати їх набагато швидше».

В іншій роботі (у листопаді 2021 року) Яхімович та його колеги помітили, що ті, хто стикається з фінансовими труднощами, зазнають сорому, з вини якого вони тікають від вирішення своїх проблем.

Дослідники дійшли висновку: такі «спіралі сорому» виникають, оскільки респонденти вважають, що у нестачі грошей вони винні самі, їм здається, що зовнішні екологічні чинники та чинники соціального характеру тут ні до чого.

«Ми зробили нормою ідею про те, що коли ви бідні, це ваша вина, і тому вам має бути соромно за це», — каже Яхімович. — У той же час ми структурували суспільство таким чином, що бідним людям доводиться дуже важко».

 

УСТАНОВКА НА ГРОШІ ВІД НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ

 

У 2010 році нобелівські лауреати з економіки Даніель Канеман та Ангус Дітон представили спільну роботу щодо впливу грошей на щастя.

Опитавши близько півмільйона американців, вчені з’ясували, що гроші приносять їм щастя лише до певного рівня доходу, перевищивши який людина одразу перестає бути щасливою. Це не така вже й велика за нинішніми мірками сума — $6250 на місяць, або $75 000 на рік.

«Низький дохід посилює емоційний біль, пов’язаний з такими нещастями, як розлучення, погане здоров’я та самотність. Ми дійшли висновку, що високий дохід приносить задоволення життям, але не щастя, а низький дохід пов’язаний як із низькою оцінкою життя, так і з низьким емоційним благополуччям», — писали вони.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Стаття нобелівських лауреатів про щастя через 5 років викликала несподіваний відгук: у 2015 році на неї звернув увагу підприємець Ден Прайс, який 2004-го заснував у Сіетлі компанію Gravity Payments з обробки платежів за кредитними картками. Ден для себе вирішив, що зробить людей щасливими шляхом скорочення своєї заробітної плати з 1 млн доларів до 70 тис. доларів.

Він приємно здивував 120 своїх підлеглих, оголосивши, що має намір підняти зарплату навіть працівникам найнижчого рівня до мінімуму — до 70 тис. доларів. Середня зарплата Gravity Payments на той момент становила 48 тис. доларів на рік.

Хейлі Фогт, 24-річна координатор зв’язків із громадськістю в Gravity, яка заробляла 45 тис. доларів, сказала: «Я зараз абсолютно вражена». І додала, що турбується про покриття підвищення орендної плати та нещодавній рахунок за надання їй невідкладної допомоги.

 
Даниел Канеман — израильско-американский психолог. Один из основоположников поведенческой экономики / Ангус Стюарт Дитон — британо-американский экономист
Даніель Канеман — ізраїльсько-американський психолог. Один із основоположників поведінкової економіки / Ангус Стюарт Дітон — британо-американський економіст / wikipedia.org

 

 
НОВА ВЕРСІЯ ВАРТОСТІ ЩАСТЯ

 

Проте версію нобелівських лауреатів Канемана та Дітона поставив під сумнів співробітник Уортонської школи бізнесу Метью Кіллінгсворт. Його дослідження, проведене в 2021 році, показало, що навіть при досягненні людиною зазначеної ними суми, гроші все одно і далі продовжуватимуть приносити їй щастя.

Працюючи над докторською дисертацією в Гарварді, Метью Кіллінгсворт створив додаток для iPhone Track Your Happiness, що фіксує рівень щастя користувача в різні моменти часу. Науковець провів опитування, в якому 33 391 працюючий американець за допомогою цього додатка щодня фіксував своє задоволення життям.

Метью дослідив 12 основних почуттів, серед яких були радість та смуток, стрес та натхнення… Він опрацював понад 1,7 млн ​​звітів учасників віком від 18 до 65 років. А згодом визначив середній рівень добробуту кожного, пов’язавши його з доходом.

Виявилося, що будь-яке, навіть незначне, зростання заробітку завжди дає позитивний ефект. І немає порога, після якого гроші стають неефективними.

На думку Кіллінгсворта, щасливішими почуваються люди з вищим доходом, вони набагато краще контролюють своє життя. А ще його дослідження показало: ті, хто прив’язав особистий успіх виключно до грошей, були здебільшого нещасними. Висновок простий: немає ніякого сенсу морочитися через заробіток і думати, що він головний у визначенні вашої самооцінки.

 

ЩО МИ ВЗАГАЛІ ЗНАЄМО ПРО ЩАСТЯ

 

Підрозділ ООН із пошуку рішень стабільного розвитку щорічно публікує доповідь під гарною назвою «Всесвітня доповідь про щастя».

Історія така. У липні 2011 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, згідно з якою країни — члени ООН — повинні оцінювати щастя свого народу, ба більше, ще використовувати результати цієї оцінки як орієнтир у політиці держави.

Першу всесвітню доповідь про щастя було опубліковано 1 квітня 2012 року. У ній були викладені принципи світового щастя, причини нещастя та злиднів, а також їх наслідки.

А вже наступного дня, 2 квітня 2012-го, відбулося засідання ООН «Щастя та благополуччя: визначення нової економічної парадигми». Головував на ньому прем’єр-міністр Бутану Джигме Тінлей.

Виявляється, це перша країна у світі, яка офіційно прийняла як основний показник розвитку валове національне щастя замість валового національного продукту.

У щорічній доповіді використовуються дані опитувань Інституту Геллапа. Всі доповіді можна прочитати на веб-сайті World Happiness Report.

З 2018 до 2023 року включно перше місце в рейтингу посідала Фінляндія.

У Фінляндії поширений вислів:

Щастя не шукають, щастя у тому, щоби жити

 

Дуже важливо вміти радіти життю та налаштовуватися на позитив. Такий підхід закладено в основі sisu, принципу життя фінів. Жити за принципами sisu — це бути мужнім, стійким, впевненим та перетворювати перепони на можливості.

Данці останніми роками живуть за принципом «хюгге» (те, що вони називають щастям) — це затишок та комфорт в атмосфері та спілкуванні, що сприяє благополуччю.

А ще, говорячи про справжню цінність щастя, повіримо словам Конфуція:

 

Щастя — це коли тебе розуміють, велике щастя — це коли тебе люблять, справжнє щастя — це коли любиш ти

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: