Жанна Крючкова
Засновник альманаху Huxleў, фонду «Інтелектуальний капітал»
Liberal Arts
6 хв. на читання

Від багаточитання до глибокочитання: про клуби повільного читання та Lectio Divina

Від багаточитання до глибокочитання: про клуби повільного читання та Lectio Divina
Поділитись матеріалом

Михайло Нестеров. Портрет академіка, біолога А. Н. Сіверцова, 1934 

Цифрова епоха радикально змінила нашу культуру читання. На зміну вдумливому читанню-зануренню у книгу прийшла культура інтернет-серфінгу — простого зчитування слів з екрану. Засмучуєтеся через те, що читаєте півсторінки на хвилину та одну книгу на місяць? У душі заздрите тим, хто «ковтає» книги, залишаючи одну на тумбочці, іншу біля обіднього столу, третю читаючи з екрану мобільного? А даремно…

У своїй книзі «Читачу, повертайся: мозок, що читає в цифровому світі» нейрофізіолог Маріенн Вольф розповідає, як цифрове середовище впливає на людину та її мислення. Поверхневе читання завдає значної когнітивної і психологічної шкоди, тоді як вдумливе читання хорошої літератури лікує від страхів і пробуджує серце. Читання — це психологічна культура. Ще Мішель де Монтень, французький письменник і філософ епохи Відродження, у «Дослідах» іронічно зауважив, що важливо, аби душа людини, що накопичує знання, ставала наповненою, а не розпухлою.

Про клуби повільного читання

Повільне читання (також називають close reading) — це свідоме зниження швидкості читання, мета якого — максимально повне розуміння більш складних текстів: літературних, філософських, науково-популярних, і отримання більшого задоволення, а в ідеалі — духовного чи творчого прозріння.

Дедалі більше експертів вважають, що настав час сповільнитися. Девід Мікікс, американський літературознавець та автор книги «Повільне читання в поспішному віці», каже:

Як ти читаєш, набагато важливіше, ніж те, скільки ти читаєш.

«Улісс» Джеймса Джойса, «Шум і лють» Вільяма Фолкнера, «Брати Карамазови» Федора Достоєвського, «Війна та мир» Льва Толстого… Чи можливо взагалі прочитати орнаментальні твори з великоваговою архітектурою без зусиль та концентрації?

В Англії, Новій Зеландії, США, Канаді та Японії існують «клуби повільного читання» — люди збираються у спокійній обстановці, щоб читати безперервно. Учасники клубу перш за все зацікавлені не в обговоренні прочитаного, а в отриманні задоволення від неквапливого читання складних текстів.

Швидке читання роману дасть нам подієвий ряд, уявлення про персонажів і загальну стилістику твору. Але не дозволить поринути в глибину емоцій і багатошаровість людського досвіду та отримати інтелектуальне збудження від розгадування хитрих натяків автора, алюзій та пародій. Це не дасть нам нічого, що увійде не тільки до свідомого розуму, а й до несвідомого. Це не дозволить твору стати частиною нас самих.

Повільне читання та ваше здоров’я

Доктор філософії Сергій Поварнін (1870–1952), рідний брат якого, Костянтин, був відомим психіатром, у своїй брошурі «Як читати книги», яка витримала не одне перевидання, писав так:

«Звичка «ковтати» книги може спричинити головний біль. Може сприяти розвитку неврозів, неврастенії та інших хвороб нервової системи, а також бути однією з причин різних тілесних захворювань, похідних від порушення нормальної діяльності нервової системи. Погане читання перешкоджає іноді нормальному розвитку здібностей і нерідко псує їх, наприклад послаблює здатність до зосередження уваги, пам’ять тощо. Послаблює волю і здатність розмірковувати».

Lectio Divina — практика повільного читання

Повільне читання можна зарахувати до однієї з форм медитації. Один із методів повільного читання відомий як Lectio Divina («духовне читання»).

Принципи читання застосовувалися католицькими ченцями ордена Бенедикта, Августина, Василя та інших для кращого розуміння біблійних писань. Подібні принципи використовувалися й у інших релігіях — під час читання Тори, Корану чи Бхагавадгіти.

Lectio Divina протиставляється швидкісному читанню та служить для отримання глибокого задоволення від читання текстів та творчого осяяння. Метод стане в нагоді тим, хто тоне у «цифровому цунамі» онлайн-інформації. Старомодне читання надає уроків людської ідентичності, яких ми не можемо отримати ані через читання постів у соцмережах, ані через перегляд відео зі спікерами на YouTube.

Практика читання починається з релаксації та прийняття комфортного становища. Деякі люди, які практикують Lectio Divina, стверджують, що для концентрації їм допомагає серія вдихів і повторення обраної фрази для початку осмисленої роботи, щоби звільнити розум.

Читання має на увазі чотири важливі етапи:

Lectio (читання) — вдумливе читання розділу. Необхідно відчути кожен уривок, почути голос автора та персонажів. Можна перечитати розділ.

Meditatio (роздуми) — поглиблений роздум над текстом — об’єктом концентрації служать відчуття всередині себе.

Oratio (молитва) — подяка автору як реакція на прочитаний розділ.

Contemplatio (споглядання) — це означає звільнити себе від власних думок — відкрити розум і серце на прийняття.

 

Lectio Divina приносить значні когнітивні та психологічні вигоди.

 

Важливе правило повільного читання — повернення до прочитаного.

Ланселот Р. Флетчер (Lancelot R. Fletcher), Професор Єльського університету, автор понад двадцяти наукових праць та за сумісництвом викладач курсу повільного читання, вважає, що повертатися до вже прочитаного — це золотий стандарт читання.

«Якщо бути точнішим, повільне читання починається із зупинки, з повороту. У звичках читання ми схожі на водіїв: ми мчимо по шосе до пункту призначення і раптом починаємо помічати, що картини вздовж дороги виглядають якось незвично. Ми гадаємо, що невірно витлумачили дорожній знак, який проїхали кілька кілометрів тому, а потім раптово усвідомлюємо, що їхали так швидко у неправильному напрямку! Ми розвертаємо машину та їдемо назад, аби ще раз подивитись на цей знак, і тоді ми опиняємося в режимі повільного читання».

За твердженням Флетчера, практика повільного читання — цей, здавалося б, нехитрий експеримент, має високу місію — «сприяти відновленню мистецтва розмови, у якому слухати співрозмовника не менш важливо, ніж говорити самому».

Повільне читання та задоволення

Володимир Набоков, чотирикратний номінант на Нобелівську премію з літератури, єдиний письменник XX століття, який став класиком одночасно російської та американської літератури, у своїх знаменитих лекціях говорив: «Літературу, справжню літературу, не варто ковтати залпом, як зілля, корисне для серця чи розуму, цього «шлунка» душі. Літературу треба приймати дрібними дозами, роздробивши, розкришивши, розмоловши, — тоді ви відчуєте її солодке благоухання у глибині долонь».

Кожен із нас може започаткувати свій власний клуб повільного читання. Це може бути вдома, на природі чи у громадській бібліотеці, які сьогодні досі існують. Головне — самодисципліна. І починати потрібно з того, щоб влаштуватися зручніше, вимкнути телефон та відкрити книгу.

Блаженство.

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: