«ГЕНЕТИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ» ЛЮДВІГА ВАН БЕТХОВЕНА: яку таємницю приховує смерть великого композитора
Людвіг ван Бетховен (1770–1827), близько 1800 року / Арт-оформлення: huxley.media via Photoshop
Це сталося 27 березня 1827 року. В особливо нічим не примітний понеділок, якщо не брати до уваги того, що цього дня Відень накрила божевільна весняна гроза. Під звуки дощу, який шалено барабанив по вікну, помирав великий Людвіг ван Бетховен, змучений страшними болями в животі. Почалися вони ще минулого Різдва.
Важка, виснажлива хвороба місяцями не дозволяла піднятися з ліжка. Усі навколо, та й сам композитор, розуміли — йому залишилося недовго. Кажуть, перед самою смертю він у гніві погрозив небу кулаком і віддав Богу душу під черговий гуркіт грому. Його смерть залишила нам у спадок чимало таємниць…
ЯКИМ ЖЕ БУЛО ЙОГО «ОСТАННЄ СЛОВО»?
Того дня, крім страшної грози, поруч із ним були його друзі, невістка, брат, особистий секретар… Усі ці люди залишили нам різні версії останніх слів композитора. За однією з них, він сказав: «Оплески, друзі мої, комедію закінчено!» За іншою, говорячи про свою глухоту, вимовив: «На небесах до мене повернеться слух!» За третьою: «Мені здається, що зроблено мізерно мало!»
За свідченням його друга Йоганна Гуммеля, незадовго перед смертю Бетховен спитав: «Правда ж, Гуммель, у мене все ж таки була іскра таланту?!» Оперний співак Луїджі Лаблаш так запам’ятав останню фразу Бетховена: «Ви чуєте дзвони? Невже вам не чутно їх?!! Час опускати завісу. Так, моя завіса опускається».
Хто з них говорив правду, а хто складав красиву легенду, ми вже ніколи не дізнаємося. Але можна припустити, що слова людини, яка відчуває важкі передсмертні страждання, навряд чи рясніли драматичними ефектами. Можливо, найближчою до правди є ще одна версія, згідно з якою останніми словами композитора, який помирав, були: «Шкода, шкода, занадто пізно!» Йшлося про ящик улюбленого вина, яке Бетховену презентував його видавець, бажаючи хоч якось скрасити останні страшні хвилини.
АЛКОГОЛІЗМ, СИФІЛІС, ГЕПАТИТ
Іронія долі полягала в тому, що подарунок видавця справді запізнився. Саме вино, на думку багатьох дослідників, стало причиною того, що великий композитор пішов із життя так рано — у віці 56 років. Як відомо, батько Бетховена страждав на алкоголізм, та й загалом члени сім’ї не вирізнялися гарним здоров’ям. Однак реальні причини смерті композитора тривалий час залишалися таємницею за сімома печатками.
Навколо них виникла ціла міфологія, в якій знайшлося місце найрізноманітнішим діагнозам — від сифілісу до цирозу печінки. Завіса таємниці відкрилася, коли групі вчених із Кембриджського університету вдалося розшифрувати геном Бетховена. ДНК для проведення генетичного аналізу було витягнуто з пасм волосся композитора, які зберігалися в приватних колекціях.
Науковці змогли з’ясувати, що Бетховен дійсно зловживав спиртними напоями, що негативно позначалося на роботі печінки, до захворювань якої він був схильний ще й генетично. Однак набагато більшої шкоди цьому органу було завдано все ж таки не алкоголем, а вірусом гепатиту В, яким Бетховен примудрився заразитися під кінець життя.
Водночас учені не взяли на себе сміливість стверджувати, що саме проблеми з печінкою стали причиною смерті великого композитора. Найімовірніше, на їхню думку, мав місце цілий набір фатальних чинників.
БЕТХОВЕН ОТРУЇВСЯ СВИНЦЕМ?
Але була серед інших і ще одна оригінальна версія, про яку варто розповісти докладніше. Італійські медики, проаналізувавши деякі пасма, виявили в них надвисокі концентрації свинцю, миш’яку та ртуті. Вони перевищували норму в десятки разів. Один з авторів дослідження, патологоанатом Пол Джаннетто взагалі заявив, що стикається з такими аномальними показниками вперше у своїй кар’єрі.
Цілком імовірно, що саме токсичні метали могли послужити серйозними каталізаторами проблем зі шлунково-кишковим трактом і жовтяниці, від яких страждав Бетховен. Але що стосується глухоти, найвірогідніше, причиною є саме свинець. Бетховен почав втрачати слух на 26-му році життя, а в 41 рік повністю оглух.
З цього приводу лікарі висували найрізноманітніші теорії: тиф, різні аутоімунні захворювання і дивну звичку композитора спати, опустивши голову в холодну воду.
Та якось медики з Падуанського університету виявили в однієї з пацієнток симптоми, ідентичні тим, що спостерігалися у композитора. Причиною її поганого самопочуття була стара сковорідка, з якої після руйнування захисного керамічного шару свинець потрапляв до організму.
ТОКСИЧНИЙ СВИНЕЦЬ — ВСЮДИ!
У випадку з Бетховеном італійці припустили, що основним постачальником токсичного металу в організм було вино. Миш’як і ртуть потрапляли до нього в організм переважно разом із рибою, виловленою в Дунаї, — композитор її дуже любив. А ось ацетат свинцю на той час виробники вин від душі додавали у свою продукцію. Так вони забезпечували йому яскравіший смак.
Крім того: свинець виступав як консервант — вино довше зберігалося, а отже, довше продавалося, і прибуток від його продажу був більшим. Про смертовбивчі властивості цієї добавки ніхто — ні продавець, ні покупець — звісно, не здогадувався. Але вино було не єдиним джерелом свинцю.
Містився він і в скляних пляшках. І в улюбленому свинцевому кубку композитора, з якого той пив. Чимало сприяв підвищенню рівня свинцю в організмі і лікар Бетховена Андреас Ваврух.
Свого пацієнта від болю в шлунку він позбавляв виключно варварським способом: у буквальному сенсі протикав живіт, щоб спустити «шкідливу рідину», а потім накладав на рану примочки зі свинцем!
ЖІНОЧИЙ ДВІЙНИК: КРАХ «СВИНЦЕВОЇ» ВЕРСІЇ
Здавалося б, на цьому можна було б і зупинитися — таємниця глухоти й смерті Людвіга ван Бетховена розгадана. Однак усе вищесказане про тісну «дружбу» композитора та свинцю виявилося далеким від істини! Більш детальний аналіз і зіставлення зразків різних колекцій волосся показали, що аномально «освинцьовані» пасма належать зовсім не Бетховену. Ба більше, вони жіночі!
Уявляєте розчарування і гнів колекціонерів, коли виявилася ця фальсифікація?! Не виключено, що за підроблені пасма Бетховена свого часу було заплачено чималі гроші. А що ж справжнє волосся композитора? Його все-таки знайшли та ідентифікували 2023 року, зіставивши з генетичним матеріалом його родичів.
Вміст свинцю у волоссі композитора виявився лише злегка підвищеним і зовсім не таким шокуючим, як у невідомого «жіночого двійника».
ДНК-СЮРПРИЗ: ПОЗАШЛЮБНІ ЗВ’ЯЗКИ
Однак і на цьому сюрпризи бетховенської генетики не закінчилися. Аналіз ДНК породив ще більше запитань про життя і смерть знаменитого композитора. Де він заразився гепатитом? Як пасмо жіночого волосся протягом століть видавали за волосся Бетховена? І що стояло за його болями в животі та втратою слуху?
Але головна загадка виявилася в іншому: порівняння Y-хромосоми в зразках волосся Бетховена і його сучасних родичів по батьківській лінії повідало вченим про позашлюбну сексуальну активність у поколіннях, що передували народженню композитора.
За словами Трістана Бегга, британського антрополога з Кембриджського університету, генетичні дані свідчать про наявність «позапарного батьківства», яке трапилося в проміжку між зачаттям Гендріка ван Бетховена в Кампенгауті 1572 року і зачаттям Людвіга ван Бетховена 1770 року в Бонні.
ХХХ
Після смерті Бетховена в його особистих речах було виявлено документ, написаний ним чверть століття тому. У ньому містилося прохання композитора до своїх братів оприлюднити подробиці його стану. Чим було зумовлене таке дивне прохання? Нам залишається тільки гадати.
Коли похмурої грозової ночі 27 березня друзі та соратники композитора зрізали пасма його волосся, чи могли вони уявити, який «генетичний детектив» почнеться від їхнього бажання залишити «частинку Бетховена» собі на згадку?
Оригінальні дослідження:
- DNA From Beethoven’s Hair Reveals Surprise Nearly 200 Years Later
- Genomic analyses of hair from Ludwig van Beethoven
- A Modern Case Sheds Light on a Classical Enigma: Beethoven’s Deafness
- High Lead Levels in 2 Independent and Authenticated Locks of Beethoven’s Hair
