Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, мистецтво та науку

ЩУРИ ДЕЗОРА: чи приречені ми на нерівність

ЩУРИ ДЕЗОРА: чи приречені ми на нерівність
Ілюстрація: Banksy «Rat Bathroom Installation»

 

З часів Великої французької революції «Свобода, рівність, братерство» надовго увійшли до списку базових цінностей людства.

На жаль, історія постійно ставить під сумнів можливість реалізувати ці ідеї на практиці. А віднедавна до неї приєдналася й наука. За відповіддю на запитання: «Чи не суперечить рівність законам біології?» вона, як завжди, звернулася до братів наших менших.

 

В 1994 році французький науковець Дідьє Дезор з Університету Нансі опублікував роботу «Дослідження соціальної ієрархії щурів у дослідах із зануренням у воду».

Дезор помістив 6 лабораторних щурів у скляний ящик. Покинути його можна було тільки через тунель-сходи, вихід з якого був розташований на дні резервуара, наполовину заповненого водою.

На стіні резервуара розмістили годівницю. Виринувши з тунелю на дні, щур міг підпливти до неї і схопити їжу. Але, щоб з’їсти її, тварині потрібно було повернутися назад у скляний ящик.

Під час експерименту Дезор виявив, що у щурів сформувалася чітка ієрархія. За їжею постійно плавали тільки три «робочих» щури. Два щури перетворилися на «експлуататорів»: вони вважали за краще не напружуватися, а просто забирати їжу у працьовитої трійці.

Шостий щур обрав роль незалежного одинака. Він сам пірнав за їжею, але категорично відмовлявся ділитися нею з «експлуататорами». Причому за право залишатися незалежним він у разі потреби запекло бився.

Дезор дійшов висновку, що подібний розподіл ролей у групі відбувається автоматично та їх співвідношення не змінюється. Наприклад, коли вчений поміщав у скляну шухляду 6 «експлуататорів» із різних груп, то серед них однаково з’являлися 1 «незалежний», 2 «експлуататори» і 3 «робітники».

Те саме відбувалося, якщо групу укомплектовували тільки з одних «робітників» або тільки з одних «незалежних» — звична ієрархія неминуче відновлювалася.

 

ПЕРЕВІРКА НА БІЛЬШІЙ ПОПУЛЯЦІЇ

 

Дезор вирішив перевірити цей «ієрархічний закон» на великій популяції. Для цього він помістив у скляну клітку 200 білих лабораторних щурів.

У підсумку дослідник з подивом виявив, що ієрархія не зникла, але ускладнилася. У більшій спільноті в щурів з’явилися нові ролі.

«Васали» — це прошарок між «експлуататорами» та «рабами», якого в групі з 6 щурів не існувало. Вони самі не плавали за кормом, але відбирали його у плавців і приносили «експлуататорам».

Тобто працювали свого роду податківцями або митниками. Самі ж «експлуататори» за нових обставин вважали за краще особисто у відлученні їжі не брати участі — не царська це справа!

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Крім «васалів», серед 200 щурів з’явився ще один новий клас, якого не було в маленькій групі. Це «жебраки». За кормом вони не пірнали, в конфлікти не вступали, вважаючи за краще харчуватися тим, що бог послав. У цьому випадку крихтами з підлоги.

Таким чином, у щурів було виявлено чотири базові типи, і спокуса співвіднести їх із соціальними ролями в людському співтоваристві виявилася занадто сильною.

Експлуататори — особини домінантного типу. Експлуатовані — нормувальний тип. Незалежні — особини креативного типу. І неконфліктні «жебраки» — особини гармонізуючого типу.

 

СОЦІАЛЬНІ АНАЛОГІЇ

 

Дещо призабуті в наш час, досліди Дезора в 90-ті набули величезного резонансу. Адже виходило, що люди приречені на ієрархії, що нерівність у людських спільнотах має універсальну біологічну основу.

І хоч як намагайся будувати «суспільство рівних можливостей», розшарування неминуче. Соціальні революції також виявляються абсолютно безглуздими, бо змінити ієрархічну природу соціуму не в змозі.

І все ж, люди хоч і не рівні між собою, проте суттєво відрізняються від тварин. У людських спільнотах можуть діяти соціальні ліфти, які піднімають на вершину соціальної піраміди найкращих, не обов’язково руйнуючи сформовані ієрархії.

Історія рясніє прикладами — від Ломоносова до Наполеона, — коли людина з «низів» могла досягти видатних результатів у науці, мистецтві, бізнесі, державному управлінні.

Мабуть, це можливо тому, що параметри особистості не задані раз і назавжди одним тільки тваринним інстинктом, і не ієрархією єдиною жива людина, а й тим, що становить надбіологічну основу особистості.

 

Оригінальне дослідження: Behavioural differentiation of rats confronted to a complex diving-for-food situation

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Отримуйте свіжі статті

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: