наука

Про свої пророчі сни людству повідало чимало геніїв: Авраам Лінкольн і Альберт Ейнштейн, Редьярд Кіплінг і Марк Твен… Ще Арістотель у трактаті «Про пророцтва уві сні» оголосив віщий сон даром богів. З того часу десятки тисяч людей розповіли світові про цей дар. Впевнені, що багато наших читачів теж стикалися з подібним явищем. То що таке віщі сни з погляду науки, і чому їх у жодному разі не варто ігнорувати?

Стан страху полюбити іншу людину називають філофобією, і це один із найнеприємніших людських страхів, бо позбавляє значну кількість людей можливості відчувати радість любові та щасливо жити. За даними асоціації психотерапевтів США, у цій країні близько 250 тисяч людей тією чи іншою мірою схильні до страху в когось закохатися. І хоча філофобія не є захворюванням за медичною класифікацією, вона породжує безліч явищ, які вкрай негативно впливають на особистість, відправляючи її в холод самотності та до прірви самогубства

Якщо вірусна пандемія COVID-19 або епідемія чуми мають початок та завершення, то епідемія фальшивих новин не закінчується ніколи. Поширення дезінформації у світі стало настільки масштабним, що Всесвітня організація охорони здоров’я назвала її інфодемією. Наукові пошуки психологічної імунізації людства для боротьби з вірусом фейку стануть предметом нашого інтересу сьогодні.

Більшість людей працюють, багато хто навіть здатний отримувати задоволення від праці. Від багатьох факторів залежить наше ставлення до роботи, але існує ситуація, коли людині її праця здається цілком позбавленою сенсу, а вона через обставини змушена з цим миритися. Цей стан, вперше описаний антропологом та доктором філософії Девідом Гребером у 2013 році та названий ним «безглуздою роботою», стане сьогодні предметом нашого інтересу

Найвідомішим способом набуття безсмертя є «високотехнологічний спосіб бальзамування» свідомості, що пропонує компанія Nectome із США. Реклама обіцяє «виготовити» резервну копію розуму людини. Проте вчені розробляють інші технології…

Чи можна вгадати характер людини за її обличчям? Більшість сучасних вчених схиляється до того, що не можна. Проте підсвідомо ми чомусь це робимо. Як малюнок ока хижака у забарвленні метеликів відлякує птахів, що харчуються ними, так і ми реагуємо на людину, виходячи з форми та будови її обличчя

Існує такий тип фобій, який на перший погляд не несе прямої загрози для людини. Одним із найнезвичайніших страхів є коулрофобія, або страх клоунів. Вчені з Університету Південного Уельсу (Великобританія) допоможуть нам дізнатися, якими є причини виникнення страху перед клоунами, скільки людей схильні до цієї фобії і чого нам варто боятися насправді

Ще тисячі років тому людина, вдивляючись у нічне небо, ставила собі фундаментальні питання: «чи є життя за межами Землі?», «скільки ще зіркових систем існує навколо нас?», «чи нескінченний Всесвіт?» Відповісти на них нам з 2021 року допомагає один із найсучасніших і найдорожчих телескопів під назвою «Джеймс Вебб». Навіщо він потрібен, і чи допоможе нам у пошуку нового дому для людства?

Наскільки хворим є наше суспільство? Якщо уявити суспільство як пацієнта, які симптоми можна виділити в результаті першого обстеження? Чи можемо ми сприймати себе повноцінно, не вступаючи в безпосередній контакт з іншою людиною? Чи зміцнює вольова практика свободи людини загалом?

Тиша лікує — ця медична формула відома давно. Але що далі розвивається цивілізація, то складніше їй уникати травмуючого впливу шуму. З 85 децибелів починається зона ризику для здоров’я людини — так звучить пилосос, що працює. Судячи з усього, вміння «робити тишу» перетворюється на навичку, яка необхідна сучасній людині для виживання

Від 60 до 97% людей хоча б раз, але переживали це дивне почуття, коли події, що відбуваються з ними зараз, вже відбувалися з ними раніше, а місце, де вони опинилися в сьогоденні, вони вже відвідували в минулому. Таке відчуття «вже баченого» називають гарним словом «дежавю», від французького déjà vu. Звідки береться це дивне відчуття і чому виникає? Психологія і філософія, медицина і релігія дають різні пояснення цьому унікальному феномену

Фарби природи настільки незбагненні, що ніякою еволюцією не поясниш такого кольорового розмаїття. Достатньо подивитися на крила метелика, щоби переконатися — без божественного втручання у процес розмальовки тут не обійшлося. І коли вчені дотримуються природних закономірностей фарбування світу — вони підходять до революційних відкриттів