Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
5 хв. на читання

ТУРБУЛЕНТНЕ МАЙБУТНЄ: як кліматичні зміни впливають на авіаперельоти

ТУРБУЛЕНТНЕ МАЙБУТНЄ: як кліматичні зміни впливають на авіаперельоти
Поділитись матеріалом
Photo by Patrick Donnelly on Unsplash

 

Глобальні кліматичні зміни, які супроводжуються зростанням температури, можуть стати проблемою для пасажирських авіаперевезень. Авіакомпанії фіксують зростання турбулентності, що створює великий дискомфорт для пасажирів і потенційно може провокувати аварійні ситуації.

 

ЯК І РАНІШЕ, НАЙБЕЗПЕЧНІШИЙ

 

Літак невипадково є найбезпечнішим видом транспорту. Гарвардський університет провів спеціальні дослідження і встановив, що ймовірність катастрофи літака становить 1 до 1 200 000, а ймовірність стати жертвою авіакатастрофи — 1 до 11 000 000.

Професор економіки Північно-Західного університету штату Іллінойс Іен Севедж з’ясував, що на 1 млрд пасажиро-миль в авіації припадає 0,07 смертей, а для автотранспорту ця цифра становить 7,3. Тобто у 104 рази більше! За теорією ймовірності, аби загинути в авіакатастрофі, людина має літати щодня протягом 103 239 років.

За даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), безпека польотів у Європі перебуває на безпрецедентно високому рівні. 2023 року коефіцієнт позаштатних ситуацій у світі дорівнював 0,77, а в ЄС — 0,48 на мільйон вильотів. Загалом кількість трагічних випадків має тенденцію зменшуватися скрізь, за винятком Північної Америки, де цей показник зростає і зараз становить 1,14.

 

СМЕРТЕЛЬНА ТУРБУЛЕНТНІСТЬ

 

Фахівці констатують, що з 2018 року ризик авіакатастроф зі смертельними наслідками наближується до нуля. Однак за всіх неймовірних досягнень у галузі авіаційної безпеки глобальне потепління несе низку неприємних сюрпризів. Дослідники й раніше підозрювали, що кліматичні зміни можуть загрожувати комфорту та безпеці авіаперельотів. Але 20 травня поточного року сталася подія, яка змусила багатьох замислитися над серйозністю ситуації.

Унаслідок сильної турбулентності на рейсі Singapore Airlines, що прямував із Лондона до Сінгапуру, загинув 73-річний чоловік і понад 70 осіб дістали поранення. За словами Пола Вільямса з британського Університету Редінга, турбулентність нагадувала шалене катання на американських гірках, коли людина начебто перетворюється на снаряд, що летить.

Подібний інцидент зі смертельними наслідками став першим в авіакомпанії за останні 24 роки. Випадок справді рідкісний, але що, як це тільки перший дзвіночок і зміна клімату призведе до зростання сили й частоти турбулентності?

 

У ЧОМУ ПРИЧИНА ТУРБУЛЕНТНОСТІ

 

Потрібно сказати, що в самій турбулентності немає нічого незвичайного або смертельно небезпечного. Так чи інакше, з нею стикається більшість авіарейсів. Причиною турбулентності під час зльоту або приземлення може стати сильний вітер у районі аеропорту.

На великих висотах її можуть спричиняти висхідні та низхідні потоки повітря у грозових хмарах, через які або поруч з якими пролітають літаки. Також створювати турбулентність здатні повітряні маси, що рухаються вгору гірськими хребтами, — літак у цьому разі ніби підкидає вгору. Крім того, турбулентність часто виникає на межах сильних повітряних потоків, які постійно огинають земну кулю.

Як бачимо, причин турбулентності існує чимало, й уникнути її під час польоту практично неможливо. Інша річ — її рівень, від якого залежить психофізичний стан пасажира. Навряд чи на світі є люди, яким подобається літати крізь шторм. У неприємній історії, що трапилася з рейсом Singapore Airlines, такий шторм якраз відбувався поблизу від літака.

 

ТРЯСТИМЕ ЧАСТІШЕ

 

Корейський науковець Юнг-Хун Кім із Сеульського національного університету вирішив вивчити, як зміни клімату впливають на зростання турбулентності. У підсумку він дійшов тих самих висновків, що й британець Пол Вільямс, — вона стає дедалі частішою та інтенсивнішою.

Разом зі своїми колегами він ще торік опублікував дані наукових досліджень, які свідчать про значне збільшення турбулентності «ясного неба» в період з 1979 по 2020 рік. Турбулентністю «ясного неба», або «чистого повітря», називають таку, яка виникає за межами хмар.

Вільямс виявив, що шалені «американські гірки» під час польотів над Північною Атлантикою за ясного неба стали траплятися на 55% частіше. За його словами, аналогічне зростання турбулентності спостерігається в усьому світі. Учені пов’язують ці тенденції зі зміною клімату, яка посилює реактивні повітряні течії, що є причиною турбулентних явищ.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ПАНІКУВАТИ НЕ ВАРТО

 

Але Вільямс та його колеги не зупинилися на статистичній констатації фактів. Вони побудували прогностичну кліматичну модель, щоб передбачити, як глобальне потепління буде співвідноситися з частотою та інтенсивністю турбулентності. Дослідники підрахували, що частка сильної турбулентності серед усіх турбулентних явищ неминуче збільшуватиметься. З нею літаки стикатимуться набагато частіше, ніж з легкою або помірною.

Таких самих висновків дійшли й південнокорейські дослідники на чолі з Кімом. Вони вважають, що зміна клімату спричинить посилення турбулентності «ясного неба» під час польоту над горами і поблизу хмарних масивів. При цьому вчені заспокоїли світову громадськість: зростання турбулентності — ще не привід для припинення польотів: літаки не почнуть падати каменем із неба.

Більшість рейсів, як і раніше, стикатиметься з легкою або помірною турбулентністю. Просто замість 10 хвилин сильної турбулентності, які в середньому припадали на політ раніше, тепер неабияк трясти буде 20 або 30 хвилин.

 

ТУРБУЛЕНТНІСТЬ МОЖНА ПЕРЕДБАЧИТИ

 

Гарна новина полягає в тому, що турбулентність можна прогнозувати так само, як дощ, вітер або зміну температури. Метеорологічні центри здатні робити це на основі даних, зібраних з наземних датчиків і супутників. І цю інформацію пілоти можуть використовувати для планування траєкторії польоту.

Крім того, пілоти мають можливість користуватися радаром, щоб визначити місцезнаходження грозових хмар, яких слід уникати. Радіохвилі, що випромінюються спеціальними датчиками, відбиваються від них, повертаються назад і дають змогу скласти небесну «дорожню карту».

 

РЯТІВНИЙ ЛІДАР ЗАМІСТЬ РАДАРА

 

Щоправда, є один неприємний виняток — за допомогою радара неможливо виявити безхмарну турбулентність «ясного неба». Але й тут, за словами Вільямса, вихід є. Він полягає у використанні технології лідар (LiDAR).

Лідар схожий на радар, але використовує іншу довжину світлової хвилі, тому здатний розпізнавати турбулентність-невидимку «ясного неба». Єдиний недолік цих, поки що експериментальних, приладів, — дорожнеча й чималі габарити.

Однак інженери вже працюють над тим, щоби здешевити лідар й одночасно зменшити його розміри. Коли це станеться, з’явиться можливість масово оснастити літаки лідарами, які зможуть розпізнавати турбулентність, що перебуває на відстані 20 миль від літака.

 

Оригінальне дослідження: Singapore Airlines turbulence: why climate change is making flights rougher

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: