психологія
Від 60 до 97% людей хоча б раз, але переживали це дивне почуття, коли події, що відбуваються з ними зараз, вже відбувалися з ними раніше, а місце, де вони опинилися в сьогоденні, вони вже відвідували в минулому. Таке відчуття «вже баченого» називають гарним словом «дежавю», від французького déjà vu. Звідки береться це дивне відчуття і чому виникає? Психологія і філософія, медицина і релігія дають різні пояснення цьому унікальному феномену
Ви можете розрізняти кольори у слів та чисел, звуків та запахів? Вам здається, що кожна людина та кожна емоція забарвлені у свій колір? Коли ви торкаєтеся чужого плеча, чи відчуваєте одночасно дотик до свого власного? Чи цифри з меншим значенням від вас завжди далі, а з більшим — ближче до вас? Якщо так, то ви синестет, а ваш мозок працює інакше, ніж у більшості людей, які не в змозі почути мелодію омлету, що поданий на сніданок
«Людський мозок — це порожнє горище, куди можна набити все, що завгодно. Дурень так і робить: тягне туди потрібне і непотрібне. І нарешті настає момент, коли найнеобхіднішу річ туди вже не запхнеш. Або вона захована так далеко, що її не дістанеш. Я роблю інакше. У моєму горищі лише необхідні мені інструменти. Їх багато, але вони в ідеальному порядку та завжди під рукою. А зайвого мотлоху мені не потрібно», — Шерлок Холмс
Чи приносять роздуми на самоті задоволення, чи це зайва і неприємна душевна робота? Вчені провели дослідження: 2500 людей залишили на самоті. І сьогодні ми поділимося результатами трьох експериментів, а також висновками спеціалістів
Тисячі років тому мудреці та філософи відкрили істину: бажання завдає страждання. Ось тільки життя без бажань нудне, бідне і здебільшого безглузде. Будь-яке бажання багатогранне, призводить до різного роду здобутків, але також є причиною прихильностей та залежностей. Чи такі вже погані бажання? Якщо завдають стільки страждань, то навіщо вони нам?
Самотність у сучасному світі набуває характеру епідемії. Вчені б’ють на сполох, оскільки суспільство одинаків — це хворе суспільство не лише у переносному, а й у психологічному, і навіть у фізичному сенсі. Самотність вкрай токсична, тому що породжує розлад свідомості та різного роду небезпечні залежності
Потрапивши до Європи завдяки грекам, поцілунок почав жити бурхливим та насиченим життям. Яких тільки сьогодні поцілунків ми з вами не знаємо: французький, іспанський, римський… Останній з часів античності був цілим комплексом різноманітних лобизань, що переслідували не лише любовні, а й соціальні та політичні цілі
Ми живемо в епоху інформаційних воєн. І фейкових новин. Хоч як це дивно, але часом найбільш правдивою нам видається інформація, почута багаторазово. Саме в цьому полягає сенс когнітивного спотворення, названого «ефект ілюзії правди». Виходить, ми більше довіряємо інформації, тією чи іншою мірою нам знайомої. І чим частіше її чуємо, тим достовірнішою вона нам здається
Спостереження соціолога Етторе свідчить: сусідня черга завжди рухається швидше. Всі ми обманювалися не раз, коли застрягали у дорожніх заторах або безнадійно гаяли час у чергах. Проте виникає ціла низка закономірних питань: чому ми опиняємось у «неправильній» черзі, невже все відбувається за законом підлості, чи для цього все-таки є наукове пояснення? Розібратися у цьому допоможуть математик та космонавт
Неврологічним розладом під назвою мізофонія страждають від 6 до 20% людей у світі, багатьом він заважає повноцінно жити та істотно псує відносини з людьми. Дослідники з Оксфордського університету та Університету Дьюка спробували зрозуміти причину мізофонії та дати свої рекомендації
Чи стикалися ви з когнітивним спотворенням ефект приманки? Нещодавні дослідження показали, що він може стати в нагоді не тільки в маркетингу, а й у рекрутингу, охороні здоров’я, політиці тощо. Ефект працює на рівні несвідомому і застосовується як важіль впливу
Глен Кін, один із найкращих аніматорів у світі, лауреат премії «Оскар», який намалював Аріель із «Русалоньки», відкрито поділився, що у нього афантазія і він не може створити принцесу у своїй уяві. Дослідження вчених останніх двох десятиліть дають розуміння цього нейронного феномену