БОРИС БУРДА: як направити канал куди треба
Photo by Austin Neill on Unsplash
УВАГА — ЗАПИТАННЯ!
У 1928 році мандрівник Річард Халлібертон проплив близько 80 км і заплатив при цьому мито в 36 центів за свою вагу — 64 кг. Що він пропливав?
УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!
Панамський канал — це найменше в історії мито за його прохід.
ІДЕЯ КОНКІСТАДОРА
Ще 1513 року завзятий конкістадор Васко Нуньєс де Бальбоа менше ніж за місяць перетнув американський континент у найвужчому його місці і першим з європейців, за 7 років до Магеллана, побачив Тихий океан. І вже тоді він записав у своєму журналі, що слід пошукати водний шлях між двома океанами. Можливо, і не тільки пошукати… Першу чітку пропозицію прорити через перешийок канал вніс його поплічник Альваро де Сааведра через 14 років — до речі, один із чотирьох запропонованих ним маршрутів майже збігся з реалізованим. Але король Філіп II врешті сказав, що те, що поєднав Бог, Іспанія просто не має права розривати, і проєкт зачах.
У 1698 році ще незалежна Шотландія спробувала заснувати колонію в Панамі. Клімат не тішив, англійці не допомагали, іспанці ненавиділи — і Шотландія, яка вклала в цю колонію третину національного капіталу, збанкрутувала й незабаром була змушена об’єднатися з Англією. Ось звідки взялася Британська імперія… Ідея каналу ожила вже в XIX столітті — 1811 року її почав розвивати великий мандрівник Александер фон Гумбольдт.
Нею зацікавилися Велика Британія і США, а на тлі каліфорнійської золотої лихоманки через Панамський перешийок навіть проклали залізницю — 3,5 години, і ти біля іншого океану! Але по воді простіше… Однак будівництво залізниці показало, що є проблеми. Серед робітників була жахлива смертність від тропічних хвороб. Це вже не кажучи про політичну нестабільність, характерну для держав Латинської Америки. Зате знайшли перевал з висотами не більше 100 метрів і показали, що рівень океанів однаковий.
ПАНАМА — НЕ СУЕЦ
Будівництвом зацікавилася людина, що вперше у світі вирішила подібну проблему, — Фердинанд де Лессепс, який побудував Суецький канал. У 1879 році він заснував Загальну компанію Панамського міжокеанського каналу та розпочав будівництво. Умови роботи були жахливі — отруйні змії, жовта лихоманка… Генеральний директор проєкту Жорж Дінглер привіз на будівництво дружину, двох дітей та зятя — всі швидко загинули від жовтої лихоманки, а він утік. Наступний гендир, Луї Буайє, привіз із Франції 60 інженерів, і вже через кілька місяців вони розбіглися або померли (помер і сам Буайє). Яка вже тут взагалі робота…
Всі терміни було зірвано, гроші закінчувалися, кілька разів випускали облігації — кожен новий випуск під вищий відсоток, ніж старий, потім проштовхнули державну виграшну позику, але підписка провалилася. Компанії довелося припинити платежі, однак лише в 1894 році її було ліквідовано. За 3 роки вибухнув страшний скандал — виявили великі хабарі, які Лессепс давав сенаторам, міністрам і аж 104 членам палати депутатів. Лессепс та його син отримали по 5 років в’язниці, 2 роки дісталося Гюставу Ейфелю, теж замішаному, а слово «панама» як синонім шахрайства стали писати з маленької літери.
СТРАШНИЙ ВУЛКАН
Тут каналом зацікавилися США. Вони досить довго облизувалися на цей проєкт, ще 1850 року уклали договір з Англією, що будуть будувати канал спільно. Але під час Англо-бурської війни вони скористалися складнощами Англії й розірвали цей договір, оскільки твердо вирішили, що впораються самі. Питання було в тому, як провести канал. Через озеро Нікарагуа та прилеглі річки — виходить вчетверо довше, але місцевість рівнинна, а озеро й річки багато заощадять. Через Панамський перешийок — гори, джунглі і невідома зараза. Знову ж таки, з ким домовлятися — з Нікарагуа щодо озера чи з Колумбією щодо перешийка?
Тут у гру вступив Філіп Бюно-Варілья — незаконнонароджений авантюрист, колишній поплічник Лессепса, який зациклився на ідеї каналу. У нього були великі плани щодо Колумбії, ще за маршрутом Лессепса, і нікарагуанський варіант його не влаштовував. Але що вирішить Конгрес? У кожного варіанту є свої прихильники — як перемогти в суперечці? Допоміг один із символів Нікарагуа — вулкан Момотомбо. Гарний конус із хмарами пари над ним — настільки гарний, що Нікарагуа випустила поштову марку з його зображенням. Перед голосуванням у Сенаті щодо вибору варіанту Бюно-Варілья надіслав кожному сенатору цю марку. Хто погодиться будувати поруч із вулканом?
БЕЗ ПРАВИЛ
США уклали з Колумбією договір про оренду землі під канал на 100 років. Однак сенат Колумбії відмовився його затвердити — через рік закінчувався договір з французькою компанією, і Колумбія отримала б все її майно. Бюно-Варілья не бажав чекати і вирішив: якщо Колумбія не хоче каналу — нехай перешийок не буде Колумбією! Відразу ж він створив сепаратистський рух і 4 листопада 1903 року за підтримки військового флоту США відокремив Панаму від Колумбії. Нова влада віддала США зону каналу у вічне володіння. Бюно-Варілья, громадянин Франції, підписав цей договір від імені Панами за 2 години до прибуття панамської делегації до Вашингтона.
Тут же у Панами з’явився свій новий державний девіз. Оскільки величезну роль в її появі на карті відіграли різні міжнародні сили та інтереси, девізом стала латинська фраза Pro Mundi Beneficio — «З милості всього світу». Іноді її перекладають «На благо світу» — власне, це безсумнівна правда… Будівництво відразу отримало величезний бонус: видатний лікар Уолтер Рід встановив, що причиною жовтої лихоманки є місцевий комар. Комарині болота просто залили гасом, вирубали дрібні чагарники й суху траву, відвели зайву воду і звели нанівець не лише жовту лихоманку, а й малярію. Це мало вирішальне значення.
Минуло 10 років, було витрачено $400 000 000, померло 5000 з 70 000 будівельників — і канал був проритий. В останню перемичку поблизу міста Гамбоа заклали 20 000 тонн динаміту, протягнули від неї провід у 4000 кілометрів до Білого дому, президент Вілсон натиснув на кнопку — пролунав вибух, і води двох океанів з’єдналися!
ЖИТТЯ КАНАЛУ
Канал виявився надзвичайно затребуваним і вже незабаром породив нове слово «Панамакс». Це довжина, ширина, осадка та водотоннажність судна, яке може пройти Панамським каналом. У 2016 році канал розширили і розміри «Панамакса» зросли. Однак існують більші кораблі, але вони, як і колись, пливуть Магеллановою протокою. Під час Другої світової японські адмірали вирішили, що їхні нові лінкори неодмінно не зможуть пройти Панамським каналом — щоб бути більшими за дредноути США, заточені під нього. Щоправда, це їм не допомогло — з їх броньованими чудовиськами «Ямато» й «Мусасі» чудово впоралися літаки.
У 1977 році президент Картер ухвалив рішення повернути канал Панамі з 2000 року. Але воно стало сумнівним, коли, програвши вибори, але не віддавши владу, панамський президент Нор’єга на прізвисько «Ананаска» (по-нашому це «лимонка», перехворівши на віспу, Нор’єга таки став схожий на гранату) почав торгувати наркотиками й товаришувати з СРСР. США направили до Панами кораблі, і Нор’єга оголосив їм війну! Не знаю, на що він розраховував, але номер не пройшов. Нор’єга сховався в посольстві Ватикану. Війська США оточили посольство колонками і місяць на повній гучності тішили слух Нор’єги музикою групи AС/DC. Зрештою він здався і в 2018 році помер у в’язниці.
2000-го канал знову став панамським. Чи надовго? Ось президент Трамп уже вимагає повернути його США, а якщо не повернути, то хоча б різко знизити мита за прохід через канал для американських суден. Треба подивитися у словнику визначення поняття «рекет»… Втім, у такого кумедного місця історія не може бути некумедною. А Нікарагуа, звісно, заздрить — Панамський канал приносить величезні гроші. У 2012 році сенат Нікарагуа ухвалив рішення про будівництво Великого нікарагуанського каналу — конкурента Панамського — в розрахунку на інвестиції Китаю та Росії. Поки що проєкт заморожений — гроші так і не знайшлися. Але мріяти нікому не заборониш…
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter
