УРОКИ ТОМАСА МАННА: як мова агресора може працювати на українську перемогу

Пауль Томас Манн — німецький письменник, есеїст, майстер епічного роману, лауреат Нобелівської премії з літератури / cameralabs.org

Російське вторгнення змінило для українців багато чого, якщо не все. Зокрема, і ставлення до російської культури та мови. Сancel culture (з англійської «культура скасування») стала природною реакцією на розв’язаний Росією терор щодо українських громадян, масові вбивства та руйнування українських міст. Проте вона не скасувала факту білінгвізму українців, який формувався кілька століть. Для багатьох досі залишається відкритим питання: наскільки продуктивно ставити знак рівності між російською мовою та злочинною владою?

УКРАЇНЦЯМ ЛЕГШЕ «ПРОРАХУВАТИ» ВОРОГА

Якщо дивитися на війну між Росією та Україною з погляду білінгвізму, можна вважати його відмінною рисою українців, які в своїй масі чудово володіють двома мовами і розуміють як українську, так і російську. Російський солдат чи диверсант не володіє українською.

Славнозвісне слово «паляниця» стало не лише мемом, а й своєрідним маркером відмінності своїх від чужих. Тобто навіть за умов війни білінгвізм дає українцям певні переваги перед росіянами. Це стосується не лише розвідки чи диверсійних груп.

Російськомовний українець може завжди ментально «прочитати», «прорахувати» росіянина. Але той, у свою чергу, не володіючи українською мовою, приречений перебувати у «зоні непорозуміння». Причому білінгвізм українців — це не культурно-історична аномалія, а скоріше загальнолюдська норма.

БІЛІНГВІЗМ І «ПРОКЛЯТТЯ ГЕОГРАФІЇ»

Згідно з цілою низкою дослідників, білінгвів у світі налічується набагато більше, ніж монолінгвів. Статистичні дані свідчать, що білінгвізм сьогодні характерний майже для 50% всіх дітей, які живуть на планеті. Те, що ця тенденція надалі лише посилюватиметься, цілком зрозуміло.

У глобальному та сетецентричному сучасному світі людство поступово позбавляється «прокляття географії», вириваючись із тенет однієї мови та однієї культури. І дуже важливо розуміти мову сусіда, на життя поруч із яким тебе прирекло «прокляття географії».

Історія — це безперервний, нескінченний процес, де війна і торгівля, конкуренція та обмін ідуть пліч-о-пліч. І росіяни, які нехтують вивченням української, заганяють себе у протитренд, ставлять себе в свідомо невигідне становище.

Очевидно, щоб залишатися конкурентоспроможними, українцям цю помилку, продиктовану імперською зарозумілістю північного сусіда, повторювати не слід. Навіть попри викликане війною відторгнення «всього російського».

ПОЗБАВИТИ РОСІЮ МОНОПОЛІЇ НА МОВУ І КУЛЬТУРУ

Проблема ставлення до мови агресора виникала далеко не у 2022 і не у 2014 роках. Вона вирішувалася ефективно не за допомогою схвалення сancel culture, а за допомогою створення «безцензурної зони» побутування мови, якою говорить твій геополітичний противник.

Наприклад, у США радо вітали «російську літературу у вигнанні» та її представників, які втекли з-під ідеологічного контролю комуністів у СРСР. Так само було з німецькою версією безцензурної словесності, коли антифашистська творча інтелігенція залишала гітлерівську Німеччину.

Символом німецької мови в Америці, що воювала з Німеччиною, можна вважати нобелівського лауреата і живого класика Томаса Манна. Він стверджував, що «німецька література там, де я», тобто, по суті, відмовляв фашистській Німеччині у праві на творчість німецькою мовою, у монополії на німецьку культуру та літературу.

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

Так само сьогодні існування російськомовної України позбавляє путінську Росію монополії на російську мову та культуру. А заразом і монополії на такі найважливіші, державо- та культуроутворюючі ідеологічні концепти як, до прикладу, «Свята Русь».

Таким чином, одну з «підпорок» путінського режиму вибивають з-під його ніг.

У ВСІХ ДИКТАТУР ОДНА МОВА — НЕНАВИСТЬ!

Мова, якою говорив Гітлер, ніколи не була для Томаса Манна і багатьох його послідовників тотожною німецькій мові. Наслідуючи приклад великого німецького письменника та видатних американських політиків, українці мають право на запитання: «наскільки сьогодні продуктивно для української перемоги ставити знак рівності між російською мовою та фашистським режимом Путіна?»

Коли Друга світова закінчилася, Манн оголосив, що всі книги, які вийшли за нацистів, потрібно знищити, оскільки вони заплямовані «соромом і кров’ю». Своїм американським студентам він казав:

Не можна кидати уроки німецької мови через те, що некомпетентні правителі публічно дискредитують її зараз

І треба сказати, що така позиція знаходила розуміння в США, які протистояли Гітлеру. Так, ненависть до нацистського Третього рейху була великою. Але підтримка сancel culture стала б величезною стратегічною помилкою та розбазарюванням важливого ресурсу. Це правляча еліта воюючої з Німеччиною Америки чудово розуміла.

ВИВЕСТИ УКРАЇНСЬКУ ІЗ ЗОНИ ПРОПАГАНДИ

Тому що німецька мова, виведена з-під впливу фашистської пропаганди, ставала найсильнішою зброєю проти фашистів. Позиція Томаса Манна означала, що справжня, чесна, німецька мова збереглася лише там, де нею не користувалися нацисти, — в Америці, що воювала з нацизмом.

За оцінками демографів, кількість американців німецького походження становить зараз від 42 до 58 мільйонів, тобто 17–20 % від населення США. Це відсоткове співвідношення з часів Другої світової навряд чи змінилося. Мабуть, Україні, де етнічних росіян та російськомовних громадян точно не менше, є над чим подумати.

Розвиток російської мови в Україні та створення на ній поза межами впливу путінської пропаганди культурних цінностей — це показник не слабкості, а величезної сили та експансіоністського потенціалу українських цінностей, української державності та культури.

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media