Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
5 хв. на читання

СИНЕСТЕЗІЯ: як відчути музику на смак

СИНЕСТЕЗІЯ: як відчути музику на смак
Поділитись матеріалом
Євген Григор’єв. Стигла голова, 2021

 

Люди, про яких сьогодні йтиметься, — найнезвичайніші у світі. Їхні відчуття такі дивовижні й настільки багатші за наші, що роблять їх не просто особливими в соціумі, а й надають їм додаткові можливості для самореалізації.

Ці люди схильні до рідкісного психофізіологічного феномену, який називають синестезією. То що ж особливого в житті тих, хто бачить алфавіт як колірну гаму і сприймає симфонію композитора як картину художника?

 

ЩО ТАКЕ СИНЕСТЕЗІЯ

 

Синестезія (у перекладі з латинської мови — єдність почуттів) — це нейробіологічний феномен, який дає змогу людям відчути світ абсолютно по-новому. Його суть полягає в тому, що під час подразнення одного органа чуття в людини виникають відчуття, властиві зовсім іншому сенсору сприйняття.

Демонстрацією цього феномена може слугувати випадок, коли людина, почувши гучний звук, послідовно починає бачити яскраві кольорові фігури, що танцюють перед її очима, та може відчувати тиск на руки чи ноги, який змушує її усвідомлювати тактильний дискомфорт.

Людей, схильних до такої особливості відчуттів, називають синестетами, і, за даними вчених, від 0,5 до 1% жителів Землі володіють «синестетичними здібностями».

 

РІЗНОВИДИ СИНЕСТЕЗІЇ

 

За причинами появи синестезію поділяють на дві великі групи, перша — це вроджена синестезія, що передається у спадок, і друга група — синестезія набута, яка з’являється внаслідок неврологічних розладів або вживання психотропних препаратів.

Але форм синестезії, виявлених вченими на сьогоднішній день, існує понад 60, деякі з них зустрічаються досить часто.

Найпопулярнішою формою цього феномена є графемно-колірна синестезія — до неї схильні близько 64,4% синестетів: вони бачать у цифрах або буквах певні кольори.

Найвідоміший письменник-синестет — Володимир Набоков, який який дуже ретельно задокументував свої відчуття в книзі мемуарів «Пам’ять, говори»:

«Чорно-буру групу складають: густе, без галльського глянцю, А; міцне каучукове Г; Ж — що відрізняється від французького J, як гіркий шоколад від молочного, а також темно-коричневе, відполіроване Я.

У білій групі букви Л, Н, О, X, Е являють собою, в цьому порядку, досить бліду дієту з вермішелі, смоленської каші, мигдального молока, сухої булки та шведського хліба.

Групу каламутних проміжних відтінків утворюють клістирне Ч, пухнасто-сизе Ш і таке саме, але з жовтизною, Щ.

Переходячи до спектра, знаходимо: червону групу з вишнево-цегляним Б, рожево-фланелевим М і рожево-тілесним В; жовту групу з помаранчевим Ё, вохристим Е, палевим Д, світло-палевим І, золотистим У і латуневим Ю; зелену групу з гуашевим П, пильно-вільховим Ф і пастельним Т, і, нарешті, синю, що переходить у фіолетове, групу з бляшаним Ц, волого-блакитним С, чорничним К і блискучо-бузковим 3.

Така моя абеткова веселка: ВЁЕПСКЗ»

 

Евгений Григорьев. Стена дождя, 2021
Євген Григор’єв. Стіна дощу, 2021

 

Наступною за поширеністю формою йде колірна синестезія за одиницями часу, як-от дні тижня або найменування місяця. Цей вид притаманний 22,4% людей із загального числа схильних до синестезії.

Велика кількість синестетів потрапили під вплив колірної синестезії за музичними звуками. Ця форма феномена полягає в тому, що окремі ноти викликають у людини відчуття того чи іншого кольору, і такий стан часто називають кольоровий слух або хроместезія.

Найвідомішою особистістю, яка була схильна до кольорового слуху, є художник Вінсент Ван Гог. У 1885 році, коли він брав уроки гри на фортепіано, його вчитель помітив дивну поведінку Вінсента: художник постійно співвідносив звуки клавіш фортепіано з певними кольорами. Викладач вирішив, ніби Ван Гог божевільний, і не схотів продовжувати з ним працювати.

Невролог Річард Сайтовик визначає хроместезію як стан, схожий на феєрверк: «Голос, музика та різноманітні звуки навколишнього середовища, як-от дзвін посуду або гавкіт собаки, спричиняють відчуття кольору та феєрверк форм, які виникають, переміщуються, а потім зникають, коли звук припиняється. Звук часто змінює сприйманий відтінок, яскравість, мерехтіння і спрямованість руху. Деякі люди бачать музику ніби на «екрані» перед їхніми обличчями».

Деякі з синестетичних явищ здаються абсолютно абсурдними, наприклад колірна синестезія, за якої під час уявлення певного стилю плавання в людей виникали специфічні колірні сприйняття.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

СИНЕСТЕЗІЯ Й ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ

 

Синестезія досить сильно поширена серед творчих особистостей, особливо серед художників. Згідно з даними вчених, близько 23% студентів мистецьких вишів схильні до феномену синестезії, а останні дослідження свідчать, що наявність цього феномена у творців допомагає їм глибше занурюватися в художню діяльність.

Одним із найвідоміших художників-синестетів вважають вищезгаданого Вінсента Ван Гога, який мав дуже специфічне емоційне сприйняття кольору та відтінків. Також як приклад часто наводять Едварда Мунка — за допомогою своєї картини «Крик» він намагався передати колір крику, ґрунтуючись на власному баченні колірної палітри звуку.

Видатна художниця Керол Стін, яка сама має синестезію кількох форм, дуже точно описала особливості внутрішнього світу синестетів. За її словами, він сильно відрізняється від сприйняття звичайної людини: кольори часто сприймаються дуже яскравими, «подібно до сонячного світла, що проникає крізь вітраж».

Художниця також наголосила, що картини творців-синестетів для звичайних людей будуть виглядати вкрай абстрактними і незрозумілими, тоді як для художника це буде реалістичним сприйняттям зовнішнього та внутрішнього світу.  

Поети також прагнули злиття всіх почуттів, намагаючись розробити нову поетичну мову.

Шарль Бодлер ще 1857 року наголошував, що почуття неодмінно потрібно змішувати, а великий французький поет Артюр Рембо використав синестетичні прийоми у відомому сонеті «Голосівки»:

«А чорне, біле Е, червоне І, зелене

У, синє О, — про вас я нині б розповів:

А — чорний мух корсет, довкола смітників

Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;

 

Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,

Ранкових випарів тремтіння незбагненне;

І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,

Сп’яніле каяття або нестримний гнів;

 

У — жмури на морях божественно-глибокі,

І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —

Печать присвячених алхімії ночей;

 

О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,

Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,

Омега, блиск його фіалкових Очей».

Незабаром цей твір став своєрідним маніфестом символізму!

 

Евгений Григорьев. Relax, 2022
Євген Григор’єв. Relax, 2022

 

ВПЛИВ СИНЕСТЕЗІЇ НА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ

 

Багато досліджень останніх років були присвячені вивченню питання про вплив синестезії на когнітивні здібності людини.

За результатами структурованої оцінки особистості Big Five Inventory та інших опитувальників, які оцінюють емпатію, вчені з’ясували, що синестети показали високий рівень «відкритості», що пов’язана з роботою уяви та схильності до творчості. А люди, які страждають на графемно-кольорову синестезію, продемонстрували особливий когнітивний вид обробки інформації як вербальним, так і яскравим образним стилем.

Сучасні дослідження наводять учених на думку, що синестезія впливає на когнітивні функції людини набагато більше, ніж вважалося раніше.

Попри те, що синестети краще сприймають світло, у них доволі часто з’являється проблема сприйняття руху та мовлення. Дослідники вважають, що ці погіршення пов’язані між собою, адже розуміння людського мовлення частково залежить і від сприйняття руху губ, з яким у синестетів виникають труднощі. Цю теорію було підтверджено аналізом кількості сірої речовини в різних частинах мозку, які відповідають за сприйняття навколишнього світу.

Однак синестезія приносить не тільки проблеми.

У синестетів помітно поліпшується пам’ять під час використання синестетичних уявлень і прискорюється робота механізмів сприйняття, що навіть дає змогу робити обчислення за допомогою кольорів, які синестетично сприймаються.

Останніми роками науковці значно більше стали усвідомлювати феномен синестезії, а отже, й набагато краще розуміти складнощі роботи людського сприйняття та свідомості.

І недалекий той час, коли геніальність синестетів не сприйматимуть ніби якесь дивацтво, а приймуть як розширення творчого потенціалу людини, і самі здібності синестетів послужать основою розвитку мистецтв, появи нових кольорових звуків та смачних розумових форм.

І, можливо, мрія Артюра Рембо про синтез усіх п’яти почуттів у новій поезії майбутнього стане дійсністю:

«Я встановив рух та форму кожної приголосної і тішив себе надією, що за допомогою інстинктивних ритмів я винайшов таку поезію, яка колись стане доступною для всіх п’яти почуттів. Розгадку залишив я за собою».

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: