БІОПЛАСТИК: чи здатний врятувати планету цей незнайомець?
Створено за допомогою ШІ
У виробництві сміття за останні сто років ми досягли успіху набагато більше, ніж у створенні нових думок і шляхетних ідей.
Екологи вже давно б’ють на сполох про сміттєву трагедію, що нависла над нами, і сучасний ринок, завжди такий винахідливий і прогресивний, — швидко вжив заходів.
Якщо звичайний пластик дуже шкідливий і вічний, а замінити його немає чим, то дуже корисним може стати винахід абсолютно нового матеріалу: біорозкладаного або навіть їстівного.
Здається, що ця мета підприємців є корисною та «екологічно чистою», проте чи так це? Розберемося докладніше.
We wanted the best, you know the rest
Хотіли як краще, а вийшло як завжди
СЬОМИЙ КОНТИНЕНТ
Немає у світі людини без пластикового пакета в будинку, їх повно всюди: на кухні, у баку для сміття, в автомобілі і навіть у кишенях одягу.
Світ загруз у пластиці як у розпусті. Наша нестримна спритність все забруднити собою досягла кульмінації на піку споживчих насолод. Наш спільний сміттєвий оргазм призвів до народження небажаної дитини.
У Тихому океані виник новий материк, який називають Східним сміттєвим континентом і позначають на картах як Велика тихоокеанська сміттєва пляма.
Сьомий континент — назвемо його Пластиконія — займає площу від 700 тисяч до 1,5 мільйонів квадратних кілометрів і повністю складається з пластику та сміття. Ця величезна територія дорівнює за розміром площі чотирьом великим країнам Європи: Німеччині, Франції, Іспанії та Великобританії разом узятим.
Цей континент — предмет нашої особливої гордості, бо на відміну від інших шести — цей новий, сьомий материк, — справа рук суто людських.
Ми вигадали пластик і відправили його одного разу в Тихий океан.
Ми сподівалися, що один сміттєвий пластиковий пакетик, скинутий з палуби круїзного лайнера в безкраїх океанських просторах, залишиться непоміченим і нікчемним грішком, про який ніхто не дізнається, але ні, тепер про наш злочин дізнався весь світ, а цей пакетик став загальним надбанням.
Викинутий нами пластик став цеглиною у побудові пластикового континенту, а річки Азії, наповнені сміттям, доповнили розпочату нами на кораблі справу, і ось уже багато десятиліть ця нескінченна маса сміття дрейфує на поверхні Тихого океану, а площа забруднення неухильно зростає.
Існує навіть припущення, що через 100 років площа сміттєвого континенту досягне розмірів Африки, а століття — це так близько — на відстані витягнутої руки мого онука.
БІОПЛАСТИК — ЦЕ ДОБРЕ АБО ПОГАНО, ВИХІД АБО ТУПІК?
Більшість із нас користуються товарами повсякденного попиту, які виробляють FMCG-компанії світового рівня, і багато з них, такі як Nestle, Procter&Gamble або Coca-Cola, поступово переходять від використання «звичайного» пластику до нового його різновиду, який називають біопластиком.
Нам представлено кращі зразки брендової продукції FMCG-компаній, поміщені та упаковані у вироби з біопластику, і тепер нам набагато приємніше прочитати на упаковці знайомого товару, що він зроблений із біорозкладного та екологічно чистого матеріалу. Адже ми не тільки споживачі, а й люди, які з трепетом ставляться до екологічних проблем, а товар, який допомагає нам хоч якось вплинути на ситуацію, стає в наших очах ще бажанішим.
Маркетинговий хід, і дуже вдалий!
«Люди схильні вважати, що роблять свій внесок у захист планети, купуючи пластикові продукти, що розкладаються, але це зовсім не так», — каже координатор у справах ЄС Гаель От, і вона має рацію.
За нікнеймом «біопластик» ховається незнайомець, доля якого не така проста й однозначна, як може здатися на перший погляд.
То що таке біопластик?
Під цим поняттям схований той же пластик, але виготовлений із біологічних матеріалів, таких як кукурудза або цукрова тростина, які мають властивість розкладатися швидше та зменшують шкоду для навколишнього середовища від звичного пластику, отриманого з вуглеводнів.
Споживачі можуть вважати, що такий біопластик, викинутий чи похований, розкладатиметься природним чином, але це не завжди так. Пластик із біологічної сировини може розкладатися, як і звичайний, лише за певних умов, які рідко зустрічаються у навколишньому середовищі.
Компостування біопластику стає проблемою і найуразливішим місцем цієї передової, за екологічними мірками, технології.
КОМПОСТОВАНИЙ ПЛАСТИК — ІЛЮЗІЯ РОЗПАДУ ЧИ РОЗПАД ІЛЮЗІЙ?
Відомо, що компостованим має право називатися тільки пластик, здатний без особливих умов і за короткий час розпадатися в природі на вуглекислий газ, воду і біомасу, але не секрет і те, що біорозкладний пластик — ще один маркетинговий термін, який збиває з пантелику.
Проблема полягає в тому, що в останні роки з’явилося кілька компаній, які дають можливість сертифікувати заяви про біорозкладальність пластику і нібито «допомагають» споживачам розібратися в термінології.
Виникає ілюзія про те, що ці пластикові продукти більш натуральні, тому що отримані з рослин, але це шлях обману, бо при виробництві біопластику можуть використовуватись хімічні добавки, аналогічні тим, що застосовуються при виготовленні звичайного пластику.
«Ви думаєте: „Добре, отже, якщо я забув свій біорозкладний пластиковий пакет у лісі після пікніка — це не проблема, бо він розкладатиметься на природі“», — каже Мойра Турнер, менеджер із захисту інтересів французької організації з боротьби із забрудненням навколишнього середовища.
І дійсно, споживачі можуть не замислюватися про часте використання біорозкладних пластикових виробів, вважаючи, ніби вони менше забруднюють навколишнє середовище, але внаслідок цього стимулюється виробництво ще більшої кількості пластику, що призводить до ще більшого забруднення та дає зворотний від бажаного ефект.
Але ринок та запити суспільства споживання мають апетит голодного лева та агресивність акули, а тому мало віриться, що цю екологічно рятівну «пластичну» операцію вдасться провести швидким та хірургічним шляхом.
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
Безжальний ринок зажадав всю планету на заклання, і тепер гарну й оксамитову Землю, нашу блакитну ніжанку та єдине місце, де можливе життя, — ведуть на смерть, як корову на скотобійні.
Ми риємо собі могилу самі, ми — самогубці цивілізації, яку створили, і ми нищимо свою планету без нашестя інопланетян.
Ніхто не отруює нашу воду, не забруднює наше повітря та ґрунти.
Ми — знищувачі планети, яка дала нам життя.
Ми — матеровбивці, що закореніли в злості до Тієї, яка колись народила нас усіх і дала притулок на такий довгий час.
Тисячоліттями Землі вдавалося відновлювати свої рани після наших чергових диких витівок, і нам здалося, що планета-мати може стерпіти все, але боюся, ми припустимося помилки, якщо будемо настільки самовпевнені, що дозволимо собі розкіш саморуйнування.
Якщо наше покоління не зробить неможливого, на нас чекає немислиме
Петра Келлі
