Знайдено «універсальну пігулку» від старіння, дурості, злочинності та хвороб!
Ілюстрація: Норіко Амбе. Географія Японії II, 11 x 8 дюймів (27,9 x 20,3 см), 2002
Коли ви востаннє читали художню літературу? Класичний роман чи наукову фантастику.
Напевно, ви хочете існувати і розвиватися в безпечному світі, хворіти менше, спати краще, жити довше, турбуватися менше, бути конкурентоспроможнішими, розумнішими та успішнішими.
Тоді вам доведеться відкласти убік смартфон, перестати дивитися серіали і повернутися до старої доброї книги.
#1 КНИГИ ТА ЕВОЛЮЦІЯ
Еволюція людських угруповань відкрила нам «Всесвіт Гуттенберга». З того часу книга сама стала фактором еволюції людського мозку. У статті «Найдивніші люди у світі» професор Гарварда Джозеф Хенріч розповідає, що протестантська реформація не просто призвела до зростання рівня грамотності серед населення. Вона «перемонтувала» механізми роботи мозку.
Приклади найважливіших «оновлень», встановлених у ньому завдяки читанню: розпізнавання осіб змістилося у праву півкулю, зменшилася схильність до цілісної візуальної обробки, збільшилася вербальна пам’ять. Мозолисте тіло — інформаційна магістраль, що з’єднує дві півкулі, — стало набагато товщим. Читання стимулювало «сценарність» нашого мислення, здатність представляти альтернативні варіанти розвитку подій.
Ми навчилися краще запам’ятовувати найдрібніші подробиці, представляти детальні сцени та продумувати складні ситуації. Однак чи назавжди книги змінили нас? Мабуть, ні. Чим більше ми віддаємо перевагу швидкому скролінгу з гаджетів, тим більше втрачаємо навички глибокого читання. А разом з ним і здібності зосереджуватися і вловлювати складні ідеї.
#2 КНИГА Й ДОВГОЛІТТЯ
12 років у Єльському університеті досліджували зв’язок між читанням книг та тривалістю життя. Дослідження виявило таку закономірність: у людей, які приділяли читанню не менше 3,5 годин на тиждень, ризик передчасної смерті був на 23% нижчим, ніж у тих, хто книг не читав.
Хоча таку статистичну залежність вчені й установили, але так і не змогли дати однозначного наукового пояснення цьому феномену. Проте, вони припустили, що вся справа в мозковій активності, яка збільшує зв’язки між мозковими клітинами.
А це, своєю чергою, сприяє зменшенню нейродегенеративних захворювань, що скорочують тривалість життя. Так це чи ні, але, якщо ви хочете жити довго і щасливо, читайте книги хоча б з метою профілактики серйозних захворювань. Це значно збільшить ваші шанси на довголіття.
#3 КНИГА ТА СТРЕС
Книга — унікальний, безмедикаментозний антидепресант. Якщо згадати відому фразу, що «всі хвороби від нервів», то у цьому випадку читання допомагає людям їх уникнути. Тут варто нагадати українцям певну статистику. Згідно з ВООЗ, лідером серед усіх причин летальних випадків в Україні є серцево-судинні захворювання (майже 70%).
Стрес, разом із неправильним харчуванням, малорухомим способом життя, алкоголем і курінням належить до факторів, які значно підвищують ризик цих хвороб. Схильні до стресу люди на 50% частіше отримують інсульт і на 40% частіше — інфаркт.
Однак для любителів читання у нашому стресогенному світі є чудова новина. Вчені Університету Сассекса у Великій Британії встановили, що читання знижує рівень стресу набагато краще, ніж навіть прогулянки на свіжому повітрі чи заспокійлива музика.
За їхніми даними, під час читання рівень стресу у випробуваних падав на 68%. Лише 6 хвилин, проведених із книгою, було достатньо, аби суттєво уповільнити серцевий ритм та зменшити м’язову напругу.
Топ-3 бібліотеки України
• Національна бібліотека України імені Вернадського
Це бібліотека, яка може задовольнити потреби будь-якого читача. Вона складається із 27 поверхів, а її фонд налічує 14 мільйонів книг. Саме тому вона входить до десятки найбільших бібліотек світу.
• Одеська національна наукова бібліотека
Вважається першою публічною бібліотекою на території України. З’явилася вона у 1829 році за наказом Миколи I. Будівля є одним із найкращих зразків бібліотечної архітектури в Україні у стилі неокласицизму. Фонд найстарішої публічної бібліотеки налічує п’ять мільйонів документів з усіх галузей знань майже 130 мовами світу.
• Наукова бібліотека Львівського університету імені Франка
Одна з найбільших та найдавніших бібліотек України. Була заснована 1608 року як бібліотека Львівського єзуїтського колегіуму. У фонді бібліотеки зберігають понад 3 мільйони книг, найстаріша з яких датована XIII століттям
#4 КНИГА І СТАРІННЯ МОЗКУ
Вчені Університету Раш у Чикаго проаналізували дані 294 американців, вік яких у середньому становив 89 років. Відомо, що з віком когнітивні функції мозку знижуються.
Поразка різних мозкових ділянок, виникнення амілоїдних бляшок та білкових «клубків» призводять до розвитку старечої деменції. Однак читання уповільнює ці вікові зміни і навіть розвиток таких захворювань, як хвороба Альцгеймера.
Ті, хто протягом життя стимулював свою розумову діяльність, у тому числі читаючи книги або займаючись письменницькою працею, набагато рідше страждали на важкі форми когнітивних розладів. Наприклад, ризик розвитку хвороби Альцгеймера у них знижувався вдвічі. Втім, такий самий ефект спостерігався і в тих, хто захоплювався шахами.
#5 КНИГА І СОН
Медики у клініці Мейо ретельно вивчили наслідки ритуалу, який адміністрація цієї медичної установи запровадила для своїх пацієнтів. Лікарі запропонували їм читати на ніч. Виявилося, що читання книг винятково сприятливо впливає на сон, забезпечуючи природний, плавний перехід від неспання до засинання.
А ось про різноманітні електронні гаджети цього не скажеш. Вони сильно дратують нервову систему, і їй потрібно набагато більше часу, щоби загальмуватися. Світло від екранів ноутбуків та смартфонів знижує вироблення гормону мелатоніну, пов’язаного зі сном. Тому дивитися на екран рекомендується припиняти за 1–1,5 години до того, як ви вирішите відійти до сну.
#6 КНИГА ТА «УНІВЕРСАЛЬНЕ ТРЕНУВАННЯ»
Коли людина читає, у цьому процесі беруть участь близько 17 зон мозку, відповідальних за виконання різних завдань. Наприклад, одна — за зорове сприйняття, інша — співвідносить звуки та літери, третя — розпізнає сенс прочитаного тощо. Читаючи книгу, ми тренуємо всі ці можливості одночасно.
Дослідження, опубліковане в журналі Child Development, говорить, що читання допомагає дітям не тільки поповнювати словниковий запас, а отже, опановувати більш конкурентні форми комунікації, а й розвивати інтелект. Діти з вищою навичкою читання віком 7 років краще проходять тести на IQ.
Проте книжки не лише впливають на наш розум, а й працюють на фізичному рівні. Тому читання можна цілком порівняти з невеликим тренуванням у спортзалі. Зосереджене читання спалює близько 42 калорій на годину. При цьому, порівняно зі споживанням інформації в іншій формі, воно набагато «економніше» для нашого організму з погляду енерговитрат. Скажімо, коли ви гортаєте Твіттер або новини в інтернеті, то втрачаєте набагато більше — приблизно 65 калорій на годину.
#7 КНИГА І ЗЛОЧИННІСТЬ
Приватні в’язниці — індустрія, що стрімко розвивається, і дуже прибутковий бізнес у США. Тому з кожним роком їх будують дедалі більше. Але, як і будь-який бізнес, тюремна індустрія теж потребує планування та довгострокових стратегій. Аби робити бізнес на в’язнях, треба якось оцінювати ринок і планувати його майбутнє зростання. Та як розрахувати інвестиції?
Наприклад, скільки завтра чи післязавтра тобі знадобиться тюремних камер? Якою буде кількість ув’язнених через 10 чи через 15 років? Зробити точний прогноз у цій галузі спочатку здавалося завданням не з легких. Проте «тюремні бізнесмени» дуже швидко виявили, що насправді зрозуміти це нескладно. Для цього вони почали використовувати найпростіший алгоритм, що ґрунтується на опитуваннях 10 та 11-річних підлітків.
Їх цікавило не лише число тих, хто може чи не може читати, а й тих, хто не може робити це для свого задоволення. Звісно, освічене суспільство теж неідеальне та невільне від злочинності. Але чим менше в ньому грамотних і тих, хто з дитинства вміє цінувати хорошу художню літературу, тим вище у такого суспільства шансів мати справу з неконтрольованим зростанням злочинності.
#8 КНИГА ТА ЕМПАТІЯ
Художня література — це тренажер для емпатії. Книжка розвиває нашу здатність краще розуміти інших людей, їх переконання, думки, бажання. А ось тривала відмова від читання художньої літератури, як довели експерименти Девіда Доделл-Федера з Рочестерського університету, навпаки значно погіршує наші соціально-пізнавальні здібності.
Він досліджував мозкові хвилі у процесі читання та з’ясував, що мозок реагує на зміст книги так само, як на реальні події. Тобто, коли герой роману грає в теніс, розповідь про це активізує ті ж області мозку, що і за вашої фізичної присутності на корті. Ми любимо, ненавидимо, боїмося і долаємо страх разом із книжковими персонажами, начебто самі беремо у цьому безпосередню участь. Принаймні так це сприймає наш мозок.
#9 КНИГА Й ТЕЛЕВІЗОР
Теорія розуму — це наша здатність приписувати різні ментальні стани собі та іншим. А також розуміти, що в інших вони можуть відрізнятися від наших власних. Одна з проблем перегляду телевізора, на відміну від книг, полягає в тому, що він обмежує теорію розуму. У листопаді 2013 року в Journal of Communication була опублікована стаття під назвою «Зв’язок між впливом телебачення та теорією розуму у дошкільнят».
Дослідники виявили, що у дошкільнят, які мають телевізор у спальні, сильно знижується когнітивний розвиток. Чим частіше вони дивляться фонове телебачення, тим гірше розуміють переконання та бажання інших людей. Але з книжками — все інакше!
У Центрі нейрополітики Університету Еморі в Атланті, вивчаючи нейронні зміни під час читання роману, дійшли висновку, що здатність поставити себе на місце іншої людини покращує теорію розуму. Вони порівняли результати МРТ-сканування мозку 21 студента під час відпочинку та після читання уривка з трилера Роберта Харріса «Помпеї» протягом 9 вечорів. Їхній мозок реагував таким чином, начебто акт читання поміщав читача в тіло головного героя.
#10 КНИГА І КІНО
Читання гарного роману дає волю уяві, переносить у світ фантазій, який мозок сприймає як реальність. Чи замислювалися ви, чому екранізація книги рідко буває такою ж гарною, як оригінальний роман? Та тому що найпросунутіші спецефекти завжди будуть поступатися візуальній потужності вашої уяви! Крім того, навіть найпрекрасніша класична кінострічка майже не вимагає від глядача асоціативного мислення.
Саме тому під час перегляду фільмів та серіалів наш мозок справді відпочиває — у прямому значенні цього слова. Усю роботу над сценарієм, яку мав зробити наш мозок, за нього вже проробили режисер, оператор, монтажер та вся знімальна група. А актори створили чітке емоційне тло, позбавляючи можливості поставити розповідь на паузу, детально проаналізувати та запозичити у героя досвід емоційного відкриття.
Особливо це стосується «видовищних» фільмів із великою кількістю спецефектів. Адже наша свідомість здатна лише послідовно, а не одночасно сприймати зовнішні події та звертатися до внутрішнього досвіду. Професор Охад Ландесман пропонував учасникам експерименту подивитися уривок з вестерну «Гарний, поганий, злий», вимірюючи динаміку активності мозку за допомогою МРТ.
Кіно мало однаковий вплив на всіх глядачів, тобто деіндивідуалізувало досвід. Книга включає «персональну» фантазію — після прочитання тексту ми ніколи не отримаємо два однакових образи.
#11 КНИГА Й ЕКОНОМІКА
Один із найпопулярніших письменників-фантастів сучасності Ніл Гейман («Американські боги», «Благі знаки», «Зоряний пил» та ін.) розповів, чому компартія Китаю, яка раніше забороняла наукову фантастику, змінила своє ставлення до неї. Більше того, з 2007 року почала проводити під егідою партії масштабні заходи, присвячені науковій фантастиці та фентезі.
Просто якоїсь миті китайці усвідомили, що можуть створювати відмінні копії чого завгодно, якщо їм нададуть готові схеми. Однак з оригінальними винаходами та інноваціями справа була набагато гіршою. У китайському ЦК вирішили з’ясувати причину та відправили спеціально підготовлених людей до США інтерв’ювати співробітників Apple, Microsoft, Google тощо.
Виявилося, що всі, хто сьогодні винаходить «майбутнє світу», у дитинстві захоплювалися науковою фантастикою. Наприклад, Ілон Маск, якого можна сміливо вважати еталонним інноватором сучасності, у дитинстві зачитувався нею по 10 годин на день і більше. Партія сказала: «Треба!» — китайці дружно відповіли: «Є!». І одразу взялися за читання та вивчення фантастичної літератури. А як інакше в умовах технологічної та геополітичної конкуренції із США перемогти, якщо в масовому порядку не стимулювати інноваційне мислення?