наука
«Ми забуваємо як помирати», — так мешканці одного острова пояснюють наявність серед них неймовірної кількості довгожителів. У «блакитних зон» з’явився свій головний фанат — Ден Бюттнер, кореспондент журналу National Geographic. Він ініціював глобальне дослідження, яке тривало 5 років. В результаті медики та біологи виділили на нашій планеті 5 «блакитних зон»
Чи стикалися ви з когнітивним спотворенням ефект приманки? Нещодавні дослідження показали, що він може стати в нагоді не тільки в маркетингу, а й у рекрутингу, охороні здоров’я, політиці тощо. Ефект працює на рівні несвідомому і застосовується як важіль впливу
Глен Кін, один із найкращих аніматорів у світі, лауреат премії «Оскар», який намалював Аріель із «Русалоньки», відкрито поділився, що у нього афантазія і він не може створити принцесу у своїй уяві. Дослідження вчених останніх двох десятиліть дають розуміння цього нейронного феномену
Cеквенування геному людини також викликає етичні питання. Деякі люди можуть опікуватися тим, що інформація, яка міститься в їх геномі, буде використана для дискримінації. Тому важливо розробити суворі етичні стандарти з кібербезпеки для генетичних секретів кожної особистості
У багатьох сферах ефект авторитета впливає на ухвалення рішень. І часом може призвести до серйозних наслідків. Чому сліпа віра в авторитет змушує нас підкорятися всупереч знанням та здоровому глузду? У чому тут каверза?
Вчені з Каролінського інституту та Університету Софіахеммет (Швеція) провели дослідження щодо визначення впливу прокрастинації на здоров’я людини та запропонували способи зменшення шкоди цього явища на людський організм
Термін «ілюзія контролю» виник у середині 1970-х, його вперше озвучила Еллен Лангер, професор психології з Гарварду. Вона провела серію експериментів, щоби показати, де і як ця ілюзія виникає. В одному з них Лангер організувала лотерею, де окремим учасникам було роздано квитки, іншим дали можливість самим витягнути квиток…
Науковці щодня дивують світ новими відкриттями, завдяки яким ми зможемо нарешті вилікувати смертельні хвороби, спростити або прискорити складні технологічні процеси, відкрити нові можливості та світи — тобто змінити світ та життя на краще. Але вибір найцікавішої наукової новини я можу зробити скоріше емоційно, спираючись лише на власне сприйняття — майже рандомно. Імовірніше, побачивши у ній символічні паралелі з українською сучасністю, де ми щоденно маємо протистояти великому злу, яке несе загрозу людству взагалі
Прокинутися вночі та копирсатися у собі — як це знайоме кожному, хто має схильність до саморефлексії. Буває, засинаєш у прекрасному настрої, умиротворений і щасливий, а серед ночі о третій годині прокидаєшся, ніби вже ранок і час вставати. Вчені з Університету Суінберна (Австралія) вивчили фізіологічні та психологічні особливості цього дивного безсоння
Пам’ять про страх, що передбачає небезпеку, має велике значення для виживання живих істот. Із проблемою патологічних спогадів сьогодні стикаються тисячі українців, які зазнали жахів війни. Однак є надія, що наука зможе розробити стратегії придушення посттравматичних стресових розладів
Божевільні завжди викликали в оточуючих страх і тривогу. Ціла галузь нової науки під назвою «психіатрична генетика» півстоліття ретельно шукала в геномі людини горезвісний «ген безумства». Чи можуть діти психічно хворого успадкувати його патологію? — ось питання, на яке відповість ця стаття
Щоб вижити та перейти до сталого розвитку, люди у XXI сторіччі потребують також дещо іншого, ніж самі лише наукові та інженерні винаходи. Зокрема, нам потрібно віднайти у собі… людяність