Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Leadership&Management
5 хв. на читання

СОНЦЕ Й ВІТЕР ПРОТИ АТОМУ: перспективи відновлюваної енергетики в Україні

СОНЦЕ Й ВІТЕР ПРОТИ АТОМУ: перспективи відновлюваної енергетики в Україні
Поділитись матеріалом
Джерело: siemens-energy.com

 

Внаслідок війни в Україні зруйновано або пошкоджено до 75% об’єктів відновлюваної енергетики. Перспективи швидкого поновлення та подальшого розвитку галузі під питанням, бо нещодавно ухвалена Енергетична стратегія України до 2050 року передбачає ставку на атомну енергетику. І зокрема — на неперевірену технологію малих модульних реакторів.

 

ТВЕРДИЙ СЕРЕДНЯЧОК

 

До повномасштабної російської агресії Україна відповідала світовим темпам розвитку відновлюваної енергетики, а в чомусь навіть випереджала їх. На початок 2022 року частка відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі генерації в країні становила 13–14%. Це хороший показник на тлі 12,5% загалом у світі.

Швидкому розвитку відновлюваної енергетики в Україні сприяло запровадження так званого зеленого тарифу. Відчутний приріст об’єктів генерації відновлюваної енергетики було відзначено у 2017–18 роках. Пік припав на 2019 рік, коли в експлуатацію було введено об’єкти сумарною потужністю 4,6 ГВт, що подвоїло потенціал України щодо відновлюваної енергетики.

Із 2021 року з низки причин почався спад у будівництві нових об’єктів, а війна, що обрушилася на нас, взагалі поставила питання про подальше виживання галузі.

 

МАСШТАБИ РУЙНУВАНЬ

 

Росія розпочала ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України 10 жовтня 2022 року. За наступні півроку скоєно 33 масовані атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури, зафіксовано близько 270 влучень.

В результаті було уражено 24 об’єкти генерації (тепло- та гідроелектростанції, теплоелектроцентралі, гідроакумулюючі станції), близько половини підстанцій системи передачі, магістральні мережі. На сьогодні тимчасові втрати потужностей атомної генерації становлять 44%, ГЕС – 12%, ТЕС та блокових ТЕЦ – 78 та 66% відповідно. Значної шкоди зазнала і відновлювана енергетика.

За даними Міністерства енергетики, внаслідок обстрілів та бойових дій на тимчасово окупованих територіях Україна втратила 75% вітрової генерації та понад 20% сонячної. Такі значні втрати вітрової генерації пояснюються тим, що близько 75% усіх ВЕС розташовані у Запорізькій та Херсонській областях, які частково окуповані.

Зокрема, знищено або пошкоджено 10 вітрових турбін. Шість із них, як вважають у Міненерго, можна відновити після звільнення територій. Поки що ж Україна втратила 1 317 МВт вітроенергетичних потужностей з наявних 1 755 МВт. Фінансові втрати становлять понад 50 млн євро, за даними «Української вітроенергетичної асоціації». До цієї цифри слід додати 500 млн євро, втрачених внаслідок вимушеного простою ВЕС.

 

Ликвидация пожара на Харьковской ТЭЦ-5 после российских обстрелов 11 сентября 2022 года
Ліквідація пожежі на Харківській ТЕЦ-5 після російських обстрілів 11 вересня 2022 року / wikipedia.org

 

ОБ’ЄКТИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ У ЗОНІ РИЗИКУ

 

На окупованих територіях не працює близько 85% об’єктів вітрової генерації та близько 20% — сонячної. При цьому невідомо, вони пошкоджені в результаті бойових дій або просто виведені з експлуатації, оскільки оператори не мають доступу до цих об’єктів.

Реалістичний прогноз такий, що близько 5% вітрових та сонячних станцій буде безповоротно втрачено. Масштаб пошкоджень та перспективи відновлення інших об’єктів генерації відновлюваної енергетики можна буде оцінити лише після звільнення територій.

У зоні ризику сукупно знаходиться, за різними оцінками, від 4 до 5 ГВт потужностей відновлюваної енергетики з 8,6 ГВт, які Україна мала на початку війни.

За оптимістичними прогнозами, протягом 3–5 років після перемоги Україна здатна довести сумарну потужність об’єктів генерації відновлюваної енергетики до 10–13 ГВт. Для реалізації цього необхідна політична воля та консолідація всіх учасників ринку — держави, оператора розподільчих мереж та компаній, які здійснюють генерацію у сфері відновлюваної енергетики.

Однак саме з цим, як виявляється, є проблеми. І яскрава ілюстрація — нещодавно прийнята Енергетична стратегія України до 2050 року.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ ДО 2050 РОКУ

 

Її Кабмін за поданням Міністерства енергетики схвалив наприкінці квітня. Стратегія передбачає досягнення Україною вуглецевої нейтральності енергетичного сектора до 2050 року.

Як зазначили у Міненерго, документ відображає цілі європейського «зеленого курсу» та базується на засадах комплексного підходу до формування й реалізації політики у сфері енергетики, створення умов для сталого розвитку економіки України, а сама стратегія розроблена спільно з НАЕК «Енергоатом», НЕК «Укренерго », НАК «Нафтогаз України», ВДТСУ та «Укргідроенерго».

При цьому до розробки не залучалися профільні асоціації поновлюваної енергетики, а деталі Стратегії, яка є службовим документом з обмеженим доступом, поки що не оприлюднені.

Проте відомо, що одним із головних напрямів у досягненні Україною вуглецевої нейтральності стане розвиток атомної енергетики. А зовсім не вітрової та сонячної.

Причому ставка робиться не на класичні АЕС, а на нову технологію ММР (малі модульні реактори).

Раніше міністр енергетики Герман Галущенко озвучував плани щодо будівництва в Україні малих реакторів SMR-160 потужністю 160 МВт американської компанії Holtec. Попередньо за два роки планують провести ліцензування та побудувати пілотний блок, ще через три — запустити 20 нових модульних реакторів.

 

Малый модульный реактор (англ. Small modular reactors, SMR) — миниустройство, предназначенное для организации управляемой самоподдерживаемой цепной реакции разделения, которая всегда сопровождается выделением энергии. Изготавливаются по модульному принципу с учетом пассивной ядерной безопасности.
Малий модульний реактор (англ. Small modular reactors, SMR) — мініпристрій, призначений для організації керованої ланцюгової реакції розділення, що самопідтримується, яка завжди супроводжується виділенням енергії. Виготовляються за модульним принципом з урахуванням пасивної ядерної безпеки. Джерело фото: holtecinternational.com

 

ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ МАЛІ МОДУЛЬНІ РЕАКТОРИ?

 

Малі модульні реактори мають потужність 50–500 МВт, що набагато менше, ніж у класичного реактора АЕС. Серед переваг — маневреність та можливість збирання на заводі з подальшим монтажем на станції.

Проте ця технологія має один суттєвий мінус — вона не випробувана і на практиці не реалізована ніде у світі. Крім Holtec, Україна має меморандум про взаєморозуміння ще з одним розробником ММР — компанією NuScale. Обидві компанії не мають практичного досвіду у зведенні таких реакторів. Більше того — у світі немає жодного працюючого ММР.

NuScale — поки що єдина компанія у світі, яка отримала ліцензію на модульний реактор. А Holtec лише недавно подала до США заявку на ліцензування свого модульного реактора SMR-160.

Вже цього достатньо, щоб засумніватися у правильності ставки на ММР у прийнятій Енергетичній стратегії. Україна не повинна ставати полігоном для відпрацювання «сирої» технології, яка у разі позаштатних ситуацій та аварій становить занадто велику небезпеку для довкілля та мешканців країни.

До того ж не забуватимемо про гроші. За даними виробників ММР, вартість одного кВт потребує $6 тисяч. Тобто реактор Holtec SMR-160 коштуватиме $1 млрд, а 462-мегаватний NuScale — $3 млрд.

Міненерго планує будувати ММР на гроші міжнародних інвесторів, а також використати власні кошти «Енергоатому». Однак багато профільних експертів сумніваються у здатності компанії залучити зовнішнє фінансування.

 

Проект SMR-160 компании Holtec International
Проєкт SMR-160 компанії Holtec International / holtecinternational.com

 

ПРОБЛЕМИ ЗЕЛЕНОГО ТАРИФУ

 

Замість малих модульних реакторів Україні варто було б зосередитися на відновленні та подальшому розвитку вітрової й сонячної генерації. У країні є не лише відпрацьована нормативна база у вигляді зеленого тарифу, а й прагнення суб’єктів економіки до енергетичної незалежності.

Вже сьогодні деякі українські компанії із місячним споживанням близько 30 МВт можуть на 70% забезпечувати свої потреби енергоспоживання за рахунок власних джерел генерації відновлюваної енергетики.

Щоби відновлювана енергетика в Україні впевнено дивилася в майбутнє, спершу необхідно вирішити проблему неплатежів за зеленим тарифом. За даними ДП «Гарантований покупець», на кінець 2022 року заборгованість «Укренерго» перед операторами поновлюваної енергетики перевищила 12 млрд гривень.

Війна призвела до падіння промвиробництва та зупинки багатьох підприємств і занурила український ринок електричної енергії у глибоку кризу. Як наслідок, навантаження на ринок електроенергії у частині спеціальних обов’язків щодо зеленого тарифу значно зросло. Держава просто не має грошей для розрахунків за зеленим тарифом.

На жаль, до кінця війни немає передумов для покращення ситуації. Це впливає на фінансові показники операторів генерації відновлюваної енергетики, адже більшість таких проєктів було реалізовано за рахунок позикового банківського капіталу.

 

ЕНЕРГЕТИЧНА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ І НЕВРАЗЛИВІСТЬ

 

Чому для України вітрова і сонячна енергетика краща за атомну? Вітер і сонце не лише дешевші з погляду капітальних інвестицій, а й дозволять Україні досягти децентралізації та, відповідно, практичної невразливості енергетичної галузі.

Навіть після перемоги України від Росії, як і раніше, треба чекати небезпеки. Загроза енергетичного тероризму залишиться високою, а наслідки руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури загрожують блекаутами, як це було в листопаді 2022 року, і масштабними збоями в економіці.

Вітрова та сонячна енергетика дозволяє значною мірою зменшити цю небезпеку. Завдяки безлічі невеликих вітрових та сонячних електростанцій потужністю 5–50 МВт у країні з’явиться децентралізована система генерації електроенергії, яку практично неможливо буде знищити.

У той час як малі модульні ректори, якщо Україна все ж таки піде на цю стратегію, вимагатимуть не лише величезних інвестицій, а й заходів щодо захисту кожного об’єкта від можливих обстрілів. Сумнівно, що біля кожного ММР буде змога поставити ЗРК Patriot.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: