Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў – альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
InterviewLeadership&ManagementViews&Opinions
5 хв. на читання

УКРАЇНА ОЧИМА ІНОЗЕМЦІВ: Шван Мохаммед Шакір, директор благодійного фонду Country Intention, PhD технічних наук, про перше враження щодо України, зрілу закоханість та культурні відмінності

УКРАЇНА ОЧИМА ІНОЗЕМЦІВ: Шван Мохаммед Шакір, директор благодійного фонду Country Intention, PhD технічних наук, про перше враження щодо України, зрілу закоханість та культурні відмінності
Поділитись матеріалом
Фото з особистого архіву

 

Ім’я:

Шван Мохаммед Шакір

 

Я опинився в Україні…

Вперше я прилетів до України у листопаді 2007 року, мета приїзду — навчання в університеті.

 

Моє перше враження про країну…

Моїм першим містом був Донецьк. Він залишається у пам’яті найкрасивішим і найулюбленішим, незважаючи на сумні події та війну. Мені є з чим порівняти, я об’їздив усю Україну: був і в Криму, і у Львові, і в Карпатах.

Рішення вчитися в Україні виникло спонтанно, мої батьки були шоковані, оскільки навіть не зовсім розуміли, де розташована Україна і що вона являє собою.

Я прилетів до аеропорту Харкова у листопаді 2007 року і був вражений погодою — снігом по коліно та температурою -15. У нас у Курдистані таких температур не буває, а сніг досить умовний — його можна побачити лише високо у горах.

Я вступив на підготовчий факультет ДонНТУ, де взявся за вивчення російської мови — єдиної із запропонованих тоді. Мені пощастило, адже я зустрів дуже розумного викладача — українку, якій на той момент було більше 70 років, і вона була «людиною старого гарту», ​​як у вас кажуть.

Якби не вона, я б не знав мову настільки добре.

 

Карпаты в окрестностях Драгобрата, Украина
Карпати на околицях Драгобрата, Україна / wikipedia.org

 

Я мешкаю в Україні в…

Нині у Дніпрі, з 2015 року. До цього в Донецьку, з 2007 до 2015. Він, як і раніше, мені дуже дорогий, напевно, це як перша закоханість — назавжди у пам’яті.

 

Метафора, літературний герой, асоціація для сучасної України…

 

Гусениця, яка має стати метеликом…

 

В Україні я відкрив для себе…

Душевних людей, які завжди прагнуть нового і не зупиняються на досягнутому. Вони живуть замість одного 10 життів, пробуючи різні професії, країни, відносини, партнерства. Вони мають багато інтересів, більшість із дитинства займається різними творчими заняттями. У нашій країні цього немає.

Наприклад, зрідка зустрінеш в Україні людину, яка не вчилася б у дитинстві музики, танців, не займалася б спортом. Для вас це звично. На Сході — ні. Там такі напрями переважно вибирають у юнацтві, коли потрібно визначатися з професією.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

В Україні мені не вистачає…

Поваги один до одного. Наприклад, це коли земляк — брат. Тут часто люди підтримують один одного менше, ніж могли б і чим це заведено у нас, на Сході. Більше прийнято змагання та суперництво, ніж партнерство. Я мало зустрічав великих сімейних бізнесів, які розвивалися б десятиліттями.

В Україні мене вразило те, що повага не є ключовою цінністю у культурі. Я зіткнувся з тим, що вона притаманна відносинам між людьми інтелігентними, причому рівень інтелігенції визначається не статусом, наявністю дипломів і кількістю грошей на рахунку в банку, а скоріше наявністю внутрішнього морального та етичного кодексу, дотриманням його.

Мені зустрічалися ті, хто мав кілька дипломів та вищі державні нагороди і при цьому ставився до мене як до чужого, «чурки», «того, хто понаїхав», «хитрого араба», буквально кидаючи в обличчя образливі репліки. Я бачив і інших, тих, хто не мав титулів, але їх ступеню етичності та майстерності спілкування позаздрили б найвищі дипломати (до речі, Шван закінчив курси дипломатії під час роботи з урядом Іраку — прим. ред.).

У нас на Сході заведено шанобливо ставитися до слів та обіцянок. Таке правило — повага до себе та своєї поведінки важливіша за будь-який письмовий договір і контракт. Ми не кидаємо слів на вітер, а кажемо: «Час покаже».

Чому так? Історично склалося, що сильний вплив на Сході має спільнота, громадська думка є визначальною. І людину, яка роздає обіцянки, але їх не виконує, просто буде виключено з громади.

 

Головна відмінність мешканців України від мешканців інших країн…

Гостинність та відкритість. Стрімке скорочення дистанції у спілкуванні, іноді відчуття, що знаєш людину все життя, хоча минула лише година з моменту знайомства. Це іноді плюс, іноді й мінус. Особливо якщо звик до іншого.

 

В Україні краще, ніж в інших державах…

Неймовірний ступінь свободи та можливість бути поза рамками — будь-яку сферу можна успішно розвивати, ринок досить широкий. Вивчивши та зрозумівши потреби людей, можна легко створити будь-який напрямок, виробничий чи творчий.

 

Швидкість ведення діяльності та її цифровізація — те, що вигідно відрізняє Україну від інших країн.

 

Різноманітність природи, а також сприятливий клімат.

 

Панорама Донецка
Панорама Донецька / eui.e

 

В Україні гірше, ніж в інших державах…

Корупція та екологія, а також відповідальність мешканців за це.

Відносно нещодавно жителі країни почали замислюватися про клімат, у них з’явилося бажання навести лад в органах влади, з’ясовувати, на що йдуть їхні податки тощо.

На мою думку, в Україні існує вузьке розуміння дому: для багатьох дім обмежується квартирою/власністю та родиною, звідси й захист інтересів лише того, що належить тобі.

У моїй рідній культурі поняття дому майже рівне поняттю країни. Тому мати в країні лад та прозорі правила, за якими живуть усі, — честь та базовий принцип. Це продиктовано і релігією, і, в принципі, нашим менталітетом — любити землю, яка дає тобі все, дбати про неї.

Зізнаюся, Україна стала моєю зрілою закоханістю. Ніде я не відчував себе настільки вільно та «вдома», як тут. Саме тому частину своєї діяльності я спрямовую на покращення умов місця, яке вибрав для життя.

І, як сказав мені один мудрий чоловік із Закарпаття: «Я люблю це місце не тому, що воно найкраще, і не люблю не через його недоліки. Я люблю його, бо воно моє. І тут я почуваюся собою». Отакі стосунки у мене з Україною зараз.

 

Головні відмінності між Україною та Сходом:

Родина: на Сході культ сім’ї, причому навіть великої сім’ї. Це місце підтримки, захисту, суспільство найдорожчих тобі людей. Зрідка у родинах бувають сварки та розбіжності. Заведено жити за правилами та домовлятися, знаходити компроміс.

Чоловік, як і раніше, відповідальний за утримання сім’ї, жінка працює для задоволення, заради власного інтересу та розвитку. За Кораном прийнято дбати про те, щоб твоя жінка була щасливою. І завдання чоловіка підтримати її в тому, що робить її щасливою.

До речі, через те, що у нас зберігаються сімейні традиції, для багатьох жінок, як і раніше, крім кар’єри, важлива реалізація в родині.

Нині дедалі більше жінок на Сході обіймають високі посади, у тому числі й умовно дипломатичні. Схід стає більш відкритим до європейських традицій, при цьому оберігаючи та захищаючи свої.

Ставлення до дітей: діти — найвища цінність як для матері, так і для батька. На Сході чоловік несе не меншу відповідальність за виховання дитини ніж жінка. Його завдання — дати напрямок, закласти принципи життя. У нас не буває покинутих та випадкових дітей. Суспільство регулює взаємини, зради не прийняті, від дітей не відмовляються.

Повага до старших: батьків, вчителів — тим, завдяки кому ти став тим, ким ти став. В Україні такого, на жаль, дуже мало. І це те, що мені хотілося б додати до української культури сьогоднішнього дня.

 

Місця, в яких я люблю бувати…

Донецьк, до якого я, на жаль, зараз не можу потрапити, та його зараз і не впізнати. Мені припав до душі Дніпро, люблю його околиці, як у напрямку до Запоріжжя, так і до Полтави, наприклад, села Волоське, Рашківка, Старі Кодаки, Білики…

Комфортно мені у Вінниці та цікаво у Львові. Напевно, я об’їздив більше міст України, ніж середньостатистичний українець.

Зараз моя мрія, як і кожного, хто живе у цій країні, — мир на нашій землі та процвітання держави.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: